Обгрунтовано основні шляхи подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) та підвищення енергобезпеки України. Сформульовано концепцію структурної перебудови та реформування ПЕК і його прискореного виходу з енергетичної кризи.

Висвітлено теоретичні аспекти сучасної енергетичної політики в контексті сталого розвитку держави та з'ясовано найприйнятніші підходи до її формування в Україні. Надано рекомендації щодо реалізації таких напрямів вітчизняної політики державного регулювання в енергетичній сфері, як енергобезпека, енергоефективність, енергозбереження та екологізація виробництва.

Здійснено теоретичне та науково-методологічне обгрунтування економічної безпеки (ЕБ) як окремого напряму економічної науки. Розглянуто проблеми ЕБ стратегій розвитку й економічних трансформацій. Розкрито питання інвестиційно-інноваційної та енергетичної безпеки країни. Проаналізовано безпековий контекст зовнішньоекономічної стратегії та міжнародних відносин. Висвітлено проблеми антикризового регулювання й ЕБ інтеграційних процесів. Визначено вплив сучасної енергетичної політики Російської Федерації на енергобезпеку України. Висвітлено напрями економічного співробітництва України з ЄС. Увагу приділено проблемним питанням функціонування зони вільної торгівлі у межах СНД. Охарактеризовано стан і перспективи розвитку Організації Чорноморського економічного співробітництва. Увагу приділено проблемам побудови в Україні державної системи стратегічного планування та прогнозування.

Проаналізовано економічні чинники, які безпосередньо впливають на зміну енергобезпеки країни. Запропоновано основні напрями державної політики щодо поліпшення стану забезпечення країни енергоресурсами.

Розглянуто проблему освоєння Південного регіону України на прикладі Східно-Казантипського газового родовища і характеристику внутрішньосвердловинного обладнання з метою забезпечення України енергоресурсами.

Проаналізовано баланси попиту і пропозиції нафти та основних нафтопродуктів для з'ясування ситуації, яка склалась на ринку нафтопродуктів; визначено роль імпорту нафти і нафтопродуктів; здійснено оцінку виконання програми уряду щодо диверсифікації джерел поставки нафти в Україну; проведено моніторинг цін на ринку нафти і нафтопродуктів. Теоретично обурунтовано шляхи модернізації українських нафтопереробних заводів з метою підвищення енергобезпеки країни.

Розглянуто особливості стратегії нафтопродуктозабезпечення в Україні та їх принципові відмінності від стратегій розвинутих країн Заходу. До недоліків нафтопродуктозабезпечення в Україні віднесено: орієнтацію на імпорт нафтопродуктів замість імпорту нафти і її переробки на національних нафтопереробних заводах (НПЗ); відсутність інноваційного розвитку українських НПЗ, що позбавляє їх можливостей самоінвестування з метою поглиблення переробки нафти; неефективне використання можливостей диверсифікації імпортерів нафти. Розроблено пропозиції щодо їх подолання.

З метою зменшення ризику виробничого травматизму та професійного захворювання в діючих електроустановках надвисокої напруги запропоновано принцип управління енергобезпекою. Принцип, що пропонується, є циклом управління, який містить перелік послідовно пов'язаних виконуваних логічних функцій управління: ідентифікація та оцінка ризику ураження електричною енергією, планування та виконання планових заходів з енергобезпеки, оцінка та аналіз ризику після вжитих заходів та засобів, ухвалення рішення і вдосконалення системи управління енергобезпекою.

Вдосконалено методичний підхід до визначення й оцінки діяльності електроенергетичних підприємств, який полягає у визначені комплексу чинників, що сприяють підвищенню ефективності їх діяльності у взаємозв'язку з іншими суб'єктами енергоринку, які приймають участь у наскрізному відтворювальному процесі виробництва, транспортування, розподілу та споживання товару - електроенергії. Досліджено концепцію ціноутворення на продукцію електроенергетичних підприємств шляхом виключення з існуючої методики розрахунку тарифу на спожиту електроенергію економічно необгрунтованих витрат підприємств і корегувального показника, що враховує різницю між фактичною та запланованою ціною закупівлі електроенергії на оптовому ринку. Викладено існуючий механізм взаємодії електроенергетичних підприємств на енергоринку шляхом введення ринкових принципів укладання прямих договорів між генеруючими та споживаючими підприємствами на основі інноваційного методу групування споживачів і розподілу їх між відповідними постачальниками. Наведено методичний підхід до вибору напрямів реформування існуючої моделі функціонування електроенергетичних підприємств на ринку електричної енергії, заснований на визначенні пріоритетними (першочерговими) саме тих заходів, які за визначенням аналізу ринку найбільш впливають на енергобезпеку й енергозалежність його суб'єктів. Розглянуто концепцію упровадження інвестиційної політики електроенергетичних підприємств шляхом виділення інвестиційної складової у ціні та віднесення її на окремий рахунок з упровадженням контролю за її цільовим використанням.

Розглянуто етапи розвитку теорії та практики електробезпеки. Відмічено корисність методології ризику для управління електробезпекою. З урахуванням сучасних знань проведено поняттєво-термінологічну систематизацію в області ризику та електробезпеки, виділено фундаментальні поняття для подальшого розвитку теорії управління системою енергобезпеки.

Наведено результати дослідження можливостей заміни природного газу електроенергією в системах теплопостачання з метою зниження енергоємності ВВП і підвищення енергобезпеки країни.

Розкрито особливості первинного обліку внутрішньогосподарських операцій на підприємстві. Викладено проблемні аспекти організації праці облікового персоналу. Описано сучасні тенденції розвитку бухгалтерського обліку. Розглянуто комунікаційний підхід до розуміння сутності якості облікової інформації. Визначено шляхи оптимізації обліку витрат на утримання та розвиток персоналу на основі впровадження МСФЗ. Подано загальну характеристику напрямів коригування індивідуальної фінансової звітності підприємств групи з метою консолідації. Проаналізовано зарубіжні школи систематизованого аналізу фінансової звітності. Досліджено вплив аналізу ланцюжка цінностей на прийняття стратегічних управлінських рішень. Оцінено ефективність внутрішньогосподарського контролю підприємства. Вивчено вплив обліково-аналітичного забезпечення діяльності банків на стабільність економіки. Висвітлено основні напрями покращання енергобезпеки підприємств.

Розглянуто складові економічної безпеки країни. Виявлений зв'язок між економічною та енергетичною безпекою. Виділено компоненти економічної та енергетичної безпеки в Україні. Виявлено внутрішні та зовнішні загрози енергетичній безпеці. Надано оцінку енергетичному балансу країни у світлі політичних подій на Донбасі та в АР Крим. Проведено аналіз енергетичного потенціалу України у розрізі окремих видів енергії. Розкрито перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу країни згідно до умов Договору про входження до Енергетичного Співтовариства. Проаналізовано можливості для розвитку торговельних відносин українських і європейських газових трейдерів, згідно з правилами Третього енергетичного пакету. Надано оцінку Енергетичній стратегії України. Окреслено напрями розбудови енергетичної інфраструктури. Відображено шляхи узгодженості держаної політики енергобезпеки у всіх сегментах її впливу: добування і відновлення енергоресурсів, транспортування і розподіл, використання. Запропоновані основні напрямки стабілізації економічної безпеки країни через удосконалення окремих положень Енергетичної стратегії.

Впровадження когенерації в енергетиці, на підприємствах дозволяє підвищити маневрену потужність, енергобезпеку підприємств. Виникає комплексна задача раціонального використання потужностей когенераційних установок та зовнішньої електричної мережі. У разі наявності в структурі підприємства, або його технологічної ділянки споживачів з нелінійним характером навантаження питання забезпечення якості електричної енергії суттєво загострюється. Мета роботи - розробка моделі ділянки електроспоживання з генеруючою установкою та дослідження показників якості електричної енергії за умови наявності споживачів з нелінійним навантаженням. В системах електроспоживання в останній час широко застосовуються генеруючі установки середньої потужності, які підключається до системи без суттєвої модернізації останньої, що певним чином змінює електроенергетичні процеси та показники їх якості. Раціональне використання генерованих потужностей паралельно із централізованою системою електропостачання за умов наявності декількох агрегатів може бути виконано шляхом використання відомих оптимізаційних методів з урахуванням структури системи електропостачання. Зважаючи на тотальне запровадження напівпровідникових перетворювачів електричної енергії, як засобу її регулювання та перетворення для технологічних потреб, актуальним стає питання обліку та керування показниками якості електричної енергії на ділянках, де використовуються генератори електричної енергії. Шляхом експериментального дослідження в середовищі візуального програмування моделі електроенергетичної системи продемонстровано деякі випадки перерозподілу потоків енергії між генеруючою установкою та трансформатором централізованого електропостачання, та зміну показників спотворення струму зазначених елементів. Відмічено, що характер перерозподілу показників якості відрізняється від характеру потокорозподілу. Зазначені особливості є причиною для застосування систем технічного обліку електричної енергії та її якості.

Проведено оцінку критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб Об'єднаної енергетичної системи України на рівні 2020 року. Показано, що за умов припинення постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій та Росії для забезпечення потреб енергосистеми антрацитове вугілля необхідно імпортувати з інших країн з одночасним переведенням частини генеруючих потужностей на споживання вугілля газових марок. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газової групи зумовлює потребу в імпорті цих марок вугілля. Відмова від імпорту вугілля приведе до залучення потужностей газомазутних енергоблоків ТЕС з відповідним збільшенням споживання природного газу.

Проаналізовано енергетичний стан України порівняно з іншими країнами. Показано шляхи вирішення проблем енергобезпеки України.

Розглянуто основні позитивні та негативні риси типів відновлювальних джерел енергії з метою оцінки найбільш перспективних на території України. Пропонується напрям розвитку країни з метою збільшення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності за рахунок збільшення інвестицій до сектору виробництва енергії за рахунок відновлювальних джерел.

Мета роботи - аналіз сучасного стану паливно-енергетичної бази України; визначення чинників, що загрожують енергетичній безпеці України; дослідження засобів усунення кризових явищ у енергетичному секторі. Дослідження засноване на використанні законів, закономірностей і категоріального апарату. У процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження (порівняння, узагальнення, метод аналогій, структурний аналіз і синтез), прийоми логіко-теоретичного аналізу, спеціальні економіко-математичні методи. Нормативною базою дослідження послужили офіційні документи різних державних і урядових органів, що відображають і регламентують ті або інші аспекти системи енергобезпеки в межах збору, обробки й надання інформації. Як інформаційні джерела використані законодавчі й нормативні акти, офіційні документи різних державних і урядових органів, що регулюють енергетичне забезпечення на території України, матеріали наукових конференцій і семінарів, ресурси глобальної інформаційної системи інтернет, інформація Державної служби статистики України. Теоретичним підгрунтям досліджень послужили наукові праці вітчизняних і закордонних дослідників у галузі енергетичної безпеки за умов перехідної економіки. Наукова новизна обумовлюється умовами залежності української економіки від кон'юнктури, що складається в її енергетичному секторі. Існує необхідність розробки й утілення шляхів подолання загрозливих для економіки явищ, що є наслідками дисбалансів і криз в енергетиці. Практична значимість полягає в дослідженні чинників-складових енергетичної безпеки, що дозволить визначити відповідні рівні енергетичної безпеки як складової економічного розвитку. Проблеми, висвітлені в роботі, тісно пов'язані з науковими та практичними завданнями щодо ефективного використання та розподілу наявних енергетичних ресурсів, розвитку альтернативної енергетики. Україна є державою з високим рівнем розвитку енергетики. Сьогодні це один з регіональних лідерів у виробництві електричної енергії, вагомий гравець на світових ринках деяких палив (вугілля, урану).

Мета роботи - формування архітектоніки фасилітаційно-рефлексійної методології мотивації в системі енергоменеджменту підприємства, що буде враховувати сучасні організаційно-управлінськи технології та побудована з урахуванням стандарту ISO 50001. У сучасних формаціях розвитку підприємств виникає проблема забезпечення їх енергоефективності, енергонезалежності та енергобезпеки, яку можна вирішити через впровадження енергоменеджменту на засадах ISO 50001. Однією з важливих структурних компонент системи енергоменеджменту підприємства нами визначено мотивацію персоналу до енергозбереження. Контент-аналіз існуючих практик управління енергозбереженням на основі механізмів мотивації надав можливість розробити новітню фасилітаційно-рефлексійну методологію мотивування персоналу до енергозбереження. Представлено архітектоніку фасилітаційно-рефлексійної методології мотивації персоналу в системі енергоменеджменту підприємства, що надасть можливість впроваджувати заходи енергозбереження виробничо-економічною системою з чіткою регламентацією відповідно до ISO 50001.

Мета роботи - аналіз сучасного стану споживання палива Україною та виробництво електричної енергії; визначення факторів, що загрожують енергетичній безпеці України; дослідити шляхи усунення кризових явищ у енергетичному секторі. Дослідження засноване на використанні законів, закономірностей і категоріальному апарату. У процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження (порівняння, узагальнення, метод аналогій, структурний аналіз і синтез), прийоми логіко-теоретичного аналізу, спеціальні економіко - математичні методи. Нормативною базою дослідження послужили офіційні документи різних державних і урядових органів, що відображають і регламентують ті або інші аспекти системи енергобезпеки у рамках збору, обробки й представлення інформації. Як інформаційні джерела, використані законодавчі й нормативні акти, офіційні документи різних державних і урядових органів, що регулюють енергетичне забезпечення на території України, матеріали наукових конференцій і семінарів, ресурси глобальної інформаційної системи Інтернет, інформація Державної служби статистики України. Теоретичною основою досліджень, послужили наукові праці вітчизняних і закордонних дослідників в області енергетичної безпеки в умовах перехідної економіки. Наукова новизна - обумовлена умовами високої залежності Української економіки від кон'юнктури, що складається в її енергетичному секторі. Існує необхідність розробки й утілення шляхів подолання загрозливих для економіки явищ, що є наслідками дисбалансів і криз в енергетиці. Досліджені фактори-складові енергетичної безпеки, що дозволить визначити відповідні рівні енергетичної безпеки, як складової економічного розвитку. Існує необхідність розробки й утілення шляхів подолання загрозливих для економіки явищ, що є наслідками дисбалансів і криз в енергетиці. Проблеми, висвітлені в роботі, тісно пов'язані з науковими та практичними завданнями щодо ефективного використання та розподілу наявних енергетичних ресурсів, розвитку альтернативної енергетики. Україна є державою з високим рівнем розвитку енергетики. Сьогодні це один із регіональних лідерів у виробництві електричної енергії, вагомий гравець на світових ринках деяких палив (вугілля, урану).