Індекс рубрикатора НБУВ: К66-141

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234 + К663.03

Рубрики:

Машинобудівна сталь

Металізація (гарячі способи покриття металів)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано техногенний вплив концентрованого водовідбору підземних вод на екологічний стан прилеглих територій, конструктивних характеристик перфорованого трубопроводу на параметри розподільного трубопроводу. Висвітлено взаємозв'язок геодезичних позначок місцевості та площ зон недостатніх напорів у водогінній мережі. Описано методику розрахунку трубчастого водоскиду з приєднанням додаткової витрати у середині труби. Наведено оцінку існуючих наближених моделей та методів знезалізнення води фільтруванням, гідродинамічні характеристики механічної аерації активного мулу, результати порівняльних досліджень гравітаційного та флотаційного знежирення стічних вод.

Проанализированы техногенное влияние концентрированного водоотбора подземных вод на экологическое состояние прилегающих территорий, конструктивных характеристик перфорированного трубопровода на параметры распределительного трубопровода. Освещена взаимосвязь геодезических меток местности и площадей зон недостаточных напоров в водогонной сети. Описана методика расчета трубчатого водосброса с присоединением дополнительной затраты в середине трубы. Приведены оценка существующих приближенных моделей и методов обезжелезивания воды фильтрованием, гидродинамические характеристики механической операции активного мула, результаты сравнительных исследований гравитационного и флотационного обезжиривания сточных вод.

Досліджено вплив екстрактів танінів, одержаних з природної сировини, на корозійну тривкість сталі 20.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.2

Рубрики:

Механічні властивості металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано аналіз витрат води у водогінній мережі у м. Сянок у 2007 - 2011 рр. на підставі даних, одержаних від Сяноцького підприємства комунального господарства. Розраховано показники витрат води, рекомендованих Міжнародною водною асоціацією IWA. Розраховано показники витрат у порівнянні з результатами, одержаними іншими польськими водогінними системами.

У дослідах на 40 білих нелінійних статевозрілих щурах-самцях із індукованим діурезом за умов навантаження водою низького поверхневого натягу (43 дин/см) у порівнянні зі звичайною водогінною водою (поверхневий натяг 73 дин/см) встановлено наявність системного впливу з гальмуванням поверхневого натягу сечі, зменшенням втрат із сечею білка та наявністю достовірних взаємозалежностей між поверхневим натягом сечі, концентраціями іонів натрію та білка сечі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414 + Е60*735.11-6

Рубрики:

Хвороби нирок

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами модельних експериментів досліджено можливість використання водогінної води; 0,002 Н розчин Трилону Б; 0,001 % розчин гуматів; простого суперфосфату та крейди для детоксикації субстратів шахтного хвостосховища. Встановлено, що для практичного використання доцільно застосовувати наступну схему попередньої хімічної детоксикації субстратів шахтних хвостосховищ: внесення крейди у дозі 3 т фізичної маси на 1 га при 18 днях інкубації.

Встановлено, що електрохімічна активність оксогідроксидів заліза, насамперед акагеніту та лепідокрокіту, що входять до складу продуктів корозії сталі у водогінній воді, впливає на достовірність результатів визначення швидкості корозії методом поляризаційного опору. Показано, що електрохімічна активність продуктів корозії при гальваностатичній поляризації електрода обумовлена протіканням реакцій відновлення оксогідроксидів (катодна поляризація) та окиснення сполук двовалентного заліза (анодна поляризація) в приелектродному шарі. На основі досліджень кінетики формування шару продуктів корозії сталі у холодній водогінній воді встановлено залежність частки струму поляризуючого імпульсу, що витрачається на реакції електрохімічних перетворень оксогідроксидів заліза, від тривалості експозиції. На основі даних розподілу поляризуючого струму між корозійним процесом та електрохімічними перетвореннями продуктів корозії розраховано величину коефіцієнта перерахунку поляризаційного опору в швидкість корозії маловуглецевої сталі з кисневою деполяризацією К, який становить 13 мВ в період до 2,5 місяців та 18 мВ в період з 2,5 до 6-ти місяців експозиції. Вивчено вплив температури та гідродинамічного режиму на електрохімічну активність лепідокрокіту та акагеніту. Методами масометрії та поляризаційного опору досліджено розподіл струму на електроді в ході вимірювання поляризаційного опору та розраховано величину коефіцієнта перерахунку К у гарячій водогінній воді. Встановлено, що анодне розчинення магнію у водогінній воді знижує швидкість корозії за рахунок формування на поверхні кородуючого металу захисного шару, який містить карбонат кальцію у вигляді арагоніту, в той час як у відсутності іонів магнію утворюється осад кальциту. Інгібування росту кальциту відбувається внаслідок адсорбції катіонів магнію на гранях росту кристалу, що веде до їх блокування, а також внаслідок включення катіонів магнію до кристалічної гратки, що збільшує розчинність магнійвмісного кальциту. Зафіксовано явище інверсії залежності швидкості корозії від швидкості потоку гарячої водогінної води.

Висвітлено історію започаткування Одеського централізованого водогону, особливо Дністровського водогону.

Мета роботи - встановлення розповсюдження та різноманітності генотипової структури ротавірусів у дітей віком до 5 років, циркуляції ротавірусів та інших вірусів збудників кишкових інфекцій у водогінній воді і в зовнішньому середовищі (стічна вода) в Одеській області у 2010 - 2015 рр. Визначення антигену ротавіруса проводили методом імуноферментного аналізу, а виявлення нуклеїнової кислоти ротавірусів, астровірусів, каліцівірусів, ентеровірусів, аденовірусів методом полімеразно-ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР). За досліджений період відсоток виділення ротавірусів від хворих на гострі кишкові інфекції дітей становив 41,8 %. Найбільша частка позитивних проб виявлена серед дітей віком 2 - 5 років - 52 %. За одержаними даними захворюваність ротавірусної інфекції реєструвалася впродовж року. Відзначалася деяка особливість в циркуляції вірусів. Зареєстровані нехарактерні для інфекції два літніх піки захворюваності в липні - серпні (2012 - 2015 рр.). Переважального поширення набули генотипи ротавірусів G4P(8), G1P(8), G3P(8) - G2P(4). При обстеженні фекалій та проб стічної води встановлено, що ротавірус, серед інших збудників кишкових інфекцій, виділявся в значній кількості (37,2 %). Висновки: таким чином, встановлено, що серед збудників гострих гастроентеритів у хворих дітей та в стічній воді домінують ротавіруси генотипів G4P(8), G1P(8), G3P(8), G2P(4). Захворюваність на ротавірусну інфекцію виявляється впродовж року з нехарактерними двома піками у липні та серпні.

На основі неопублікованих архівних джерел та періодичної преси 1914 - 1917 рр. висвітлено проблему водопостачання міст Правобережної України як одного з важливих аспектів міської повсякденності доби Першої світової війни. Встановлено, що із початком воєнних дій у містах значно збільшився попит на воду, який нерідко призводив до ускладнень з її споживанням. Проаналізовано заходи міської влади щодо забезпечення водою городян та з'ясовані об'єктивні й суб'єктивні чинники, які ставали тому на заваді.

Досліджено діяльність Київської міської думи у 1871 - 1914 рр., створеної за положенням 1870 р. для впорядкування міського благоустрою. Розглянуто формування міських органів влади шляхом виборчих практик, висвітлено склад корпусу гласних і механізми роботи думи. Встановлено, що положенням 1892 р. верховна влада обмежила самоврядність міського управління, підпорядкувавши усю виконавчу ланку, включно із міським головою, губернатору. Доведено, що ключовим важелем здійснення покладених на думу завдань було формування власного бюджету. Висвітлено основні джерела наповнення міської скарбниці й акцентовано увагу на малій кількості прибуткових міських підприємств, котрі давали 16,8 % від усіх надходжень. Зауважено обтяжливість видатків на обов'язкові державні, передусім військові потреби, питома частка яких становила 30,2 %, а іноді й 48,7 %. Проаналізовано, які заходи вживала дума для подолання неписьменності широких верств киян і забезпечення їх культурного дозвілля. Підкреслено, що ключовим для модернізації міста було спорудження водогінно-каналізаційної мереж започаткування міської служби охорони здоров'я, налагодження унормованої забудови міста, створення міської транспортної мережі та нового адміністративного центру на Хрещатику. Встановлено, що ці заходи думи сприяли перетворенню Києва у торгово-промисловий центр України.

На прикладі розчинів-імітатів досліджено агресивність гіпохлоритовмісних стічних вод до та після взаємодії з органовмісними стічними водами. Встановлено, що за низьких концентрацій вони корозійно агресивніші, ніж водогінна вода. З додаванням імітату органовмісних стічних вод їх агресивність знижується до рівня водопровідної води, імовірно, через нейтралізацію гіпохлориту та утворення продуктів окиснення органічних сполук з адсорбційними властивостями. Для посилення взаємодії гіпохлориту з органічною сполукою та пришвидшеного падіння агресивності гіпохлоритних стоків доцільно інтенсифікувати реакції окиснення, застосовуючи каталізатори та ультразвукову обробку.

Встановлено, що швидкість корозії зразків алюмінію та міді в 3 %-му розчині NaCl в 1,5 - 1,7 разу вища, ніж у 0,1 %-му, а міді, яка контактує у ньому з алюмінієм, нижча, ніж окремих її зразків, і зі збільшенням площі зразків алюмінію падає до нуля. Зокрема, з її ростом (за постійної площі зразків міді) у 6,5 разу швидкість корозії алюмінію підвищується в 1,7 разу. Виявлено невідповідність між розрахунковими значеннями швидкості контактної корозії алюмінію за високих значень співвідношення площі пар алюміній-мідь і експериментальними. Поляризаційні криві алюмінію, що контактує з міддю в 0,1 % NaCl, зсунуті в бік менш від'ємних потенціалів, граничні дифузійні струми та струми корозії на порядок вищі, ніж окремих зразків. Встановлено, що інгібітор КОРСОЛ, який задовільно гальмує швидкість корозії міді й алюмінію у водогінній воді, практично не захищає їх, в т. ч. і за контакту, у 0,1 % NaCl, а інгібітор ТИС-4 захищає на ~ 50 - 60 %.

Проаналізовано негативний вплив локалізації корозії на достовірність корозійного моніторингу в системах господарсько-питного водопостачання. За допомогою методів масометрії та поляризаційного опору визначено, що швидкість корозії сталі Ст.3 в діапазоні випробувань 0 - 4500 h знаходиться на постійному рівні 0,05 mm/year у холодній воді та поступово знижується від 0,32 до 0,13 mm/year у гарячій. Аналіз характеру корозійних пошкоджень після корозійних випробувань показав, що у холодній воді відбувається суцільна рівномірна корозія, тоді як за підвищених температур вона змінюється на нерівномірну. Локальних корозійних пошкоджень на поверхні зразків не виявлено як за лабораторних, так і промислових умов, а отже, додаткового коригування результатів корозійного моніторингу для врахування локальної корозії не потрібно.

Наведено результати натурних досліджень хімічного складу та якості підземних вод (грунтових та артезіанських) в басейні річки Барабой, з 1967 р. відбувається зрошування сільськогосподарських масивів за рахунок вод річки Дністер. Ці води подаються в мережу водосховищ і каналів Нижньодністровської зрошувальної системи. Фільтраційні втрати вод зі зрошувальних масивів і водогінно-каналізаційних мереж населених пунктів поповнюють запаси підземних (грунтових) вод, збільшуючи потрапляння в них розчинених речовин з товщ осадових гірських порід, що призводить до зростання концентрацій окремих інгредієнтів хімічного складу поверхневих і підземних вод в басейні р. Барабой. Показано, що грунтові води збагачені сполуками азоту, містять також високі концентрації хлоридів, сульфатів, кальцію та магнію. Мінералізація, токсичність і ступінь забруднення підземних вод зростають по довжині р. Барабой, грунтові води, які потрапляють в русло р. Барабой, за своїм хімічним складом не задовольняють рибогосподарським вимогам, погіршуючи якість вод у водоймах, де ведеться рибництво. Артезіанські води, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, визнані "посередньо, обмежено придатними, небажаної якості" по вмісту магнію. Окрім того, після 50-річної експлуатації у артезіанських водах знайдено сполуки азоту і фосфору, які у 60-ті роки минулого сторіччя не виявлялися. Зроблено висновок про негативний вплив тривалого донорського зрошування на якість підземних вод і необхідність додаткової обробки води артезіанських водоносних горизонтів сарматського ярусу, які використовуються для централізованого водопостачання.

Індекс рубрикатора НБУВ: К66-141 + Н761.106-044.4

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Водопровідна мережа

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ