Розкрито сутність біологічної еволюції, описано принципи та методи вивчення органічної еволюції. Висвітлено передумови та основні етапи формування еволюційного вчення Ч.Дарвіна, основні положення теорії природного добору, проаналізовано розвиток дарвінізму та його вплив на біологію.

Раскрыта сущность биологической эволюции, описаны принципы и методы изучения органической эволюции. Освещены предпосылки и основные этапы формирования эволюционного учения Ч.Дарвина, основные положения теории природного отбора, проанализировано развитие дарвинизма и его влияние на биологию.

Проаналізовано історію становлення та розвитку еволюційних ідей у біології від античних часів до сучасного періоду. Розглянуто теорії еволюції періоду середньовіччя та епохи Відродження, концепції преформізму та епігенезу, систему природи К.Ліннея, трансформізм, вчення Ж.Б.Ламарка. Висвітлено основні наукові досягнення Ж.Б.Ламарка та розкрито значення його концепції для подальшого розвитку теорії еволюції. Визначено передумови виникнення та викладено основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна. Розкрито вплив дарвінізму на формування навих напрямків досліджень та дисциплін у біології: еволюційної палеонтології, екології, біоценології, еволюційної ембріології, історичної біогеографії. Розглянуто синтетичну теорію евоюції, визначено її недоліки й обгрунтовано контраргументи. Викладено матеріали про еволюційні вчення недарвінської орієнації, зокрема, розглянуто космічні гіпотези поетапного розвитку органічного світу та подвійності в організації генома, а також теорії нейтральності, переривчастої рівноваги та еволюції за участю чужорідних генів.

Проанализирована история становления и развития эволюционных идей в биологии от античных времен до современного периода. Рассмотрены теории эволюции периода средневековья и эпохи Возрождения, концепции преформизма и эпигенеза, система природы К.Линнея, трансформизм, учение Ж.Б.Ламарка. Освещены основные научные достижения Ж.Б.Ламарка и раскрыто значение его концепции для дальнейшего развития теории эволюции. Определены предпосылки и освещены основные положения эволюционного учения Ч.Дарвина. Показано влияние дарвинизма на формирование новых направлений исследований и дисциплин в биологии: эволюционной палеонтологии, экологии, биоценологии, эволюционной эмбриологии, исторической биогеографии. Рассмотрена синтетическая теория эволюции, выявлены ее недостатки, обоснованы контраргументы. Изложены материалы об эволюционных учениях недарвинской ориентации, в частности, рассмотрены космические гипотезы поэтапного развития органического мира и двойственности в организации генома, а также теории нейтральности, прерывчастого равновесия и эволюции при участии чужеродных генов.

Висвітлено питання теорії та історії соціології, передумови її виникнення як науки, місце соціології у системі соціогуманітарних наук. Подано характеристику основних законів і категорій соціології, її функцій та основних завдань сучасної соціології. Розглянуто вклад Огюста Конта у створення сучасної соціологічної науки, сутність теорії "соціального дарвінізму" Г. Спенсера, соціологічні ідеї Карла Маркса, наукові концепції М.К. Михайловського, основні ідеї українських соціологів М.М. Ковалевського та М.І. Туган-Барановського. Значну увагу приділено розгляду суспільства як соціальної системи, причинам виникнення (створення) та характеристиці його соцієтальних підсистем. Розкрито поняття про соціальну структуру та соціальну стратифікацію суспільства, характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільства. Акцентовано на досягненнях, проблемах і перспективах розвитку громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано основні категорії та зміст соціальних соціологічних теорій, питання методології та методики соціологічних досліджень.

Надано уявлення про розвиток живої природи в додарвінському період. Розкрито наукові та соціально-історичні передумови виникнення дарвінізму. Висвітлено еволюційне вчення Ч. Дарвіна, простежено розвиток еволюційної теорії у післядарвінському періоді (1890 - сучасність). Наведено загальну характеристику життя як форми руху матерії. Проаналізовано основні рівні організації життя (молекулярно-генетичний, онтогенетичний, популяційно-видовий, біогеоценотичний). Розкрито основні етапи хімічної та біологічної еволюції. Викладено генетико-екологічні основи еволюційного процесу. Визначено рушійні сили еволюції, сучасні критерії, ознаки та структуру виду, зміст видоутворення. Показано закономірності макроеволюції. Надано відомості про засоби перетворення органів і функцій, загальні уявлення про онтогенез, основні етапи антропогенезу. Розкрито практичне та наукове значення еволюційної теорії.

Розглянуто проблему еволюції біосфери на базі нових даних. Мета роботи - розв'язання "проблеми Ч. Дарвіна": чому процес видоутворення має різкий, дискретний характер і проміжні види відсутні? Рішення "проблеми Дарвіна" виявився неочікуваним: для виникнення нового виду потрібна "галактична санкція" - значний космічний енергетичний вплив. Проаналізовано нову, сучасну цілісну комплексну концепцію еволюції, яка синтезує всі раніше запропоновані вчення про еволюцію живих організмів - ламаркізм, дарвінізм, автогенез, ектогенез, ортогенез, номогенез тощо.

Досліджено проблему співвідношення природного та соціального в становленні особистості на сучасному соціокультурному етапі за умов стрімкого зростання темпу цивілізаційних трансформацій. Розглянуто різні визначення поняття «соціальність» і інтерпретації значення терміна «природний добір». Обгрунтовано думку про діалектичну єдність, диференціацію та інтеграцію природного та соціального феноменів. Акцентовано увагу на з’ясуванні ролі освіти в цілому і сучасного університету зокрема у процесі соціалізації індивіда. Підсумовано, що перед сучасним університетом гостро постає питання вектора подальшого існування: залишатись осередком культури, роблячи ставку на особистість, рефлексію та свободу, чи слідувати за вимогами технологічної сфери і займатись підготовкою затребуваних кадрів системи виробництва, вихованням успішних людей.

Исследована проблема соотношения природного и социального в становлении личности на современном социокультурном этапе в условиях стремительного роста темпа цивилизационных трансформаций. Рассмотрены различные определения понятия «социальность» и интерпретации значения термина «естественный отбор». Обосновано мнение о диалектическом единстве, дифференциации и интеграции природного и социального феноменов. Акцентировано внимание на выяснении роли образования в целом и современного университета в частности в процессе социализации индивида. Подытожено, что перед современным университетом остро встает вопрос вектора дальнейшего существования: оставаться очагом культуры, делая ставку на личность, рефлексию и свободу, или следовать за требованиями технологической сферы и заниматься подготовкой востребованных кадров системы производства, воспитанием успешных людей.

The problem of correlation of the natural and the social in a person at the modern stage is being investigated. The author consistently grounds the idea of dialectical unity, differentiation and integration of these phenomena. Special attention is paid to determining the functions of a modern university in adaptive practices of the society.

Університет в Ужгороді був відкритий 1945 р. Біля його витоків стояв відомий учений у галузі фізіології рослин Григорій Володимирович Ткаченко - ректор Ужгородського державного університету упродовж 1949 - 1957 рр. Він був організатором кафедри генетики і дарвінізму на вже заснованому в УжДУ біологічному факультеті. Згадується дружина Г. В. Ткаченка - Мотря Григорівна Кожура, яка також працювала в Ужгородському університеті асистенткою кафедри морфології і систематики рослин. За роки викладацької і дослідницької роботи в УжДУ Г. В. Ткаченко опублікував 12 наукових праць, здебільшого пов'язаних із вивченням особливостей біології рослин різних сортів винограду в Закарпатті (цвітіння, запилення, запліднення тощо), впливу фізіологічно активних речовин на їх ріст і розвиток, із практичними аспектами виноградарства.

Доведено, що методологічною основою палеонтології є позитивізм. Проведено аналіз новацій, запропонованих неокреаціонізмом. Виявлено, що критика дарвінізму, теорії еволюції креаціоністами не грунтується на нових фактичних даних, не містить нових ідей, не має евристичної цінності.

Мета роботи - дослідити, яким чином англійські письменники другої половини ХIХ сторіччя намагалися відповісти на запитання про ідентичність представника своєї епохи, якою вони бачили людську природу, а також природу доброго і злого начал у людині, у чому вбачали цілісність особистості, від яких ідеалів відштовхувалися у пошуках героя свого часу. За допомогою культурно-історичного та компаративного методів співставлено знакові події, що вплинули на англійське суспільство ХIХ століття з таким літературним явищем, як відродження інтересу до прийомів, характерних для готичного роману, зокрема, двійництва, роздвоєння особистості, вираженого через фізичне роздвоєння персонажа. Розглянуто причини, з яких ідея про дуалізм людської природи стала актуальною в дану епоху. Політичні, економічні та соціальні зрушення у житті Англії другої половини ХIХ століття викликали у письменників необхідність переосмислення власної ідентичності як представника нації та людства. Наукові відкриття, перш за все, праці Дарвіна, примусили по-новому подивитися на природу людини, на її внутрішній світ. Як проекція дарвінізму а також пошуків самовизначення колонізованих народів, виникає страх деградації, що відобразився у появі твариноподібних персонажів (мавпоподібний привид у новелі Ле Фаню "Зелений чай", Гайд у новелі Р. Л. Стівенсона "Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда". Літературний герой кінця ХIХ ст. є багатогранним поєднанням таких архетипних образів, як Прометей, Сатана, Пігмаліон, а також втіленням ідеї про дуалізм людської душі, у якій поєднуються божественне і тваринне начала. Таке роздвоєння особистості пов'язане також і з руйнуванням образу доброго патріарха як уособлення англійської нації.

Мета роботи - дослідити, яким чином англійські письменники другої половини ХIХ сторіччя намагалися відповісти на запитання про ідентичність представника своєї епохи, якою вони бачили людську природу, а також природу доброго і злого начал у людині, у чому вбачали цілісність особистості, від яких ідеалів відштовхувалися у пошуках героя свого часу. За допомогою культурно-історичного та компаративного методів співставлено знакові події, що вплинули на англійське суспільство ХIХ століття з таким літературним явищем, як відродження інтересу до прийомів, характерних для готичного роману, зокрема, двійництва, роздвоєння особистості, вираженого через фізичне роздвоєння персонажа. Розглянуто причини, з яких ідея про дуалізм людської природи стала актуальною в дану епоху. Політичні, економічні та соціальні зрушення у житті Англії другої половини ХIХ століття викликали у письменників необхідність переосмислення власної ідентичності як представника нації та людства. Наукові відкриття, перш за все, праці Дарвіна, примусили по-новому подивитися на природу людини, на її внутрішній світ. Як проекція дарвінізму а також пошуків самовизначення колонізованих народів, виникає страх деградації, що відобразився у появі твариноподібних персонажів (мавпоподібний привид у новелі Ле Фаню "Зелений чай", Гайд у новелі Р. Л. Стівенсона "Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда". Літературний герой кінця ХIХ ст. є багатогранним поєднанням таких архетипних образів, як Прометей, Сатана, Пігмаліон, а також втіленням ідеї про дуалізм людської душі, у якій поєднуються божественне і тваринне начала. Таке роздвоєння особистості пов'язане також і з руйнуванням образу доброго патріарха як уособлення англійської нації.