Розглянуто розвиток Індії у 1990-ті рр. Проаналізовано розвиток економіки, зовнішньої торгівлі, національні відносини в країні, зміцнення позицій Індії на міжнародній арені. Надано характеристику відносин України й Індії.

Проаналізовано південнокорейське "економічне диво", сучасний стан економіки Південної Кореї. Увагу акцентовано на використанні позитивного досвіду цієї країни у розвитку вітчизняної економіки.

Зазначено, що аналіз наявної інформації та результати практичних досліджень свідчать, що індустріалізація фотосинтезу на основі інтенсивного вирощування мікроскопічних водоростей у контрольованих системах фотобіореакторів є ефективним засобом одержання біологічно повноцінної рослинної маси харчового, кормового, фармакологічного та технічного призначення. Розглянуто питання хімічного складу рослинної маси, досягнення з її вирощування та використання в ряді зарубіжних країн, перспективи розвитку напряму індустріалізації фотосинтезу на основі мікроскопічних водоростей в Україні.

Розглянуто принципи індустріалізації складових маркетингових досліджень як товару. Індустріалізація предбачає типизацію інформаційного, алгоритмічного, програмного, технологічного та інш. забезпечення і застосування типових рішень у маркетингових дослідженнях. Наведено дослідження умовного ринку з використанням нейронних мереж та розв'язанням задачі кластеризації.

Розглянуто новий модульний підхід до технології маркетингових досліджень із використанням принципів індустріалізації складових. Індустріалізація передбачає типізацію модулів. Базовим модулем обрано діагностику підприємства. Наведено дослідження умовного ринку з використанням нейронних мереж і розв'язання задачі кластеризації діагностики підприємств.

З використанням широкої джерельної бази вивчено процес залучення жінок до суспільно-продуктивної праці на підприємства важкої промисловості України під час проведення індустріалізації. Висвітлено матеріально-побутове становище працівниць у 1930-ті рр. Зроблено висновок, що його незадовільний стан був наслідком прискореного формування індустріальної соціалістичної держави. Визначено культурно-освітній рівень робітниць, проаналізовано процес одержання жінками професійної освіти, що спричинило можливість працювати за більш сприятливих санітарно-гігієнічних умов та одержувати більшу заробітну плату. Розглянуто особливості праці робітниць на підприємствах, недосконалість соціальної політики щодо охорони їх праці, нерівність в одержанні заробітної плати жінками та чоловіками, зазначено наявність дискримінації робітниць. З використанням архівних документів розкрито участь робітниць у соціалістичному змаганні, а також їх роль у суспільно-політичному житті.

Здійснено системне дослідження міфопоетики творчості англійського письменника-модерніста Д.Г.Лоуренса (1885 - 1930). На підставі міфокритичної концепції текстуального аналізу, що базується на теоріях К.-Г. Юнга, М.Еліаде, Г.Башляра, Н.Фрая, К.Леві-Стросса, К.-П.Етес проаналізовано специфіку міфомислення митця. Розглянуто актуалізацію у художніх творах та есеїстиці Д.Г.Лоуренса системи міфологем. Доведено складний та індивідуальний характер міфопоетичної організації доробку письменника, зокрема, наголошено, що творчу парадигму митця визначає філософський дуалізм як принцип онтологічного існування. Показано, що до системи міфологем, що мають бінарну структуру та представляють природний світ ("стихії", сонце, місяць, райдугу, Світове дерево) Д.Г.Лоуренс включив опозиційну пару "чоловік/жінка", взаємини яких мають віталістичний характер. Подано авторське бачення міфологеми цивілізації, сформованої деякими соціополітичними та соціокультурними складовими, такими, як індустріалізація, кастовість, мілітаризм, інституція шлюбу, освіта, релігія.

Комплексно розглянуто проблеми формування архітектури цивільних будівель на базі відкритих збірних конструктивних систем у період соціально-економічних змін в Україні. Розглянуто етапи та тенденції розвитку індустріалізації будівництва держави, запропоновано концепцію теоретичної моделі перспективної архітектурно-конструктивної системи. Розроблено класифікацію та виявлено види та напрямки розвитку перспективних архітектурно-конструктивних систем, сформульовано принципи відкритої збірної конструктивної системи, розроблено вимоги до формування містобудівних комплексів на базі універсальних конструктивних систем. Наведено рекомендації щодо реконструкції та перспективного розвитку будівельного комплексу України.

Розглянуто закономірності, особливості, результати та наслідки капіталістичної трансформації України в другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано системні зміни в економічному та соціокультурному житті українських губерній Росії, найважливішими складовими яких були індустріалізація, урбанізація, соціальна модернізація та зростання освіченості населення. Визначено соціально-психологічні та політико-правові передумови сучасного капіталізму в Україні.

Висвітлено процес розвитку в Україні одного із типів дитячих закладів - ясел у період 1940 - 1960-их рр. Аргументовано, що ясла є одним із типів дошкільних навчальних закладів в Україні для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання, відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Зроблено висновок, що процес розвитку одного з типів дитячих закладів в Україні, а саме - ясел, проходив стрімко та на випередження. Відзначено, що розвиток ясел в Україні в означений період залежав від соціально-політичних (Велика Вітчизняна війна), законодавчо-нормативних, соціально-економічних (відбудова економіки УРСР, індустріалізація та колективізація сільського господарства країни) умов, які вплинули на розгортання мережі цих дитячих закладів, зокрема таких типів: дитячі ясла постійні та сезонні колгоспні, ясла з цілодобовим обслуговуванням, базові ясла, ясла-санаторії, ясла санаторного типу, державні та відомчі ясла, ясла для дизентерійних хроніків, ясла-садки. Зауважено, що типологія ясел варіювалась залежно від форм власності, особливостей фізичного і психічного здоров’я дітей. Оперативно-методичне керівництво роботою в дитячих яслах здійснювалось відділами виховання дітей та кафедрами організації охорони здоров’я при науково-дослідних медичних інститутів.

Освещен процес развития в Украине одного из типов детских заведений – ясель в период 1940 - 1960-ых гг. Аргументировано, что ясли являются одним из типов дошкольных учебных заведений в Украине для детей возрастом от двух месяцев до трех лет, где обеспечивается уход за ними, а также их развитие и воспитание, в соответствии с требованиям Базового компонента дошкольного образования. Сделан вывод, что процес развития ясель, проходил стремительно и на опережение. Развитие ясель в Украине в указанный период зависило от социально-политических (Великая Отечественная война), законодательно-нормативных, социально-экономических (возрождение экономики УССР, индустриализация и коллективизация сельського хозяйства страны) условий, которые повлияли на развертывание сети этих детских учреждений, а именно следующих типов: детские ясли постоянные и сезонные колхозные, ясли с круглосуточным обслуживанием, базовые ясли, ясли-санатории, ясли санаторного типа, государственные и ведомственные ясли, ясли для дизентерийных хроников, ясли-садики. Отмечено, що типология ясель варировалась в зависимости от форм собственности, особенностей физического и психического здоровья детей. Оперативно-методическое руководство работой в детских яслях осуществлялось отделами воспитания детей и кафедрами организации охраны здоровья при научно-исследовательских медицинских институтах.

The article is devoted to the highlight of the process of development of one of the types of children’s establishments in Ukraine - nurseries (1940 - 1960 s). Argued that yasla is a type of pre-school establishments in Ukraine for children aged from twomonths to three years in which to care for them as well as their development and education, according to the requirements of the base component of preschool education. Investigated and publication of scientists and pediatricians, legal acts of the government of the Ukrainian SSR, the quantitative data on the circuit network of childcare facilities for young children, and concluded that the process of development of nurseries, passed quickly and in advance. Nursery development in Ukraine in the period depends on the socio-political (World War II), legal and regulatory, social and economic (economic revival of the Ukrainian SSR, industrialization and collectivisation selskogo farm country) conditions that affect the deployment of a network of child-care institutions, namely the following types: children yasla permanent and seasonal kolkhoz, yasla with non-stop service, basic yasla, yasla-Resorts yasla sanatorium, state and departmental yasla, yasla for dysentery chronicles, nursery gardens. Noted typology varirovalas cribs regardless of ownership, characteristics of physical and mental health of children. Operational and guidance in practical work in the children's yaslah implemented by the education of children and the health departments of the organization for medical research institutes.

Проаналізовано систему соціальної опіки в Харкові з 1919 по 1934 pp., її становлення, формування законодавчої бази, організаційної структури й особливості функціонування. На основі аналізу наукової літератури, а також завдяки залученню широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел показано формування структури органів НКСЗ у Харкові - столиці УСРР, та визначено основні напрями їх діяльності у даний історичний період. Вивчено чинне законодавство відповідного періоду, показано його ідеологічні витоки, можливості та реальні результати використання на практиці. Визначено, що у межах 1919 - 1934 pp. у сфері соціального забезпечення тричі відбуваються принципові зміни, пов'язані зі змінами загальнодержавного політичного вектору. Військовий комунізм, неп, індустріалізація та колективізація відтворювали специфічні умови існування органів соціального забезпечення та запровадження ними своєї діяльності. На прикладі Харкова показано, як все це впливало на розвиток законодавства, перманентну реорганізацію системи НКСЗ, конкретні напрямки роботи: подолання безробіття, боротьбу з дитячою безпритульністю, допомогу інвалідам.

Відзначено, що в сучасній українській освіті знизилася значущість точних і конкретних наук, але зросла привабливість умовних та віртуальних галузей знання. Надано рекомендації з підвищення стандартів вітчизняної інженерної освіти та забезпечення індустріального розвитку країни. Проаналізовано роль техніки в житті сучасної людини, взаємозв’язок духовної та технологічної культури серед молоді різних країн світу. Досліджено диспропорції у сфері інженерної освіти, зокрема, в напрямках підготовки та реального попиту на інженерні кадри в промисловості України. Розкрито основні тенденції розвитку світового ринку товарів радіоелектроніки та стратегії розвитку окремих країн-лідерів світової економіки. Запропоновано основи політики створення та налагодження електронної індустрії в Україні. Досліджено переваги впровадження наукомісткої електроніки в промисловий сектор держави та кадрово-матеріальну базу для нових промислових потужностей. Охарактеризовано структуру навчально-дослідницької роботи, технології ведення навчальної діяльності та матеріальну базу НТУУ КПІ як можливого осередку інженерної освіти нового типу в Україні. Результати порівняння основних економічних і макроекономічних показників подано в таблиці та на рисунку.

Отмечено, что в современном украинском образовании снизилась значимость точных и конкретных наук, но выросла привлекательность условных и виртуальных отраслей знания. Даны рекомендации по повышению стандартов отечественного инженерного образования и обеспечению индустриального развития страны. Проанализирована роль техники в жизни современного человека и взаимосвязь духовной и технологической культуры среди молодежи разных стран мира. Исследованы диспропорции в сфере инженерного образования, в частности, в направлениях подготовки и реального спроса на инженерные кадры в промышленности Украины. Раскрыты основные тенденции развития мирового рынка товаров радиоэлектроники и стратегии развития отдельных стран-лидеров мировой экономики. Предложены основы политики создания и налаживания электронной индустрии в Украине. Исследованы преимущества внедрения наукоемкой электроники в промышленность государства и кадрово-материальная база для новых промышленных мощностей. Охарактеризованы структура учебно-исследовательской работы, технологии ведения учебной деятельности и материальная база НТУУ КПИ как возможного центра инженерного образования нового типа в Украине. Результаты сравнения основных экономических и макроэкономических показателей представлены в таблице и на рисунке.

It is noted that in modern Ukrainian education decreased the importance of accurate and specific sciences, but has increased the attractiveness of conventional and virtual branches of knowledge. Been made are the recommends raising the standards of the national engineering education and industrial software development. Analyzed are the role of technology in modern life and the relationship of the spiritual and technological culture among young people around the world. Investigated are the disparities in engineering education, particularly in the areas of training and real demand for civil engineers in industry in Ukraine. Disclosed are the basic trends of the world market of electronics and strategies of some of the leaders of the world economy. Proposed is the policy framework to create and debug electronic industry in Ukraine. Investigated are the benefits of implementing high-tech electronics manufacturing sector in the state and the personnel and resources to new industrial facilities. Characterized is the structure of teaching and research, technologies for training and material resources NTU KPI as a possible focus of a new type of engineering education in Ukraine. Compare basic economic and macroeconomic indicators are presented in the table and the figure.

Запропоновано підходи до індустріалізації і комерціалізації прикладної науки з метою стимулювання інноваційної активності.

Однією з головних детермінант великих соціально-економічних циклів в СРСР є науково-технічний чинник. Система планування, за винятком періодів пертурбаційних воєнних і політичних подій, дозволяла знаходити форми розв'язання соціально-економічних суперечностей як локального, так і загальноекономічного характеру, що давало можливість уникати ендогенних періодичних соціально-економічних криз. Динаміка щорічних темпів приросту промислового виробництва і середньорічних темпів приросту валового суспільного продукту свідчить, що радянській плановій економіці притаманно чергування періодів зниження темпів розвитку і періодів їх підвищення. На соціально-економічні цикли суспільного відтворення в СРСР справляла вплив зовнішня економічна кон'юнктура. Індустріалізація і післявоєнна модернізація зумовили тривалу підвищувальну тенденцію в економіці, що змінилася наприкінці 1970-х років знижувальною. Структурні диспропорції, вади системи планування, а головне і згортання модернізаційних процесів, що позначилися в 1970-і роки, спричинили загальне згасання темпів соціально-економічного розвитку СРСР.

На основі аналізу наукових робіт радянських дослідників визначено стан вивчення ними проблеми русифікації другої половини ХІХ ст.

На основе анализа научных работ советских исследователей определено состояние изучения ними проблемы русификации второй половины ХІХ в.

The problem of the russification in the 2nd part of the XIX century in the works of soviet science sholars is analysed.

Викладено теоретичні підходи до визначення сутності інноваційної індустіалізації національної економіки як концепту подальшого розвитку України, обгрунтовано необхідність її проведення для досягнення інноваційних цілей розвитку. Проаналізовано тенденції та виявлено проблеми інвестиційного забезпечення інноваційних зрушень в економіці. На основі дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду узагальнено особливості, економічні передумови та регуляторні важелі вирішення проблеми узгодження технологічної трансформації та стимулювання інвестиційної активності в економіці України. За результатами аналізу інституційного підгрунтя й особливостей інтеграційних процесів у сфері інноваційного розвитку виокремлено основні напрями взаємодії між наукою, освітою, бізнесом і державою. Запропоновано шляхи реалізації політики інноваційної індустріалізації національної економіки.

На основі аналізу робіт радянських та іноземних авторів показано, що попризапевнення радянських теоретиків щодо повної ліквідації приватної власності і ринкових відносин в СРСР така власність ніколи не зникала, і економічний механізм країни являв собою певний симбіоз планово-адміністративної системи з напівлегальним ринком ресурсів. Недосконалість планування, незбалансованість народногосподарських планів за ресурсами зумовили необхідність такого ринку, без використання можливостей якого підприємства здебільшого просто не могли виконати доведені до них плани. Однією з основних рис цього механізму було зрощення радянської бюрократії з так званими "підприємцями" із тіньового сектору радянської економіки заради задоволення корисних інтересів цих обох прошарків радянського суспільства. Докладно розкрито причини формування підприємницького прошарку у радянській промисловості - так званих "штовханів"; показано специфіку їхніх функцій на радянських підприємствах; доведено, що саме діяльність "штовханів" компенсувала прорахунки системи планового розподілу ресурсів за часів СРСР.

Висвітлено процес розвитку промисловості та робітничого класу Донбасу в роки радянської індустріалізації. Розглянуто кількість населення та територіальний обшир у 1926 - 1937 рр. Охарактеризовано структуру донецької промисловості. Приділено увагу ізотовському та стахановському рухам, а також рухові за освоєння нової техніки тощо.

Визначено основні характерні риси корпоративних міст на основі прикладів із США та України кінця XIX - початку XX ст. Від середини XIX ст. корпоративні міста стали символом індустріальної епохи та основою економічного зростання в багатьох країнах світу. Політична й економічна монополія компанії в такому місті створювала унікальний простір для соціальних експериментів із робітничими спільнотами, до яких удавалися підприємці та наймані ними спеціалісти. Корпоративне місто розглядається як теоретична конструкція під час вивчення взаємодії бізнесу і спільнот, що може бути ефективним дослідницьким інструментом. Проаналізовано такі характерні риси корпоративних міст, як географічні ізоляція, домінування однієї галузі індустрії, корпоративні соціальні програми, плановість, сегрегація та ін.

Визначено подальший розвиток принципів пріоритетної стратегічної концепції територіальної інтеграції, розкрито суть агропромислової інтеграції, на якій формуються агропромислові комплекси. Визначено вплив інтеграційних процесів на регіональний розвиток і регіональний АПК. Оцінено залежність рівня економічного розвитку регіонального АПК від ступеня і характеру інтеграційних процесів. Розроблено модель оцінювання інтеграційних процесів на розвиток регіонального АПК.