Рассмотрена история возникновения геополитики, соотношение объекта, предмета и основных задач на разных этапах ее становления, различные геополитические концепции, степень сформированности понятийно-терминологического аппарата. Показана взаимосвязь геополитики и политической географии, их различия. Подчеркнута возросшая роль ведущих геополитических факторов в современных условиях.

Представлено оригінальне науково-публіцистичне дослідження в галузях геополітики, історіософії і політології. На основі вивчення різноманітних джерел, зокрема, археологічних, пропонується нова геополітична концепція походження українського, білоруського і російського народів та утворення сусідніх з Україною на півночі і сході країн - Білорусі та Росії.

Проаналізовано проблеми створення системи міжнародної безпеки, етапи міжнародної інтеграції, фактори, що сприяють і заважають їй. Висунуто тезу про те, що створення дієвого міжнародного органу, який встановлював би глобальні правила гри, найближчим часом маловірогідне. Розглянуто можливі центри інтеграції (Китай, Японія, США, ЄС) та зроблено прогноз стосовно ролі України як регіонального центру тяжіння, що згодом може перетворитись на стрижень інтеграції в Центрально-Східній Європі.

Розглянуто сутнісні ознаки феномену політики, визначено місце й роль політології у системі знань про суспільство, а також особливості її утвердження як науки. Висвітлено генезу найвищих здобутків світових політичних учень і розуміння політики, базові характеристики вітчизняної політичної думки, а також головні категорії політичної науки: політичне життя, етнонаціональні відносини, національна політика, політична еліта, політичне лідерство, політична система суспільства, держава, політична влада, політичні режими, громадські об'єднання, національна безпека, політичні конфлікти, геополітика, політичні партії, політична модернізація, глобальні проблеми сучасності тощо. Проаналізовано основні політологічні течії, найважливіші принципи та цінності політології.

Роботу присвячено 100-річчю від дня народження видатного українського геополітика та громадського діяча, історика, прозаїка та поета Ю.Липи. Висвітлено сутність національної ідеї, розглянуто проблему державності.

Розглянуто розвиток держави Київська Русь та Галицько-Волинської держави з урахуванням їх геополітики. Досліджено основні геополітичні вектори цих держав, основні форми їх реалізації. Зазначено, що географічне положення на перехресті важливих торгових шляхів схід - захід, північ - південь визначило особливу, ключову, стратегічну роль нашої прабатьківщини у торгово-економічному і культурному житті європейського континенту. Запропоновано погляди сучасних геополітиків, які наголошують на тому, що становлення української ідентичності слід шукати не у протистоянні, а в діалектичному знятті дилеми Схід - Захід через їх синтез за умови геокультурної орієнтації на Захід. Подібний підхід збігається з сучасною державною політикою України, де європейський вибір розглянуто як базову основу подальшого розвитку нашої країни.

Висвітлено проблеми, пов'язані з аналізом і характеристикою геополітики як важливого чинника внутрішньої та зовнішньої політики. Розглянуто історію геополітичної думки в Україні. Розкрито роль геополітики у міжнародному політичному процесі. У контексті геополітичних реалій розглянуто суть сучасної української зовнішньої політики.

Освещены проблемы, связанные с анализом и характеристикой геополитики как важнейшего фактора внутренней и внешней политики. Рассмотрена история геополитической мысли в Украине. Раскрыта роль геополитики в международном политическом процессе. В контексте геополитических реалий рассмотрено содержание современной украинской внешней политики.

Розглянуто геополітику (ГП) як науку, встановлено її джерела. Розкрито зміст понять атлантизму, мондалізму, неомондалізму, геополітичного потенціалу держави. Запропоновано концепцію неоєвразійства. Проаналізовано діяльність наукових шкіл ГП, а також ГП США, Німеччини, Китаю, деяких країн Африки та Латинської Америки. Висвітлено місце України в системі геополітичного простору. Визначено взаємозв'язок ГП і війни.

Рассмотрена геополитика (ГП) как наука, определены ее источники. Раскрыто содержание понятий атлантизма, нео- и мондализма, геополитического потенциала государства. Предложена концепция неоевразийства. Проанализирована деятельность научных школ ГП, а также ГП США, Германии, Китая, некоторых стран Африки и Латинской Америки. Освещено место Украины в системе геополитического пространства. Определена взаимосвязь ГП и войны.

Наведено інформацію про 187 країн світу, зокрема, Андорру, Бруней, Вануату, Бутан, Йорданію, Італію, Молдову, Монако, Перу, Росію, Сальвадор, Туреччину. Висвітлено геополітичне значення даних країн і їх відносини з Україною. Акцентовано увагу на механізмах взаємозалежності держав і регіонів світу.

Приведена информация о 187-ми странах мира, в частности, Андорре, Брунее, Вануату, Бутане, Иордании, Италии, Молдове, Монако, Перу, России, Сальвадоре, Турции. Освещены геополитическое значение данных стран и их отношения с Украиной. Акцентировано внимание на механизмах взаимозависимости государств и регионов мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф087 + Ф1(4РОС)64

Рубрики:

Геополітика

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто структуру, проблематику, поняттєво-концептуальний апарат двох генетично пов'язаних дисциплін - політичної географії та геополітики. В даному аспекті висвітлено динаміку змін на сучасній політичній карті світу. З'ясовано політико-географічне положення України.

Рассмотрены структура, проблематика, понятиево-концептуальный аппарат двух генетически связанных дисциплин - политической географии и геополитики. В этом аспекте освещена динамика изменений на современной политической карте мира. Определено политико-географическое положение Украины.

Розкрито суть основних понять політичної географії, геополітики та суміжних наук у сучасних науково-теоретичних методологічних аспектах.

Раскрыта сущность основных понятий политической географии, геополитики и смежных наук в современных научно-теоретических методологических аспектах.

Изложены основные теоретико-методологические положения и концептуальные подходы для разработки принципов региональной геополитики, базирующиеся на различиях между глобальной и региональной геополитикой. Дано представление о геоэкономической основе региональной геополитики, подчеркнута значимость методов социально-экономической географии как аппарата познания этой науки. Отмечено, что в XXI в. в региональной геополитике должен быть безусловным императив устойчивого развития. Аргументированы основные принципы региональной геополитики Крыма и показаны модели его будущего развития.

Зазначено, що синтез цілей-ідей, які визначаються геополітикою, та відповідних географічних конфігурацій і культурних архетипів досягається за допомогою поняття геополітичного образу, вироблення якого є провідною темою фундаментальних геополітичних розвідок у посткомуністичній Росії.

Розглянуто основні результати президентських виборів 2004 року. Проаналізовано причини, які призвели українське суспільство до такого стану, коли його найактивніші представники змушені були вдатися до масштабних акцій протесту.

Проаналізовано погляди російських вчених на визначення геополітики як виду проектної діяльності. Такий підхід дозволяє по-іншому висвітлювати на проблемні стосунки геополітики з геоекономікою та хронополітикою.

Меркантилистская концепция развития внешней торговли рассмотрена в качестве экономического базиса формирования классических геополитических построений. Показана их методологическая общность, основанная на географическом детерминизме. Рассмотрены особенности использования меркантилизма в качестве инструмента государственной идеологии.

Здійснено порівняння російських та українських геополітичних концепцій щодо визначення місця Чорного моря у житті російського і українського народів.

Проаналізовано еволюцію, особливості та тенденції формування геополітики та геостратегії Франції. Визначено концептуально-теоретичні основи геополітичної думки Франції, проаналізовано ставлення французького керівництва до геополітики, її роль у процесі реалізації зовнішньої політики країни. Досліджено геополітичні інтереси Франції на глобальному, регіональному та локальному рівнях, сформульовано геостратегічні пріоритети держави та механізм розробки французького геополітичного кодексу. Визначено місце Франції в сучасній системі міжнародних відносин.

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві