Представлено основні відомості з життєпису С.Рудницького. Характеризуються його громадська і наукова діяльність як географа-природодослідника (геолога і геоломорфолога), географа-картографа, антропо- і політико-географа, історика, а також величезні досягнення вченого в цих галузях. Аналізується роль Рудницького у формуванні української наукової географії в НТШ. Розповідається про його наукову діяльність в еміграції. Досліджується внесок науковця в організацію Українського науково-дослідного інституту географії та картографії. Наведено бібліографію праць Рудницького 1896-1932 рр., матеріалів, що зберігаються в архівах.

Висвітлюються різні аспекти діяльності Івана Пулюя. Подано сконденсований творчий портрет І.Пулюя як високоталановитої людини у своїй багатогранності. Найбільше уваги приділено його фізичним дослідженням, які стосуються трьох напрямків молекулярної фізики, катодного проміння та Х-променів. Окремі питання присвячені електротехнічній діяльності науковця, його науково-популярним працям. Описано громадсько-політичну, перекладацьку та публіцистичну активність І.Пулюя. Подаються відомості про те, як поширювалося знання про нього серед кіл української (а частково і міжнародної наукової) громадськості. В додатках вміщено основні дати життя і діяльності, бібліографію праць І.Пулюя, список доступних публікацій про нього, а також передрук першої публікації молодого Пулюя "Споминка о Тернополі".

Розглядається життєвий шлях, політична, наукова і державна діяльність непересічної постаті в історії української політико-правової думки Ю.О.Бачинського, якого можна вважати одним із засновників австромарксизму, родоначальником україномарксизму і національно-державницького напряму в українській політичній науці. Висвітлюються неординарні роздуми Ю.Бачинського про українську націю, її взаємовідносини з поляками, євреями, росіянами, а також про потребу формування єдиної української політичної нації.

Всебічно досліджується історія створення та діяльності Науково-дослідної кафедри історії України у Києві при Всеукраїнській академії наук, яку у 1924-1930 рр. очолював М.С.Грушевський. В роботі аналізується історіографічна спадщина співробітників кафедри, а також розглядається процес формування на базі цієї установи київської історичної школи М.С.Грушевського. Значна увага приділена висвітленню життєписів науковців, що працювали під керівництвом М.С.Грушевського.

Дисертація є першою спробою комплексно осмислити, проаналізувати і систематизувати творчий набуток С.Черкасенка (1876-1940), ім'я якого впродовж тривалого часу було вилучено із мистецького і наукового обігу. Основна увага приділена дослідженню таких аспектів: визначенню естетичних засад драматургії С.Черкасенка, аналізові сценічних втілень його п'єс і розгляду здобутків Черкасенка-критика. Крім того, принагідно наводиться уточнена і узагальнена хроніка життєпису С.Черкасенка. Таким чином, це дослідження, заповнюючи одну з численних "прогалин" в історії національної культури, зможе прислужитись при написанні якісно нової історії українського мистецтва, потреба у якій сьогодні надзвичайно висока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372г + Ш104.40

Рубрики:

Теорія і практика складання енциклопедичних словників

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше на основі першоджерельних документальних матеріалів докладно висвітлюється життєвий шлях і широко характеризується дослідницько-творчий доробок академіка заснованої в 1918 р. Української академії наук, одного з її президентів Ореста Івановича Левицького (1848-1922 рр.). Уперше подана повна бібліографія його друкованих праць і праць про нього, хронологічно доведена включно до 1998 року, коли вшановувалося 150-річчя від дня народження видатного вченого-історика, етнографа, правознавця, археографа і архівіста.

Висвітлюються основні віхи життя, наукової творчості, громадської діяльності українського історика, джерелознавця, архівіста, одного з фундаторів та активних діячів Історичного товариства Нестора-літописця, професора Київського університету св. Володимира, академіка УАН В.С.Іконникова (1841-1923). Покажчики репрезентують бібліографію праць ученого.

Вперше у вітчизняній науці на основі архівних та історіографічних джерел висвітлено життя та діяльність видатного українського історика, джерелознавця, історіографа, бібліографа, професора Київського університету св.Володимира, академіка УАН В.С.Іконнікова (1841-1923). Досліджено внесок вченого у розроблення проблем історичного джерелознавства, архівістики, бібліотекознавства та інших джерелознавчих галузей історичного права. У додатках подано документи, що найкраще репрезентують джерельну базу до вивчення життєпису та наукової спадщини вченого.

Дисертація є першим історико-літературним монографічним дослідженням, присвяченим всьому комплексу проблем біографічного вивчення великого російського поета XX ст. Анни Ахматової. Науковий підхід до них базується на результатах розгляду загальних питань інтерпретації і типології письменницької біографії (життєпису), її своєрідності як оповіді-дослідження. Обгрунтовано роль біографа як автора, текстового керуючого начала - духовного, наукового, художнього. Досліджено шляхи розкриття "людинознавчого" і власне літературознавчого потенціалу біографічного письма. Синтез біографічного образу Анни Ахматової визначається як процес науково-художнього освоєння документального матеріалу у всіх його видах і формах, результатів історико-літературного вивчення творчого шляху поета, досвіду біографічного письма. Дисертація включає першу в слов'янських літературах біографію Анни Ахматової.

Розглядається життєвий і творчий шлях відомого на Україні та за її межами вченого-славіста, фольклориста і літературознавця Петра Васильовича Лінтура (1909-1969). Пропонується багатий фактологічний, досі не публікований матеріал: щоденник, листи, спогади, архівні документи.

У календарному порядку наведено стислий життєпис святих Київської Русі. Розглянуто, переважно, святих середньовічної України - домонгольського й монгольського завоювань, а також (цілком науково обгрунтовано) і тих святих, які чинили християнські подвиги в межах Київської Русі - України ХІІІ ст.

На підставі дослідження архівних документів, аналізу збережених пам'яток розглянуто питання про започаткування книговидавничої справи в Україні (до 1574 р.). Висвітлено маловідомі факти життєпису українських друкарів, зокрема, І.Федоровича (Федорова), С.Сідляра, С.Корунки, С.Сеньковича. Акцентовано увагу на проблемних питаннях історії початку українського кириличного друкарства.

Висвітлено життєвий та творчий шлях Івана Фещенка-Чопівського, досліджено його діяльність вченого в Науковому товаристві ім. Шевченка та в українських середовищах міжвоєнної Польщі. Наведено хроніку життя І.Фещенка-Чопівського. Запропоновано бібліографію його праць та перелік публікацій про вченого, основні дати життя та діяльності діяча.

Викладено відомості з минулого Гуцульського краю за давніх часів до сьогодення. Вперше у вітчизняній літературі детально описано історію сіл Мароморощини, а також подано вичерпну інформацію про національно-визвольний рух на Гуцульщині в 40 - 50-х рр. ХХ ст. та життєпис відомих діячів громадського і культурного життя Гуцульщини - Д.Павличка, Ф.Погребенника, К.Ватаманюк, Т.Девдюка, М.Савчука, І.Пелипейка та ін.

Вміщено документи та матеріали, які стосуються цензурної політики російського самодержавства щодо українського слова, тернистих шляхів розвитку національної періодики у межах Російської імперії (статті Б.Грінченка, С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, М.Шаповала, С.Петлюри; спогади та уривки зі щоденників Є.Чикаленка). Представлено редакційні статті-звернення перших україномовних часописів Східної України. Наведено життєписні та творчі характеристики деяких українських публіцистів (П.Куліша, І.Франка, В.Самійленка, В.Доманицького, Р.Сембратовича). Подано біографічні довідки про редакторів, видавців і співробітників української преси початку XX ст., а також стислі відомості про видання.

Висвітлено проблеми національно-культурного та політичного життя в Україні та діаспорі. Проаналізовано роль церкви у вихованні українців. Розглянуто вплив науки на політику. Вміщено історичний атлас України.

Проаналізовано поетичну, науково-публіцистичну та мистецьку спадщину видатної української письменниці О.Лятуринської. Розглянуто збірки творів поетеси та рецензії на них, видання її творів у періодиці, збірниках, які здебільшого виходили за межами України, зокрема, у Мюнхені, Парижі, Торонто та Нью-Йорку. Проаналізовано доробок діячки в інших галузях мистецтва - скульптурі, малярстві, писанкарстві, кераміці та лялькарстві.

Висвітлено невідомі та маловідомі події життя і віхи творчості Ганни Барвінок, П.Куліша та багатьох інших діячів українського письменства, з якими подружжя Кулішів перебували у дружніх і творчих стосунках.

Висвітлено життєвий шлях і наукові здобутки українського етнолога, соціолога, історика культури Катерини Михайлівни Грушевської (1900 - 1943 рр.). Проаналізовано внесок дослідниці у розвиток вітчизняної науки в галузі обрядознавства, міфології, фольклористики, етнології. Наведено основні дати життя і діяльності.