Робота конференції проходила за тематичними напрямами (теоретична, клінічна та профілактична медицина, стоматологія, фармацевтичні науки) у 52-х секціях відповідно до розділів медичних наук (анатомія людини, гістологія, цитологія та ембріологія, медична біологія, медична біохімія, фізіологія, акушерство і гінекологія, внутрішня медицина, дерматологія, онкологія, психіатрія, педіатрія тощо). Висвітлено підходи до наукового обгрунтування, діагностики, лікування та профілактики захворювань, науково-методичні питання вивчення впливу факторів довкілля на населення, актуальні проблеми стоматології та фармації. Наведено результати авторських досліджень, зокрема, з питань крайової патології Донбасу. Значну увагу приділено захворюванням дітей та їх лікуванню.

Работа конференции проходила по тематическим направлениям (теоретическая, клиническая и профилактическая медицина, стоматология, фармацевтические науки) в 52-х секциях в соответствии с разделами медицинских наук (анатомия человека, гистология, цитология и эмбриология, медицинская биология, медицинская биохимия, физиология, акушерство и гинекология, внутренняя медицина, дерматология, онкология, психиатрия, педиатрия и т.д.). Освещены подходы к научному обоснованию, диагностике, лечению и профилактике заболеваний, научно-методические вопросы изучения влияния факторов внешней среды на население, актуальные проблемы стоматологии и фармации. Приведены результаты авторских исследований, в частности, по вопросам краевой патологии Донбасса. Значительное внимание уделено заболеваниям детей и их лечению.

Висвітлено етапи діагностики хвороб шкіри (ХШ) та хвороб, які передаються статевим шляхом (СШ). Розглянуто питання клінічної диференційної діагностики хвороб у практичній діяльності лікарів. Визначено клінічні прояви ХШ та хвороб, які передаються СШ. Висвітлено основні лабораторні методи дослідження, що застосовуються для підтвердження діагнозу, особливості сучасного лікування. Наведено відомості про практичні маніпуляції під час діагностики та лікування даних захворювань, описано можливі шкірні прояви у разі патології внутрішніх органів і систем організму. Розкрито особливості везикульозних та бульозних, екзематозних, папульозних, плямистих, пурпурозних, пустульозних, горбикових, вузлових дерматозів, а також хламідійних, гонококових, трихомонадних, герпетичних, цитомегаловірусних інфекцій.

Висвітлено етапи розвитку дермато- та венерології. З сучасних позицій розглянуто етіопатогенез, клінічну картину, перебіг і класифікацію шкірних захворювань, а також захворювань, які передаються переважно статевим шляхом. Надано відомості про дерматозоонози, піодермії, псоріаз, червоний плескатий лишай, мікотичні та вірусні ураження шкіри та слизових оболонок. Увагу приділено алерго- , професійним та пухирним дерматозам, акнеформним захворюванням, туберкульозу шкіри. Описано традиційні та новітні методи діагностики та критерії диференціальної діагностики цих захворювань, сучасні методи їх лікування та профілактичні засоби.

Наведено шляхи оптимізації проведення практичного занятая з предмету "Дерматологія та венерологія". Вказано на необхідність використання під час визначення рівня підготовки студентів до заняття тестових завдань II та III рівнів засвоєння, що надає можливість викладачу максимально адекватно визначити рівень підготовки студента до заняття та ступінь засвоєння ним матеріалу безпосередньо на занятті; значно збільшує можливість оволодіння матеріалом з практичної частини заняття.

Проаналізовано частоту, причини виникнення алергічних та токсико-алергічних ускладнень, зумовлених застосуванням косметичних засобів, описано механізм розвитку алергічного контактного дерматиту. Наведено відомості про алергенні властивості основних компонентів косметичних засобів (біологічно активні речовини, консерванти, і т. п.), клінічні прояви алергічного дерматиту та токсикодермії. Показано діагностичну цінність аплікаційних тестів та сучасні методи зовнішнього лікування алергічних ускладнень.

Проанализированы частота, причины возникновения аллергических и токсико-аллергических осложнений, обусловленных применением косметических средств; представлен механизм развития аллергического контактного дерматита. Приведены данные об аллергенных свойствах основных компонентов косметических средств (биологически активные вещества, консерванты, отдушки и т. д.), клинических проявлениях аллергического дерматита и токсикодермии. Показаны диагностическая ценность аппликационных тестов и современные методы наружного лечения аллергических осложнений.

Ультрафіолетове випромінювання є на сьогодні головним чинником в патогенезі карцином шкіри. Імунологічне становище та папіломовірусна інфекція розцінюються як важливі кофактори, особливо за розвитку карциноми слизових. Але якщо в розвитку карциноми слизових є достатня кількість аргументів на користь ролі віруса папіломи людини (ВПЛ), то для шкірних карцином ці аргументи не є очевидними. Проаналізовано факти, які підтверджують роль ВПЛ у розвитку кератозів і карцином шкіри. На прикладі бородавчатої епідермодисплазії і становища хронічної імуносупресії у хворих після трансплантації органу розглянуто механізми імунопатогенезу шкірних карцином. Відображено сучасні погляди на механізми розвитку кератозів і карцином у імунокомпетентних пацієнтів.

Ультрафиолетовое излучение рассматривается на сегодняшний день как основной фактор в патогенезе карцином кожи. Иммунологический статус и папилломавирусная инфекция расцениваются как важные кофакторы, особенно при развитии карциномы слизистых. Однако, если в развитии карциномы слизистых накоплено достаточное количество аргументов в пользу роли вируса папилломы человека (ВПЧ), то для кожных карцином эти аргументы не всегда являются очевидными. В обзоре проанализированы факты, подтверждающие роль ВПЧ в развитии кератозов и карцином кожи. На примере бородавчатой эпидермодисплазии и состояния хронической иммуносупрессии у больных после трансплантации органа рассмотрены возможные механизмы иммунопатогенеза кожных карцином. Проанализирован возможный процесс развития кератозов и карцином у иммунокомпетентных пациентов.

Вивчено стан біохімічного гомеостазу у 60-ти хворих на алергодерматози, які працюють на коксохімічному виробництві до та після лікування із застосуванням озонотерапії. Установлено порушення системно-антисистемних відношень процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, явищ ендогенної інтоксикації, що найбільш виражені у хворих, які працюють на коксохімічному виробництві, особливо зі стажем роботи понад 5 років. Показано, що включення озонотерапії до комплексного лікування хворих сприяло нормалізації показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи, зменшенню ендогенної інтоксикації, що супроводжувалось більш вираженим та стійким ефектом.

Изучено состояние биохимического гомеостаза у 60-ти больных аллергодерматозами, работающих на коксохимическом производстве до и после лечения с применением озонотерапии. Установлены нарушения системно-антисистемных отношений процессов липопероксидации и антиоксидантной защиты, явления эндогенной интоксикации, наиболее выраженные у больных, работающих на коксохимическом производстве, особенно со стажем работы свыше 5 лет. Показано, что включение озонотерапии в комплексное лечение больных способствовало нормализации показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы, уменьшению выраженности эндогенной интоксикации, что сопровождалось более выраженным и стойким эффектом.

Представлено результати застосування "Глутаргін" як препарату, котрий впливає на рівень цитокінового профілю у вагітних, які отримували лікування з приводу рецидиву генітального герпесу після 34-х тижнів гестації. Глутаргін сприяє відновленню цитокінового профілю у вагітних з рецидивом генітального герпесу.

Представлены результаты применения глутаргина в качестве препарата, влияющего на уровень цитокинового профиля у беременных, получавших лечение по поводу рецидива генитального герпеса после 34-недель гестации. Глутаргин способствует восстановлению цитокинового профиля у беременных с рецидивом генитального герпеса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.416.2 я431(0)

Рубрики:

Косметичні засоби

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми інфікування вагітних жінок герпес-вірусами (HSV+ i SMV). Проаналізовано клінічні прояви активних форм інфекції з формуванням акушерської патології й уражень плоду вірусами простого герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2 і ВПГ-5-цитомегаловірусу-ЦМВ). Запропоновано раціональну тактику нагляду та проведення пологів у жінок, яка заснована на причинно-наслідкових відношеннях між невиношуванням вагітності і герпетичною інфекцією (ГІ), герпесом новонародженого та генітальним герпесом (ГГ) у матері, в тому числі й у разі латентної герпес-вірусної інфекції.

Рассмотрены проблемы, связанные с инфицированием беременных женщин герпесвирусами (HSV+ и CMV). Приведены варианты клинических проявлений активных форм герпес-вирусной инфекции с формированием акушерской патологии и поражений плода, вызванными вирусами простого герпеса (ВПГ-1, ВПГ-2 и ВПГ-5-цитомегаловируса-ЦМВ). Предложена рациональная тактика наблюдения, ведения родов у женщин, которая основана на причинно-следственных отношениях между невынашиванием беременности и герпетической инфекцией (ГИ), герпесом новорожденного и генитальным герпесом (ГГ) у матери, в том числе и при бессимптомном течении герпес-вирусной инфекции.

Наведено дані про стан шкіри у 96-ти жінок, які страждають на нейрообмінно-ендокринний синдром. Захворювання шкіри та косметологічні проблеми в цих жінок трапляються значно частіше, ніж у пацієнток без нейроендокринних порушень. Висловлено припущення щодо зв'язку цих порушень з імуно-гормональними особливостями жінок з нейрообмінно-ендокринним синдромом.

Приведены данные о состоянии кожи у 96-ти женщин, страдающих нейрообменно-эндокринным синдромом. У этих пациенток частота и тяжесть заболеваний кожи и косметологических нарушений была достоверно выше, чем у женщин без нейроэндокринных нарушений. Высказано предположение, что эти изменения обусловлены иммуно-гормональными особенностями женщин с нейрообменно-эндокринным синдромом.

Розглянуто показники реоенцефалографії (РЕГ) у 76-ти хворих на атопічний дерматит віком від 18-ти до 35-ти років перед комплексним лікуванням та після нього. Враховано скарги неврологічного характеру і стан ЦНС. Установлено, що після проведеної терапії у обстежених осіб значно зменшувався свербіж, швидше регресували висипні елементи, поліпшувався загальний стан організму, зникали скарги на головний біль, розлади сну, роздратування та ін. Показано, що з метою більш ефективного лікування пацієнтів з атопічним дерматитом слід призначати не лише місцеву, але й комплексну загальну терапію з урахуванням показників функціонального стану ЦНС за даними РЕГ.

Рассмотрены показатели реоэнцефалографии (РЭГ) у 76-ти больных атопическим дерматитом в возрасте от 18-ти до 36-ти лет до и после комплексного лечения. Учтены жалобы неврологического характера и состояние ЦНС. Установлено, что после проведенного лечения у обследованных больных значительно уменьшался зуд, быстрее регрессировали элементы сыпи, улучшалось общее состояние организма, исчезали жалобы на головную боль, нарушения сна, раздражительность. Доказано, что с целью более эффективного лечения больных атопическим дерматитом необходимо назначать не только местную, а и комплексную общую терапию с учетом показателей функционального состояния ЦНС по данным РЭГ.

Спостережено 136 хворих на алергодерматози. Встановлено, що у всіх пацієнтів спостерігається підвищення процесів пероксидації ліпідів, зокрема збільшення продуктів пероксидації малонового диальдегіду та дієнових кон'югат, а також показника перекисного гемолізу еритроцитів. Поряд із цим підвищувалася концентрація "середніх молекул", що свідчило про наявність синдрому ендогенної "метаболічної" інтоксикації. Використання глутаргіну та артишоку в комплексі лікування хворих на алергодерматози сприяє відновленню метаболічного гомеостазу та ліквідації синдрому "метаболічної" інтоксикації.

Под наблюдением находилось 136 больных аллергодерматозами. При обследовании установлено, что у всех пациентов отмечается повышение процессов пероксидации липидов, в частности увеличение продуктов пероксидации малонового диальдегида и диеновых коньюгат, а также показателя перекисного гемолиза эритроцитов. Наряду с этим повышалась концентрация "средних молекул", что свидетельствует о наличии синдрома эндогенной "метаболической" интоксикации. Использование глутаргина и артишока в комплексе лечения больных аллергодерматозами оказывает содействие восстановлению метаболического гомеостаза и ликвидации синдрома "метаболической" интоксикации.

У жінок, які мали косметологічні проблеми і в яких шкіра була ідентифікована як "судинна", визначалися порушення коагуляційного гемостазу, що виявлялось у формі недостатності механізмів протромбіназної активності за одночасного активування антикоагуляційних механізмів і системи фібрінолізу. Застосування комплексного лікування, яке включало блокатор вивільнення цитокінів - пентоксифілин, корекцію білкового обміну за допомогою інфузії амінокислотного коктейлю "Інфезол-40" (Berlin-Chemie AG), а також гепатопротектора (есенціале), забезпечувало ефективну корекцію порушень, що мали місце, виразність якої була більшою у порівнянні з традиційними методами комплексного лікування.

У женщин, имеющих косметологические проблемы и у которых кожные покровы были идентифицированы как "сосудистая кожа", определялись нарушения коагуляционного гемостаза, которые выражались в недостаточности механизмов протромбиназной активности при одновременной активации антикоагулянтных механизмов и системы фибринолиза. Применение комплексного лечения, включавшего блокатор высвобождения цитокинов - пентоксифиллин, коррекцию белкового обмена с помощью инфузии аминокислотного коктейля "Інфезол-40" (Berlin-Chemie AG), а также гепатопротектор (эссенциале), обеспечивало эффективную коррекцию имеющих место нарушений, выраженность которой была большей в сравнении с традиционными методами комплексного лечения.

Обстежено 145 хворих на псоріаз, у 125-ти (86,2 %) з яких установлено порушення мікробіоценозу кишечнику (дисбактеріоз) різного ступеня важкості (І - ІІІ). Проведені дослідження свідчать, що дисбактеріоз, зумовлений вираженим дефіцитом біфідобактерій та ентерококів, зниженням популяційного рівня лактобактерій та зростанням популяційного рівня бактероїдів, кишкових паличок, пептокока, клостридій, ентеробактерій, стафілококів. Одержані дані свідчать про необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на конкретизацію патогенетичних механізмів участі мікробіоценозу кишечнику у виникненні та перебігу псоріазу.

Обследовано 145 больных псориазом, у 125-ти (86,2 %) из которых установлены нарушения микробиоценоза кишечника (дисбактериоз) различной степени тяжести (І - ІІІ). Проведенные исследования показали, что дисбактериоз обусловлен выраженным дефицитом бифидобактерий и энтерококков, снижением популяционного уровня лактобактерий и ростом популяционного уровня бактероидов, кишечных палочек, пептококков, клостридий, энтеробактерий, стафилококков. Полученные данные свидетельствуют о необходимости проведения дальнейших исследований, направленных на конкретизацию патогенетических механизмов участия микробиоценоза кишечника в возникновении и течении псориаза.

Наведено аналіз ряду опублікованих науково-дослідних робіт, присвячених проблемі вивчення імунопатології у разі псоріазу та інших захворювань. Відхилення від норми показників, які відбивають стан імунітету у разі псоріазу та інших дерматозів, здебільшого подібні. Зроблено висновок, що імунопатологія не відбиває причини захворювання, а є наслідком неспецифічних процесів, які відбуваються в організмі хворих. Ці процеси, з урахуванням даних літератури й раніше проведених авторами досліджень, пов'язані зі станом нейроендокринних регуляторних механізмів і їх необхідно враховувати під час розробки стратегії лікування хворих на псоріаз.

Представлен анализ ряда опубликованных научно-исследовательских работ, посвященных проблеме изучения иммунопатологии при псориазе и других заболеваниях. Отклонения от нормы показателей, отражающих состояние иммунитета при псориазе и других дерматозах, во многом сходны. Сделан вывод, что иммунопатология не отражает причину заболевания, а является следствием неспецифических процессов, протекающих в организме больных. Эти процессы, с учетом данных литературы и собственных ранее проведенных исследований, связаны с состоянием нейроэндокринных регуляторных механизмов и их необходимо учитывать при разработке стратегии лечения больных псориазом.

Подано огляд літератури з проблем ВІЛ/СНІДу та інфекцій, які передаються статевим шляхом у ВІЛ-інфікованих. Наведено дані вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно епідеміологічних особливостей розповсюдження ВІЛ/ІПСШ на тлі розгортання епідемії ВІЛ/СНІДу, перераховано основні чинники ризику зараження, шляхи та механізми розповсюдження ВІЛ-інфекції та ІПСШ, виділено основні групи ризику щодо інфікування на ВІЛ/ІПСШ. Розглянуто особливості клінічної картини інфекцій, котрі передаються статевим шляхом, які частіше зустрічаються у ВІЛ-інфікованих хворих.

Представлен обзор литературы по проблеме ВИЧ/СПИДа и инфекций, которые передаются половым путем у ВИЧ-инфицированных. Приведены данные зарубежной и отечественной литературы относительно эпидемиологических особенностей распространения ВИЧ/ИППП на фоне эпидемии ВИЧ/СПИДа, отмечены основные факторы риска заражения, пути и механизмы распространения, выделены основные группы риска инфицирования ВИЧ/ИППП. Рассмотрены особенности клинической картины наиболее часто встречающихся инфекций, которые передаются половым путем у ВИЧ-инфицированных.

Морфологічні зміни в осередку алергійного запалення під час експериментального АКД свідчать, що провідну роль у патогенезі захворювання відіграють дистрофічні зміни в судинах, особливо глибоких шарах дерми. Після клінічного одужання в групах спостереження у ділянках гіподерми зберігається наявність васкуліту, тромбозів, склерозування колагену, фіброзу судин. Якщо у сосочковому шарі шкіри збережені саморегулювальні механізми гомеостазу, які адекватно сприймають коригувальні сигнали, то у глибоких шарах продовжуються деструктивні та проліферативні явища з ознаками хронізації процесу і нестабільності реакцій компенсаторної перебудови, які зумовлюють подальші рецидиви.

Представлены некоторые особенности морфогенеза аллергических дерматитов. Приведены результаты исследований, доказывающие вовлечение в патологический процесс глубоких отделов кожи, с развитием стромально-сосудистых дистрофий, хронического васкулита преимущественно глубоких отделов кожи. Отмечаемая нестабильность реакций компенсаторной перестройки обуславливает дальнейшие рецидивы.

Проведено дослідження особливостей клінічного перебігу, імунного статусу та супутньої патології у жінок із алергічним контактним дерматитом, спричиненим косметичними засобами. Діагностика алергена-чинника за допомогою епікутанних тестів Європейської стандартної серії засвідчила, що найчастіше причиною виникнення косметичного дерматиту є консерванти у 51 % випадків та парфумерні додатки у 24 % випадків. Доведено, що ербісол та ехінацея композітум С є ефективними імунокоректорами під час лікування АКД.

Проведены исследования особенностей клинического течения, иммунного статуса и сопутствующей патологии у женщин с аллергическим контактным дерматитом вследствие использования косметических средств. Диагностика аллергена с помощью эпикутанных тестов Европейской стандартной серии показала, что чаще всего причиной возникновения косметического дерматита становятся в 51 % случаев консерванты и в 24 % случаев - парфумерные добавки. Доказано, что Эрбисол и Эхинацея композитум С являются эффективными иммунокорректорами при лечении сопутствующей патологии при АКД.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591-52 + Р732

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ