Висвітлено історію Національного музею у Львові. Окремі розділи присвячено автопортретам О.Новаківського, а також іконам майстрів Олексія та Димитрія у колекції зазначеного музею. Значну увагу приділено науковим дослідженням, каталогам, рецензіям тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27

Рубрики:

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається ранньохристиянське мистецтво в І-ІІІ ст., його періодизація та пам'ятки, а також досягнення візантійської культури в IV-XV ст.: архітектура й монументальний живопис, візантійська ікона. Висвітлюється середньовічна культура Західної та Центральної Європи в V-XIV ст. Особливу увагу зосереджено на романській культурі (V-XII ст.), готичному стилі - архітектурі, скульптурі, вітражі. Окреслюється розвиток науки та освіти у цей період, простежується виникнення перших європейських університетів. Характеризується середньовічна культура України-Руси в Х-ХІV ст.: християнізація руських земель та її культурні наслідки, церковне і монастирське будівництво, розвиток монументального живопису, іконопису.

Зазначено, що ікона "Торжество Православ'я" зображує історичний момент перемоги партії іконофілів над іконоборцями у 843 р. Це свято припадає на першу неділю Великого посту. Ікону розділено на два реєстри. У верхньому реєстрі зображені офіційні особи описаних подій - імператриця Феодора з малолітнім імператором Михаїлом, патріарх Мефодій та кілька монахів. У нижньому ж можна побачити провідників монашого спротиву - св. Феодора Студіть та св. Феофілакта, мученицю Феодосію, а також поряд з ними соратників монахів та монахинь.

Проанализировано изображение иконы "Торжество Православия", на которой отражён исторический момент победы партии иконофилов над иконоборцами в 843 г. Этот праздник отмечается в первое воскресенье Большого поста. Икона разделена на два регистра. В верхнем регистре изображены официальные лица описанных событий - императрица Феодора с малолетним императором Михаилом, патриарх Мефодий и несколько монахов. В нижнем же можно увидеть проводников сопротивления монахов - св. Феодора Студите и св. Феофилакта, мученицу Феодосию, а также рядом с ними соратников монахов и монахинь.

The subject is the Triumph of Orthodoxy; this refers to the Restoration of the Holy Images in 843, at the end of Iconoclasm. This icon is the fiast icon for the Sunday of Orthodoxy, the first Sunday in Lent. It represents famous icons and iconophiles.The panel is divided horizontally into two registers. The central representation at the top is one of the most renowned icons of Constantinople, the icon of the Mother of God Hodegetria and the Empress Theodora with her young son the Emperor Michael IIIand Patriarch Methodios. In the lower register consists of eleven of figures martyrs and confessors.

Розглянуто деякі мистецтвознавчі та культурологічні аспекти традиції вшанування ікон, що були головними святинями монастирів Слобожанщини другої половини XVII - початку ХХ ст. і місцевошанованими образами всього регіону.

Рассмотрены некоторые искусствоведческие и культурологические аспекты традиции почитания чудотворных икон, представлявших собой главные святыни монастырей Слобожанщины второй половины XVII - начала ХХ ст. и местночтимые иконы всего региона.

In the article considered some art and kultural aspects to traditions of honouring the icons, presented itself both mains shrines of priories Slobozhanshchina second half XVII- a beginning ХХ centuries, and image of the whole region.

На підставі аналізу іконотворчості видатної української майстрині Христини Дохват, уродженки Тернопільщини, розглянуто особливості сучасної української ікони у період з другої половини ХХ - початку ХХІ. Висвітлено богословсько-філософські та художньо-естетичні питання сучасного ікономалярства, а також вплив на сучасну українську ікону національної традиції та світових досягнень у сакральному мистецтві.

На основании анализа иконотворчества известной украинской художницы Христины Дохват, рожденной на Тернопольщине, рассмотрены особенности современной украинской иконы в период со второй половины ХХ - начало ХХІ вв. Освещены богословско-философские и художественно-эстетические вопросы написания икон, а также влияние на украинскую икону национальной традиции и мировых достижений в области сакрального искусства.

Зазначено, що празничний ряд є цілісним утворенням завдяки наявності у кожному його елементі літургійної символіки та взаємопроникненню тем, що зближує його з гімнографічними творами. Оригінальність та змістовність празничного ряду Сорочинського іконостасу роблять його особливим національним явищем у східнохристиянській іконографії ХVIII ст.

Отмечено, что праздничний ряд остался целостным образованием благодаря проникновению каждого его элемента литургийной символикой и взаимопроникновению тем, которая сближает его с гимнографическими произведениями. Оригинальность и содержательность праздничного ряда Сорочинского иконостаса делают его особым национальным вкладом в восточнохристианскую иконографию XVIII ст.

Festala line has remained integral education due to permeation of his each element liturgy by symbolics and interosculation by what pulls together it with hymn by products. Originality and richness of content of a celebratory line Sorochinskiy of an iconostas do by his special national contribution in east-Christian iconography XVIII centuries.

Досліджено особливості бачення світла та кольору М.Волошиним, який пізнав реальність духовної символіки, втіленої у готичних вітражах давніх київських мозаїк та іконах. Зазначено, що у пейзажах художника немає зображення людини, але в них присутній "духовний автопортрет" митця, його світосприйняття. Перевтілене духовне єство Волошина постає у гармонійних живописних і поетичних образах картини прекрасного світу.

Отмечено, что видения света и цвета М.Волошиным было необыкновенное. Он познал реальность духовной символики света и цвета, воплощенных в готических витражах давних киевских мозаик и древних иконах. Показано, что в пейзажах художника нет изображения человека, но в них присутствует "духовный автопортрет" автора, его мировосприятия. Его перевоплощенное духовное естество предстает перед нами в гармонических живописных и поэтических образах картины прекрасного мира.

Visions of light and colour Volochin was unusual. It has learnt a reality of spiritual symbolics of light and colour embodied in gothic stained-glass window of old Kiev mosaics and ancient icons. In landscapes Volochin there is no image of the man. But at them there is " a spiritual auto portrait " of the author, it universe. It reincarnate a spiritual nature presented to us in harmonic picturesque and poetic images of a picture of the perfect world.

Наведено результати досліджень унікальної пам'ятки східнохристиянського малярства у широкому контексті іконопису православного Сходу та католицького Заходу VII - XIV ст. Холмської ікони Богородиці, знайденої у вересні 2000 р.

Висвітлено проблематику стилю і стилізації в галицьких іконостасах ХІХ ст., період еклектики і стилізації ХІХ ст. Виявлено його позитивне значення, поштовх для появи модерну і оволодіння новими засобами стилістики та художньої мови в розписах, іконах, вітражах. Наголошено, що іконостас церкви Різдва Богородиці - один з типових прикладів перехідного періоду.

Освещена проблематика стиля и стилизации в галицких иконостасах ХІХ в. Выявлено его положительное значение, толчок к возникновению модерна и овладнеие новымы методами стилистики и художественного языка в росписях, иконах и витражах. Указано, что иконостас церкви Рождества Богородицы - один из типичных примеров переходного периода.

Its positive value. A jerk to modern`s origin and acquirement by new methods of stylistics and art tongue in lists, icons and stained-glass windows. An iconostas of church of Christmas the Deipara - one of typical examples of transitional phase.

Великий обсяг проведеної науково-дослідної і практичної роботи наочно показує як органічно пов'язані консерваційні заходи, покликані зберегти пам'ятку, з чисто реставраційними, які мають на увазі максимальне відновлення втрачених фрагментів, що дають ілюзію цілісності твору.

Большой объем проведенной научно-исследовательской и практической работы наглядно демонстрирует как органично связываются консервативные меры, призванные сохранить памятку, с чисто реставрационными, которые максимально возобновляют потерянные фрагменты, что представляют иллюзию целостности произведения.

The large size of the carried out research and development and practical operation visually demonstrates as the conservative measures called to save a monument, with only restoration are bound which have maximum renewing of the lost fragments, which give illusion of a wholeness of product, but do not argue with the author on reliability.

Охарактеризовано православну ікону як християнський сакральний образ і секулярну картину на християнський релігійний сюжет, виявлено їх принципову відмінність. На підставі розгляду теоретичних засад і принципів зображення мистецтва православного Сходу до середини XV ст., а також західноєвропейського мистецтва епохи Відродження наведено порівняльний аналіз православної іконописної та західноєвропейської мистецьких традицій. У контексті української культури висвітлено сучасний розвиток православної іконографії в державі.

Охарактеризованы православная икона как христианский сакральный образ и секулярная картина на христианский религиозный сюжет, выявлено их принципиальное отличие. На основе рассмотрения теоретических основ и принципов изобразительного искусства православного Востока до середины XV ст., а также западноевропейского изобразительного искусства эпохи Возрождения приведен сравнительный анализ православной иконописной и западноевропейской художественных традиций. В контексте украинской культуры освещено современное развитие православной иконографии в государстве.

Проаналізовано окремі етапи творчості О.А.Тарасевича, зокрема характерні особливості роботи майстра над графічною інтерпретацією ікони Холмської Богородиці.

Проанализированы отдельные этапы творчества А.А.Тарасевича, в частности, характерные особенности мастера над графической интерпретацией иконы Холмской Богоматери.

The article concerns some of the stages of Oleksandr Antoniy Tarasevych creative work. The artist's specific approach to graphic treating of the Virgin icon from Kholm is analyzed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю224.2 + Э37-575.1

Рубрики:

Позначення. Сигнал. Знак. Символ

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію українських ікон XI - XVIII ст. як національного феномену, який з часів середньовіччя до ХІХ ст. виконував релігійну функцію та об'єднував етнос.

Освещена история украинских икон XI - XVIII ст. как национального феномена, который со времен средневековья до ХІХ ст. выполнял религиозную функцию и объединял этнос.

Розглянуто феномен "Ікона в іконі" в іконописі Слобожанщини другої половини XIX - початку ХХ ст. Зроблено систематизацію ікон цього типу.

Рассмотрен феномен "икона в иконе" в иконописи Слободской Украины второй половины XIX - начала ХХ в. Произведена систематизация таких икон.

The subject matter of the research is the issues of the insertion of icons in the composition of icons. Cataloging of such Slobojanhina icon painting of the period is the benchmark of the research.

Наведено результати дослідження слобожанського іконопису XVII - початку XIX ст. та його стильової еволюції. Уперше становлення регіональної іконописної школи розглянуто в контексті релігійної культури українських переселенців і формування слобожанина як етнокультурного типу. Проаналізовано іконографію та стильові особливості іконопису в регіоні, розкрито виняткове значення українського бароко в його культурі.

Приведены результаты исследования слобожанской иконописи XVII - начала XIX вв. и ее стилевой эволюции. Впервые становление региональной иконописной школы рассмотрено в контексте религиозной культуры украинских переселецев и особенностей формирования сложанина как этнокультурного типа. Проанализированы иконография и стилевые особенности иконописи в регионе, раскрыто исключительное значение украинского барокко в его культуре.

Досліджено естетичний аспект українського іконопису XIV - XV ст. Проаналізовано естетичні категорії прекрасного та піднесеного, хронотопу, образу, символу, канону, світла, літургійної естетики, які становили світоглядно-естетичні засади ікони. З використанням цих категорій розглянуто стилістику палеологівського ренесансу та його української транскрипції, висвітленої на прикладі пам'яток українського іконопису XIV - XV ст. Зазначено, що українська ікона відображала духовні пошуки середньовіччя, у ній втілювалися актуальні ідеї палеологівської доби, її філософсько-естетичні концепції. Виявлено вплив духовно-естетичних пошуків на формування іконографічних принципів іконопису, зокрема ранньопалеологівської естетики та естетики ісихазму. На підставі аналізу творів українського середньовічного мистецтва визначено взаємозв'язок між естетичними концепціями та іконографічними системами, формотвірні філософсько-естетичні концепції та особливості середньовічного світогляду, а також стилістичні відмінності між українським і візантійським іконописним мистецтвом періоду XIV - XV ст.

Здійснено реконструкцію соціально-філософських уявлень першого київського митрополита Іларіона, автора "Слова про Закон і Благодать". Проаналізовано основні соціально-філософські та історіософські концепти, відтворені у картині світу, представленій Іларіоном (світ, Закон, Благодать). Доведено, що дані концепти були відбитком віруючої свідомості та релігійного світогляду та сформовані під впливом соціально-філософських уявлень візантійської православної традиції, а також учення Отців церкви. Особливу увагу приділено тлумаченню ідеї, що є підгрунтям даної картини світу, а саме: співбуття, співвідношення та співдії (синергії) Бога, світу та людства. Виявлено, що подібно до візантійських мислителів, Іларіон тлумачить соціальну історію як метаісторію, історію домоустрою Спасіння. Зазначено, що, зважаючи на дані уявлення, київський книжник подає й історіософську інтерпретацію Хрещення Русі. Доведено, що як і для усієї християнської традиції, проблема сенсу соціального буття для староруського книжника збігається з питанями про Христа, оскільки джерело соціального буття та його "предмет" і "носій" у своїй незбагненній Першопричині тотожні. Встановлено, що соціальна історія має онтологічну, співбутійну основу. Показано, що картина світу київського книжника Іларіона визначається як вербальний образ-ікона світу, преображеного Благодаттю.

Проведено обробку іконографічних правильників за методом математичної статистики у контексті українського розуміння святості. Проаналізовано концепції Г.Сковороди, Й.Гете, К.Юнга, в яких ікона постає як типовий "післяписемний" твір, омріяний ідеал мистецтва. Значну увагу приділено східній парадигмі тлумачення ікони як репрезентанта "досконалої людини" з використанням методології неоконфукціанства для аналізу суті української ікони. Уперше в Українській культурології й естетиці систематизовано досвід українських і зарубіжних науковців, вивчено історичну традицію та сучасний стан з метою з'ясування філософсько-естетичного виміру іконографії. Досліджено практику розвитку сучасної культури, її національних особливостей.