Бортова інформаційна система СТЕП-Е призначена для ідентифікації, вимірювання енергії та визначення просторово-часових характеристик енергійних частинок магнітосфери та космічного простору. Вона працює разом із телескопічними детекторами, які встановлюються ззовні супутника. В результаті обробки сигналів давачів виявляються нестаціонарності потоків у вигляді різких змін інтенсивності потоку в порівнянні з середньою інтенсивністю, а також досліджуються стохастичні зв'язки між інтенсивностями випадкових потоків частинок і параметрами електричних і магнітних полів за допомогою крос-кореляційного аналізу.

Получены теоретические и практические данные по чувствительности и быстродействию двухэнергетической интроскопической системы с детекторами на основе фотодиодов и сцинтилляторов ZnSe(Te) и CsI(T1); ZnSe(Te) как сцинтиллятора для низкоэнергетических детекторов, а CsI(T1)- для высокоэнергетических детекторов в рентгеновской интроскопии. Приведены характеристики и получаемые изображения контролируемых объектов для двухэнергетической инспекционной системы. Обсуждены способы увеличения пространственного разрешения этих систем, а именно, применение метода геометрической оптики и уменьшение шага детекторов.

Проведено аналіз літературних даних стосовно домішково-дефектної структури та огляд пов'язаних з нею фізичних властивостей монокристалів CdTe:Cl, що визначають детекторні характеристики матеріалу для реєстрації іонізуючого випромінювання.

Проведен краткий анализ известных и разработанных авторами оригинальных средств измерения скорости газовоздушных потоков. Среди них: пневмометрические трубки, тахометрические датчики с винтовыми вертушками, автоколебательный датчик и оптико-электронный детектор, измеряющий скорость летящих в потоке частиц пыли. Даны рекомендации по размещению датчиков скорости в трубах при оперативном контроле и в случае их стационарной установки.

Досліджена імітаційна модель гама-телескопа з лінійкою детекторів і лінійною маскою з кодованою апертурою. Внаслідок досліджень виконана оцінка параметрів телескопа по чутливості, часу спостереження та граничної дистанції виявлення джерела сигналу на фоні шумів.

На основании экспериментальных результатов, полученных при облучении моноэнергетическими потоками электронов с энергией до 30 кэВ, сделан вывод о том, что поверхностно-барьерные структуры на основе поликристаллического CdS перспективны для разработки эффективных детекторов бета-излучения "мягких" энергий. Преимуществами таких структур являются высокие токовая и вольтовая чувствительности, а также линейная в широком динамическом диапазоне дозиметрическая характеристика.

Розглянуто сучасні проблеми сцинтиляційного матеріалознавства та передових технологій створення компактних і мініатюрних сцинтиляційних детектуючих систем для широкої галузі радіаційного приладобудування. Висвітлено основні науково-технічні аспекти синтезу сировини та вирощування сцинтиляційних кристалів, результати дослідження їх фізичних і радіаційних параметрів. Визначено критерії вибору сцинтилятора та фотоприймача, принципи побудови і конструктивні особливості радіаційних детекторів різноманітного призначення. Подано відомості про характеристики наднизькофонових спектрометричних блоків детектування нового покоління типу "сцинтилятор-ФЕП" на основі "важких" оксидних сцинтиляторів. Розкрито властивості нового типу інтегральних детекторів "сцинтилятор - фотодіод" на основі кристала ZnSe(Te). Наведено ряд прикладів практичного використання сцинтиляторів і сцинтиелектронних детекторів (СЕЛДІ) в медичних, митних і промислових інтроскопах, мініатюрних побутових, професійних багатофункціональних та аварійних дозиметрах, а також у радіометричних і спектрометричних системах.

Проведено грунтовний огляд літератури та наукових розробок у галузі вирощування та практичного застосування монокристалів. Розглянуто їх структуру і побудову, сфери використання - в оптиці, Х-променеграфії, п'єзокристалах, напівпровідниках, детекторах енергії та променювання. Значну увагу приділено методам і способам вирощування кристалів: з розчинів чи розтоплених солей, газового стану, полум'я, розтопів, а також парофазовому, рекристалізаційному, електролітному способам.

Определены процедуры оптимального последетекторного обнаружения сигналов по реализациям процесса, наблюдаемым на выходах амплитудных и фазовых детекторов, на фоне некоррелированной частично поляризованной гауссовской помехи.

Індекс рубрикатора НБУВ: З843-047

Рубрики:

Радіотехнічні матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж27665/рад. эл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты разработки субмиллиметрового радиометрического приемника модуляционного типа, выполненного на линейке из восьми торцевых джозефсоновских переходов, в котором модуляция осуществляется посредством изменения коэффициента передачи джозефсоновского детектора под воздействием управляющего сигнала.

С позиции системного подхода и современных информационных технологий разработаны концепция, принципы, методы и алгоритмы синтеза технических средств дистанционного контроля и идентификации параметров радиационного загрязнения окружающей среды делящимися материалами и продуктами их распада. Описываются имитационные модели томографических свойств систем гамма-видения и процессы восстановления изображений по их проекциям. Приводится методика моделирования дозиметрических свойств детекторов разного типа. Предложенные модели информационных полей, порождаемых факторами загрязнения территории радионуклидами, позволяют разработать комплекс аппаратуры для глобального мониторинга регионов с экстремальной экологической обстановкой.

Розглянуто проблеми допиту як інформаційного процесу та форми спілкування, а також захисту учасників кримінального процесу, тактичних прийомів та критеріїв їх допустимості. Проаналізовано актуальні питання застосування у кримінальному процесі нетрадиційних методів збирання доказової інформації, а саме: біоритмології, гіпнозу, поліграфа ("лай-детектор") тощо.

С современных научных позиций изложены основы теории и практики тактовой синхронизации в интегральных цифровых сетях связи (ИЦСС), включая абонентскую и сетевую синхронизации в цифровых сетях электросвязи с интеграцией служб (ЦСИС). Описан статистический метод выделения тактового синхросигнала на основании теорий оптимального принятия решений и нечетких множеств, а также метод повышения быстродействия систем синхронизации системы с управляемым фазовым детектором. Рассматривается помехоустойчивость структуры сетей тактовой синхронизации региональных интегральных цифровых сетей электросвязи. Представленный материал основан на оригинальных теоретических разработках и технических приложениях. Приведены экспериментальные результаты, их анализ и сравнение с прототипами и аналогами, известными из мировой практики.

Получены выражения для плотности вероятности и функции распределения суммы двух независимых случайных величин, одна из которых имеет распределение Эрланга, а другая - гиперэкспоненциальное распределение. Определены характеристики обнаружения объекта со случайным местоположением типовой пространственно-временной системой, включающей многоканальную согласованную систему, квадратичные детекторы и сумматор.

Рассмотрен метод синтеза цифровых частотных и фазовых детекторов, основанный на теории расщепления. Показано, что предлагаемые детекторы можно реализовать в виде нелинейных нерекурсивных фильтров. Проведено сопоставление результатов обработки модулированных сигналов предложенными детекторами и их аналогами. Исследована возможность работы детекторов в условиях аддитивного шума.

Наведено концептуальні засади та результати експериментальних робіт, що забезпечують достатній і ефективний контроль в ядерно небезпечних зонах за паливовмісними матеріалами (ПВМ) у підреакторному просторі. Визначено реальні маршрути доставки та координати найбільш інформативних точок установки нейтронних детекторів. Наведено оцінку поточної підкритичності ПВМ на ділянці проламу в стіні приміщення 305/2. Проаналізовано динаміку нейтронної активності за період 1999 - 2000 рр., у порівнянні з інцидентом, що стався влітку 1990 р. Зроблено висновки про пряму залежність динаміки нейтронної активності з механізмами надходження води з атмосферних опадів і конденсатів.

Містяться 26 повідомлень, згрупованих у 6 тематичних розділах. Перший з них присвячений історії наукових та природоохоронних досліджень, роботі Українського хіроптерологічного центру та міжнародним угодам щодо охорони кажанів. У другому розділі аналізуються склад фауни та проблеми видової діагностики. Наступні два розділи присвячені описам хіроптерофауни природно-заповідних територій та крупних адміністративних та природних територій (Поділля, Полісся, Слобожанщини). Подано аналіз історичних змін поширення та чисельності кажанів в печерних зимовищах, літніх обліків з детектором тощо. Окремий розділ охоплює короткі повідомлення щодо ворогів кажанів та нових знахідок рідкісних видів. У останньому довідковому розділі - інформація щодо наукових назв та охоронних категорій кажанів, тематична бібліографія щодо фауни регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4с442

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)45

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ