Дається комплексний опис географічного положення країни, її територій та кордонів. Розкриваються природні умови і ресурси Іспанії, характеризуються рельєф, клімат, рослинний і тваринний світ. Наводяться дані про населення, мови і діалекти, адміністративне ділення країни, освіту і культуру сучасної Іспанії. Розкриваються найважливіші періоди в історії Іспанії: грецька і фінікійська колонізації, завоювання Піренейського півострова Римом, реконкіста, утворення північних піренейських королівств, об'єднання Іспанії, періоди буржуазних революцій, карлістські війни, епоха першої, другої і третьої загальної кризи капіталізму, від авторитарної диктатури до буржуазно-демократичного ладу. Висвітлюється тема про систему освіти Іспанії, останні реформи в цій галузі, умови навчання і життя іспанського суспільства.

Викладено теоретичну основу для глобального відкритого суспільства. Розкрито суть природженої недосконалості, рефлективності відкритого суспільства. Проаналізовано суспільні науки взагалі й економіку, зокрема, розглянуто фінансові ринки з точки зору концепції рефлективності. Показано, як концептуальна основа може бути застосована до поточного моменту історії. Проаналізовано протиріччя між всесвітньою економікою та політичною та соціальною організаціями світу, які лишаються, в основному, національними за своїми масштабами. Досліджено нерівноправність зв'язків між центром і периферією та неоднакове ставлення до різних дебіторів і кредиторів. Особливу увагу приділено розгляду нездорового явища заміщення загальнолюдських цінностей цінностями монетарними. Розкрито основні риси світової капіталістичної системи, зроблено спробу спрогнозувати її майбутнє з урахуванням розвитку за моделлю "піднесення - спад", поданоя пропозиції щодо запобігання фінансової дезінтеграції системи тощо.

Досліджено тенденції входження закритих локалізованих господарських систем у глобальне світове господарство. З позицій загальної економічної теорії проаналізовано концепцію "ринкового фундаменталізму", сформульовану Дж.Соросом у книзі "Криза світового капіталізму". Розглянуто позиції провідних економістів різних країн світу щодо визначення ними економічної політики держави. Зазначено, що ринковий фундаменталізм зумовив необхідність політичного втручання в економіку. Охарактеризовано діалектичність розвитку перехідних економічних систем у пострадянських країнах. Наголошено на відмінності процесів, що відбуваються, в порівнянні з характеристикою взаємодії економіки та політики в країнах традиційного ринкового господарства. Зроблено висновок про необхідність впровадження економічної моделі, яка відповідає фундаментальним духовно-моральним та економічним цінностям, що притаманні даній країні, її народу.

Дана характеристика природних умов та природних ресурсів, складу населення, структури господарства та невиробничої сфери Полтавської області. Представлені структура і сучасний розвиток господарства в цілому. Розкривається історія господарського розвитку в епоху феодалізму, капіталізму та в роки радянської влади. Особлива увага приділена охороні здоров'я та соціальному захисту населення, висвітлюється стан науки, освіти, культури та мистецтва Полтавської області. Розповідається про археологічні, архітектурні та історичні пам'ятки Полтавщини. Показані внутрішні відмінності міст. Наведена оцінка екологічного стану області.

Зроблено спробу дати сучасне наукове (діалектико-матеріалістичне) трактування західного капіталістичного і післясоціалістичного (передусім, післярадянського) перехідного суспільств, зокрема, розглядаються товарні відносини і ринок, виробництво, обіг, розподіл, споживання, господарський механізм у згаданих суспільствах як основні показники їх розвитку. Цивілізаційно-формаційний метод поєднується з пофазним підходом до систематизації матеріалу. Аналізується сучасне реформування українського суспільства, своєрідно трактується історична місія слов'яно-православної земної цивілізації.

Висвітлюються основні етапи розвитку політичної думки Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції і Риму, Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва та політичні ідеї періоду розвитку капіталізму. Велика увага приділяється становленню і розвитку політичної думки в Україні. Аналізується діяльність політичних партій, громадських організацій і рухів в політичній системі суспільства, а також сутність політичної культури, її структура і функції. Розкриваються поняття: політична свідомість і політична психологія, політична ідеологія і основні політичні течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократизм, лібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, радикалізм, екстремізм, фашизм, анархізм, клерикалізм, націоналізм), політичні конфлікти, політичні кризи і гуманізація політики. Детально розглянуто питання демократії, виборчої системи, взаємовідносин і взаємовпливу релігії і політики тощо. Крім того, до кожної теми додаються методичні матеріали: схеми, контрольні запитання і завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури.

Наведено огляд економіки науки як галузі економічної теорії, повідомляються деякі емпіричні дані щодо науки Росії та США, які свідчать про процеси, що мають місце у ній. Висунуто тезу, що зараз спостерігається друга академічна революція, яка знаменує перехід до академічного капіталізму, проаналізовано пояснення посталих радикальних змін. Характеризуються нові форми наукової політики та організації науки, притаманні академічному капіталізму, його оцінки з погляду основних напрямків економіки науки. На завершення розглядаються ряд аспектів експертної оцінки досліджень, специфіка комерціалізації науки у Росії.

Проаналізовано причини занепаду сільського господарства України. Охарактеризовано взаємодію вільноринкової економічної моделі з системою управління структурою ринкової економіки. Значну увагу приділено ринковому фундаменталізму та капіталізму, командно-адміністративній системі, міжтиповим ринковим відносинам.

В монографії створена єдина теорія ринків, що базується на побудованій автором теоретичній моделі основи соціального ринкового господарства. Розкривається теорія радикальності, як триєдності сутнісно-явищних моделей колективності, консумпційності та еквівалентності. Розкриття положень вказаних теорій здійснюється шляхом застосування авторської концепції діалектико-логічного доведення в політичній економії. Автор розробляє свої власні 5 моделей соціальної ринкової економіки, які об'єднані в одну велику модель: чиста конкуренція, монополія, монополістична конкуренція, олігополія, регульоване ринкове господарство, і обгрунтовує, чим завершується таке об'єднання: усі моделі виводяться з триєдності підстав-підвалин і провідною лінією зв'язку цих моделей є розвиток БССВ (безпосередньо суспільних споживних вартостей), перехід від класу до класу, починаючи з класу органічних БССВ і закінчуючи класом соцієтарних БССВ. Кожен клас БССВ детермінує певну модель ринку продуктів. Книга містить принципово нову концепцію і принципово нові результати: розроблено концепцію політичної економії, альтернативну марксівській, яка виключає потребу в двох політекономіях: політекономії капіталізму і політекономії соціалізму. Порівняно з західною теорією основа розроблена більш детально, що дозволяє одержати не окремі моделі поліполії, а єдину модель.

Розглядаються національні інтереси в системі загальнолюдських цінностей, деякі проблеми формування нового геополітичного простору в Європі в посткомуністичний період, сучасний стан України в геополітичному просторі. Висвітлюються витоки сучасного європейського капіталізму, особливості інтеграції освіти України в європейському просторі, питання взаємодії української і європейської культур та ін.

Розглянуто питання виникнення виховання й освіти в світовій суспільній цивілізації, систему виховання дітей та молоді у Давній Греції та Стародавньому Римі, в епоху Середньовіччя, Відродження, Просвітництва та період становлення капіталізму. Охарактеризовано сучасний стан і перспективи розвитку освіти у найбільш розвинених країнах - США, Великобританії, Німеччині, Франції, Японії. Висвітлено процес формування та розвитку педагогічних ідей в Україні від Київської Русі до сьогодення. Проаналізовано педагогічні погляди К.Ушинського, Л.Толстого, П.Лесгафта, М.Пирогова, педагогічні системи А.С.Макаренка та В.О.Сухомлинського.

Досліджено процес соціокультурного розвитку людства в його цивілізаційних та етнонаціональних формах з найдавніших часів до сьогодення. Поряд із класичними філософсько-історичними концепціями XVIII - XIX ст. значну увагу приділено науково-теоретичним побудовам дослідників другої половини ХХ ст. Значне місце у розгляді цивілізаційного процесу відведено стадійному відтинку між виникненням найдавніших цивілізацій і формуванням світової макроцивілізаційної системи внаслідок перемоги капіталізму і промислового перевороту в Західній Європі та Північній Америці. Здійснено спробу обгрунтувати й викласти загальне розуміння культурно-історичної еволюції, зокрема - цивілізаційного процесу. Останній включає добу існування і взаємодії окремих цивілізацій (від їх виникнення до формування сучасної глобальної макроцивілізаційної системи) та тривалий період генезису основ ранніх цивілізацій (з неолітичних часів переходу від привласнюючих до відтворюючих форм господарювання).

Розглянуто історичне походження соціал-демократії у Східній та Центральній Європі - від початків руху в період останніх десятиліть ХІХ ст., її руйнування авторитаризмом і комунізмом, до відновлення в бурхливі роки посткомунізму. Докладно викладено гіпотези, чому соціал-демократія посідає чільні позиції в одних країнах і є "нікчемно малою" в інших, чому деякі комуністичні партії були переконливо перетворені на соціал-демократичні, а також чому Чеська соціал-демократична партія становить виняток, хоча і є єдиною "історичною" соціал-демократичною партією, яка відіграє визначну політичну роль.

Висвітлено концепцію періодизації техніки напилення газотермічних покриттів. Описано вдосконалений метод видобування та обробки селітри, запропонований професором хімії Імператорського Харківського університету Ф.Гізе на початку ХІХ ст. Розглянуто питання історії науки та техніки в період становлення капіталізму в Росії, проаналізовано організацію водопостачання залізниць півдня та сходу України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Розкрито вплив транспортно-технічного перевороту на модернізацію залізничної техніки та шляхів сполучення.

Освещена концепция периодизации техники напыления газотермических покрытий. Описан усовершенствованный метод добычи и обработки селитры, предложенный профессором химии Императорского Харьковского университета Ф.Гизе в начале ХІХ ст. Рассмотрены вопросы истории науки и техники в период становления капитализма в России, проанализирована организация водоснабжения южных и восточных железных дорог Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Изучено влияние транспортно-технического переворота на модернизацию железнодорожной техники и путей сообщения.

Проаналізовано предмет економічної історії, основні етапи, типи докапіталістичного господарства, особливості генезису, характерні риси та тенденції розвитку капіталізму. Висвітлено причинно-наслідкові зв'язки між рівнем розвитку господарства та соціально-політичною структурою суспільства. Охарактеризовано питання динаміки розвитку капіталістичних країн у другій половині XX ст., сучасного світового господарства, а також генезису економіко-політичних взаємовідносин країн Заходу з країнами, що розвиваються.

Проанализирован предмет экономической истории, основные этапы, типы докапиталистического хозяйства, особенности генезиса, характерные черты и тенденции развития капитализма. Освещены причинно-следственные связи между уровнем развития хозяйства и социально-политической структурой общества. Охарактеризованы вопросы динамики развития капиталистических стран во второй половине XX в., современного мирового хозяйства, а также генезиса экономико-политических взаимоотношений стран Запада с развивающимися странами.

Розглянуто історію економічної думки, зокрема, в докапіталістичну епоху, у першій половині ХІХ ст., наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано особливості виникнення та розвитку економічного вчення К.Маркса і Ф.Енгельса, економічної програми Дж.М.Кейнса. Запропоновано економічну концепцію сучасного соціал-реформізму. Охарактеризовано еволюцію неокласичної школи та концепцій "трансформації капіталізму".

Рассмотрена история экономической мысли, в частности, в эпоху докапиталистических способов производства, первой половине ХІХ в., конце ХІХ - начале ХХ вв. Проанализированы особенности возникновения и развития экономического учения К.Маркса и Ф.Энгельса, экономической программы Дж.М.Кейнса. Предложена экономическая концепция социал-реформизма. Охарактеризована эволюция неоклассической школы и концепций "трансформации капитализма".

Висвітлено основні тенденції розвитку конструктивістських та модерністських зарубіжних концепцій 1990 - початку 2000 рр. щодо формування націй та розвитку націоналістичних рухів. Розкрито зміст понять "уявлена спільнота", "технологія друкованого капіталізму", "сучасність націй", "національна держава", "винайдена традиція", "соціальна трансформація", "народність", "протестантський націоналізм", "нація", "народ", "держава". Розглянуто процес утворення націй та його зв'язок з соціальними трансформаціями. Відзначено особливу роль держави та релігії як єдиних критеріїв визначення нації. Проаналізовано основні положення націоналістичних концепцій Б.Андерсона, Е.Гелнера, К.Вердері, М.Хроха, Дж.Бройї, Е.Хобсбаума, П.Чаттерджі, Е.Сміта, П.Дуари, А.Хастінгса. Зроблено висновок про суттєве зменшення значення націоналізму як перспективного напрямку політичного розвитку в зв'язку з актуалізацією процесу етнічної інтеграції.

Освещены основные тенденции развития конструктивистских и модернистских зарубежных концепций 1990 - начала 2000 гг. о формировании нации и развитии националистических движений. Раскрыто содержание понятий "воображаемая общность", "технология печатного капитализма", "современность наций", "национальное государство", "придуманная традиция", "социальная трансформация", "народность", "протестантский национализм", "нация," "народ", "государство". Рассмотрен процесс создания наций и его связь с социальными преобразованиями. Отмечена особая роль государства и религии как единственных критериев определения нации. Проанализированы основные положения националистических концепций Б.Андерсона, Э.Гелнера, К.Вердери, М.Хроха, Дж.Бройи, Э.Хобсбаума, П.Чаттерджи, Э.Смита, П.Дуари, А.Хастингса. Обоснован вывод о существенном уменьшении значения национализма как перспективного направления политического развития в связи с актуализацией процесса этнической интеграции.

Проаналізовано важливі аспекти сучасної світової економіки від закінчення холодної війни до краху комунізму. Розглянуто питання глобалізації та швидкого технологічного розвитку, економічних змін та політичної культури. Висвітлено технічні та політичні проблеми міжнародної валютної системи, динаміку фінансових криз. Описано американську економічну стратегію, наведено характеристику Тихоокеансько-азійського регіону.

Проанализированы важные аспекты современной мировой экономики от окончания холодной войны до крушения коммунизма. Рассмотрены вопросы глобализации и быстрого технологического развития, экономических изменений и политической культуры. Освещены технические и политические проблемы международной валютной системы, динамика финансовых кризисов. Описана американская экономическая стратегия, приведена характеристика Тихоокеанско-азиатского региона.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*21 + С5*32

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано процеси глобалізації сучасного світу. Показано особливості трансформації, відображено специфічні риси постсоціалістичного капіталізму, визначено взаємозалежність між глобалізацією та переходом від планової до ринкової економіки. Обговорено пасивні сценарії та напрямки активної політики у ХХІ ст. Проаналізовано масштаби та динаміку трансформаційних процесів, а також загальні причини глибокої економічної кризи. Висвітлено економічні цикли у країнах Центральної та Східної Європи, Співдружності Незалежних Держав у 1950 - 2005 рр. Досліджено вплив зовнішніх чинників і реагування на них економічної політики, зокрема, врахування наслідків інституційного вакууму. Вміщено статистичний додаток середньотермінових економічних прогнозів для постсоціалістичних країн, динаміку темпів росту ВВП у 1990-ті рр. та попередні чотири десятиріччя, починаючи, з 1950 р.