Висвітлюються основні дати життя і діяльності відомого українського мовознавця, професора і педагога С.П.Бевзенка, дослідницька діяльність якого охоплює ряд напрямів: історія української мови, діалектологія, історія мовознавства, структура літературної мови, проблеми загального мовознавства, лексикографія. Міститься інформація про друковані та рукописні праці С.П.Бевзенка, короткий нарис про науково-педагогічну діяльність.

Наведено методичні рекомендації до практичних занять з діалектології. Розглянуто фонетичні, синтаксичні та морфологічні особливості української діалектної мови. Висвітлено питання лексики та систем приголосних і голосних у говорах української мови.

Приведены методические рекомендации к практическим занятиям по диалектологии. Рассмотрены фонетические, синтаксические и морфологические особенности украинского диалектного языка. Освещены вопросы лексики и системы гласных и согласных в диалектах украинского языка.

Наведено загальні відомості про діалектологію, проаналізовано особливості діалектології румунської мови в Україні. Висвітлено теоретичні аспекти діалектологічної науки, її значимість та історичні етапи становлення. Представлено критерії делімітації діалектів, описано методи їх дослідження, викладено правила фонетичної транскрипції.

Приведены общие сведения о диалектологии, проанализированы особенности диалектологии румынского языка в Украине. Освещены теоретические аспекты диалектологической науки, её значимость и исторические этапы становления. Представлены критерии делимитации диалектов, методы их исследования, правила фонетической транскрипции.

Розглянуто проблему складання карти українських діалектів Росії, питання дослідження українських говірок на Волгоградщині. Наведено матеріали до словника українських острівних говірок у даному регіоні (родові назви осіб за спорідненістю та назви житлових споруд), лексико-семантичну характеристику деяких назв їжі в говірках українців.

Рассмотрены проблема составления карты украинских диалектов России, вопросы исследования украинских говоров в Волгоградской области. Приведены материалы к словарю украинских островных говоров в данном регионе (родовые названия лиц по родственности и названия жилищных сооружений), лексико-семантическая характеристика некоторых названий пищи в говорах украинцев.

Висвітлено значення мови в житті людини, розкрито поняття літературної та народної мови. Виокремлено поняття про діалектизми, наведено їх види. Акцентовано на розгляді понять "говірка", "діалект", "наріччя". Охарактеризовано всі мовні рівні західнополіських говірок. Детально розглянуто особливості західнополіської деривації, синтакису, лексичних діалектизмів. Описано західнополіські стійкі словосполучення, особливості лінгвогеографії даного регіону. Проаналізовано функціонування онімів у західнополіських говірках. Увагу приділено питанням функціонування української мови в Білорусії (Берестейщина) та Польщі (Підляшшя).

Розглянуто проблеми історичної фонетики, морфології, сучасної української літературної мови, її історії, діалектології, методики викладання української мови у вищій і середній школах. Висвітлено мовознавчі погляди М. О. Максимовича, мовознавчі праці Я. Ф. Головацького, наукову діяльність Є. К. Тимченко та І. О. Василенко. Вміщено праці доцента Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Т. О. Гаврилової, коло наукових уподобань якої - ономастика та відономастичний словотвір, діалектологія, історична граматика.

Розглянуто просторові дієслівні конструкції з прийменником п'ід (|поп'ід, з-п'ід, з |поп'ід) у східностепових говірках Донеччини, які реалізуються за допомогою родового, знахідного та орудного відмінків іменного компонента конструкції. Встановлено частотність вживання та різноманітність синтаксичних відношень в аналізованих словосполученнях.

Наведено інформацію про колективні й індивідуальні монографії, словники, лінгвістичні атласи, пам'ятки української мови, наукові та науково-популярні статті, автореферати, тези доповідей і матеріали наукових конференцій, з'їздів, конгресів, публікації в засобах масової комунікації та ін. Інформацію подано за розділами, назви яких зорієнтовані на проблематику наукових досліджень, зокрема: загальні питання лінгвоукраїністики, історія української мови, етимологія, діалектологія, ономастика, фонетика, морфологія, синтаксис, словотвір, лексикологія, фразеологія, термінологія, лексикографія, стилістика, культура мови, соціолінгвістика, корпусна лінгвістика, структурна лінгвістика тощо.

Описано систему іменникових форм за даними моноговіркової дескрипції української степової говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області. Говірка як цілісна багаторівнева одиниця важлива для комплексного всебічного її вивчення на основі повного діалектографічного (тексто- та лексикографічного) опису репрезентує значний ряд граматичних особливостей. Дослідження граматичної системи говірки, і в тому числі особливостей іменникових форм, за даними дескрипції сприяє не лише введенню до наукового обігу емпіричного матеріалу, а й лінгвістичній інтепретації всього набору одиниць цієї мовної системи. Практично ввесь набір релевантних структурних рис говірки, їх системні зв'язки в контекстах, що описують фонетичний, граматичний і лексичний рівні говіркового мовлення є фрагментом дескрипції говірки на базі текстового та лексикографічного корпусів. Подібно до інших повнозначних частин мови, іменники у формах, виявлених у говірковому дискурсі, репрезентують граматичні явища - ідіомеми. Аналіз говіркових текстів як комунікативно зумовлених діалектних характеристик мовлення показує переваги в діагностиці спонтанних виявів у різноманітних виражальних конструкціях. Окремі словоформи та словосполучення з іменниками встановлені як реалізація морфологічних особливостей говірки в процесі еліцитації при збиранні польового матеріалу. Наведені у дослідженні іменникові форми на основі текстографічних джерел поодиноко виявляють релевантні риси більшості українських діалектів, однак окремі граматичні ідіомеми вже на цьому етапі можна трактувати як вузькодіалектні явища. Дескрипція говірки, будучи орієнтована в перспективі на монографічний моноговірковий опис, проєктує в застосуванні сучасних лінгвістичних дослідницьких процедур екстраполяцію моноговіркових іменникових форм у подальших діалектологічних морфологічних студіях.

Представлено результати комплексного аналізу особливостей територіального варіювання просодії в канадійському варіанті англійської мови. Розмаїття просодичних ознак канадійської вимовної норми зумовлено різними контактами і неоднорідним характером інтеграційних процесів у територіальних локусах, що пояснюється історичними зв'язками з Англією, Ірландією, Шотландією, Північною Америкою, а також синтезом соціальних і культурних факторів. Національними специфічними характеристиками просодичної системи канадійського варіанта англійської мови є висока частотність рівної та низхідної ступінчастої шкал, подрібнене синтагматичне членування, сильнопочатковий тональний контур. Можливість використання - теоретична фонетика, соціофонетика, діалектологія. Сфера використання - вища школа.

Розкрито сутність, предмет, систему термінів української діалектології, її зв'язок з іншими науками. З урахуванням сучасного стану розвитку діалектології описано фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості всіх наріч і діалектів української мови. Вміщено теоретичні відомості та діалектологічні карти.

Мета статті - теоретичне обгрунтування варіювання мовних одиниць як ідіомем на основі мовних даних говірки, а також засад їх репрезентування у словнику варіантної лексики мовної системи якокремому аспектному зведенні моноговіркового лінгвографічного комплексу. Об'єктом є визначення проблеми тотожності і варіювання слова в лінгварії говірки як мовно-мовленнєвій системі. Предмет дослідження - теоретичні та функціональні засади лексикографування варіантів мовних одиниць говірки та явища формального варіювання лінгварію говірки. Результатом дослідження є, з одного боку, визначення проблеми тотожності і варіювання слова в лінгвістиці, при якій констатується недостатність досліджень теорії варіантності слова в українській діалектологічній науці, що пояснюється неповнотою або відсутністю емпіричної бази, неосвоєнням наявного фактичного матеріалу, недостатньою увагою до способів вивчення формальних модифікацій слова, слабкою освітленістю джерело знаючих та методологічних питань. Актуальність проблематики визначає ряд теоретичних положень: варіантність, будучи і манентною властивістю будь-якого різновиду мови, широко представлена в діалектному мовленні; формальне варіювання слова забезпечує континуальність говірки як системи мови; лексикон говірки, говірколінгварій становлять інформаційно-дослідницьку лексикографічну систему ідіому - тезаурус. Узагальнений огляд теоретичних засад діалектологічної лексикографії варіантної лексики говірки дозволив дійти висновку про специфіку представлення в ньому говірколінгварію. З іншого боку, результати дослідження репрезентують Словник варіантної лексики говірки якаспектний, який входить до моноговіркового лексикографічного комплексу, маючи уніфіковані правила демонстрації у ньому мовних одиниць і водночас відрізняючись своїми структурними та номенклатурними параметрами відображення лексико-семантичних видозмін мовних і мовленнєвих одиниць, є першою спробою системного викладу такого типу групування складових говіркового дискурсу, що об'єднує літературний і діалектний страти. Висновки: словник варіантної лексики говірки розглядається як репрезентант складності, різноманіття явища формального варіювання діалектного слова, а також демонстрація цілого ряду формально-смислових зв'язків у лексиці лінгварію для подальшої моноговіркової дескрипції, орієнтованої на монографічний опис говірки.