Рассмотрены вопросы повышения эффективности буровзрывных работ при проведении выработок. Установлена необходимость совершенствования технологии проведения выработок с учетом напряженно-деформированного состояния массива горных пород. Обоснована целесообразность дифференцированного распределения энергии взрывчатых веществ по площади забоя с учетом назначения и места расположения каждого шпурового заряда взрывчатых веществ.

Вирішено проблему підвищення ефективності підземного видобутку руди шляхом застосування науково-обгрунтованих методів керування параметрами буровибухових робіт і обвалення порід з урахуванням енергетичних характеристик розроблених вибухових речовин (ВР), а також фізичних властивостей гірських порід. Установлено можливість регулювання енергетичних характеристик ВР залежно від фізичних властивостей гірських порід на базі створення вибухової композиції, яка складається з безтротилових найпростіших водонаповнених вибухових сумішей типу "Гідродін" і екзотермічної суміші. Встановлено кількісний взаємозв'язок між величиною лінії найменшого опору кожного наступного заряду та шириною оголеної поверхні, утвореної вибухом попереднього, що дозволяє врахувати їх місце розташування відносно межі оголення та підвищений опір дії напружень зсуву та зрізу за торцевого та бокового затискання. Обгрунтовано можливість зниження величини гірського тиску на глибоких горизонтах шахт шляхом локалізації зон зрушення порід висячого боку та земної поверхні за рахунок спорудження запобіжних ціликів з розпушених порід у разі їх ущільнення вибухом. Розроблено методику вибору параметрів ущільнюювальних зарядів різної форми й орієнтації з урахуванням фізичних властивостей підривних порід, їх напружено-деформованого стану та необхідної величини посування матеріалу, що ущільнюється вибухом. Ефективність розроблених технологій забезпечується диференційованим вибором оптимальних параметрів процесів залежно від факторів впливу. Шляхом спільної реалізації розроблених технологій і параметрів процесів

Теоретично обгрунтований вибір оптимального складу безтротилових найпростіших водонаповнених вибухових сумішей БНВВС (тип пального, вид окислювача та висококалорійної добавки) а також результати експериментальних досліджень. Розроблена технологія та ряд апаратів для механізованого приготування БНВВС. Здійснене виробниче випробування розроблених сумішей у шахтах м. Кривого Рогу, приводяться дані про їх ефективність.

Розглянуто концептуальні засади діяльності держави з проблем миру на теренах колишніх СРСР і Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії як складових загальноєвропейського простору. Визначено чинники й умови, що вплинули на концептуальні пріоритети та на конкретні рішення російських органів зовнішніх відносин у межах політики з урегулювання. Проаналізовано основні напрями миротворчих зусиль Росії на пострадянському просторі та на території колишньої Югославської Федерації - сприяння припиненню військової стадії конфліктів, підтримання миру та налагодження діалогу між суб'єктами конфлікту. Висвітлено роль білатеральних і багатосторонніх міжнародних форм взаємодії у реалізації російських миротворчих ініціатив. Проведено оцінювання результатів політики Росії з урегулювання військово-політичних конфліктів у Європі.

Досліджено вплив виду вуглеводного пального, його великорозмірність часток і кількість на вибухові характеристики сумішей. Результати досліджень є вихідними даними для вдосконалення технології виготовлення безтротилових простіших водонаповнених вибухових сумішей типу "Гідродин".

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.19 н63

Рубрики:

Промислові автомобільні дороги

Шифр НБУВ: Ж70736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан забруднення атмосферного повітря на території промислових міст України за останні 27 років, визначено пріоритетні хімічні канцерогени. Встановлено рівні аерогенного навантаження канцерогенних сполук на населення ряду міст України у динаміці багаторічних спостережень та визначено канцерогенний ризик. Досліджено динаміку показників загальної онкологічної захворюваності населення України та окремих локалізацій раку за останні 20 років. Здійснено пошук дозо-ефектних та дозо-часових залежностей між захворюваністю населення ряду промислових міст України на злоякісні новоутворення та аерогенним навантаженням канцерогенних сполук. Встановлено роль окремих канцерогенних сполук у формуванні онкологічної захворюваності, визначено сумарний канцерогенний ризик та його питому вагу в загальній онкопатології. Обгрунтовано наукові підходи та принципи визначення внеску забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками у рівень онкологічної захворюваності та її прогнозу.

В сучасний час у зв'язку з широким розвитком засобів масової інформації обсяг знань, засвоєних студентами, досить великий. Для того, щоб одержані знання не носили поверхневий характер, необхідно почуття новизни, відкриття. Це висуває особливі вимоги до змісту й організації їх пізнавальної діяльності. Тому для успішного формування професійних знань, умінь і навичок необхідно спиратися на наявні знання студентів, активізуючи таким чином їх пізнавальну діяльність. Особливо важливе значення набуває виконання цієї умови під час формування знань в галузі промислової безпеки. Акмеологічний підхід надає змогу розв'язати цю проблему не тільки ефективно, а й досить оперативно. Акмеологія суттєво змінює акценти у сфері професійної підготовки фахівців, створення й управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі. За акмеологічного підходу домінує проблематика розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють реалізації індивідуальних якостей кожного студента. Засвоєння знань, формування умінь і навичок, розвиток творчого мислення на основі реалізації пізнавального інтересу у студентів, як способу досягнення мети, особливо успішно реалізується під час моделювання працеохоронної діяльності в навчальному процесі. Прогресивна система навчання з використанням акмеотехнологій має бути реалізована в Україні, що надасть змогу забезпечити інноваційний підхід до підготовки студентів. Реалізація цієї концепції в навчанні з ОП сприятиме підвищенню якості й ефективності підготовки працівників, а також мінімізації витрат часу на процес навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, що сьогодні є актуальним за умов економічної кризи. Зазначена технологія не виключає існуючу традиційну систему, а є складовою дистанційної, відкритої, очно-заочної та інших різновидів навчання.

Показано значущість наявності та практичності використання засобів з індивідуальних медичних комплектів під час надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу цивільним населенням. Перераховано основні засоби, враховуючи такі показники, як ефективність, вартість, зручність, доступність і необхідність. Проведено порівняння цих засобів з аналогами та здатність їх виконувати покладені на них функції. Передовсім це стосується нових засобів, що раніше не використовувалися у вітчизняній медицині для проведення заходів, спрямованих на порятунок життя і здоров'я постраждалих у випадку поранень. Визначено переваги та недоліки конкретних засобів і розглянуто можливість і зручність їх використання за місцевих умов. Розглянуто оптимальний перелік устаткування для набору індивідуального медичного спорядження як для рядового складу силових відомств, що беруть участь у військових діях, так і для цивільного населення. Рекомендований набір є базовим і може бути значно розширений та доповнений з урахуванням багатьох факторів, в тому числі таких, як ситуація в районі перебування користувача, доступність медичних послуг, тощо. Не розглянуто питання комплектації набору засобами для зашивання поранень, ліками від хронічних захворювань та невідкладних станів, які можуть додатково додаватися до цього набору.

За критерієм ГДК та інтегрального показника сумарного забруднення найбільш небезпечною розцінюється якість атмосферного повітря у містах з переважною металургійною галуззю промисловості, тоді як за критерієм ризику найбільша небезпека для населення розраховується у містах з переважною хімічною галуззю промисловості. Аналіз показників канцерогенного ризику показав, що хоча індивідуальний канцерогенний ризик інгаляційного впливу більшості речовин можна класифікувати як низький або середній, проте сумарний канцерогенний ризик, що створюється досліджуваними сполуками, для здоров'я населення, яке мешкає у зазначених населених пунктах, розглядається як високий, незалежно від промислового профілю міст, і потребує заходів щодо його зниження. Найбільший популяційний ризик припадає на мешканців адміністративного центру, проте найвищий кумулятивний ризик та найбільший щорічний приріст екологічно зумовлених онкологічних захворювань слід очікувати серед населення міста з переважно хімічним спрямуванням виробництв. Таким чином, слід сподіватися, що саме показники канцерогенного ризику будуть найбільш цінними під час проведення гігієнічного оцінювання дії канцерогенів на різних територіях, у різні терміни спостережень, до і після проведення будь-яких природоохоронних або оздоровчих заходів.

По критерию ПДК и интегрального показателя суммарного загрязнения наиболее опасным расценивается качество атмосферного воздуха в городах из превалирующей металлургической отраслью промышленности, тогда как по критерию риска наибольшая опасность для населения рассчитывается в городах с превалирующей химической отраслью промышленности. Анализ показателей канцерогенного риска показал, что хотя индивидуальный канцерогенный риск ингаляционного влияния большинства веществ можно классифицировать как низкий или средний, однако суммарный канцерогенный риск, который создается исследуемыми соединениями, для здоровья населения, которое проживает в отмеченных населенных пунктах, рассматривается как высокий, независимо от промышленного профиля городов, и нуждается в мероприятиях по его снижению. Наибольший популяционный риск приходится на жителей административного центра, однако наивысший кумулятивный риск и наибольший ежегодный прирост экологически предопределенных онкологических заболеваний следует ожидать среди населения города с преимущественно химическим направлением производств. Таким образом, следует надеяться, что именно показатели канцерогенного риска будут наиболее ценными во время проведения гигиенической оценки действия канцерогенов на разных территориях, в разные сроки наблюдений, до и после проведения любых природоохранных или оздоровительных мероприятий.

Надано порівняльну оцінку забруднення канцерогенними речовинами атмосферного повітря і повітря житлових і громадських приміщень(бенз/а/пирен, нітрозодиетиламін, нітрозодиметиламін, формальдегід, бензол, кадмій, нікель і хром). На підставі даних розрахунку індивідуальних і сумарних ризиків від ідентифікованих канцерогенних речовин подано порівняльну оцінку небезпеки забруднення повітряного середовища закритих приміщень залежно від територіального розташування будівель за адміністративними районами м. Київ. Встановлено кількісні параметри внеску повітряних мікросередовищ атмосферного повітря житлових і громадських будівель у формування сумарного канцерогенного ризику. Відзначено, що провідна роль належить повітряному середовищу жител.

Дана сравнительная оценка загрязнения канцерогенными веществами атмосферного воздуха и воздуха жилых и общественных помещений (бенз/а/пирен, нитрозодиэтиламин, нитрозодиметиламин, формальдегид, бензол, кадмий, никель и хром). На основании данных расчета индивидуальных и суммарных рисков от идентифицированных канцерогенных веществ дана сравнительная оценка опасности загрязнения воздушной среды закрытых помещений в зависимости от территориального расположения зданий по административным районам г. Киев. Установлены количественные параметры вклада воздушных микросред атмосферного воздуха жилых и общественных зданий в формирование суммарного канцерогенного риска. Отмечено, что ведущая роль принадлежит воздушной среде жилых помещений.

Рассмотрен вариант реализации элементов защиты информации в криптографии нового поколения с использованием математических средств непрерывного анализа для передачи дискрет (в линию связи) в виде широкополосных квазихаотических сигналов, подобных исследуемым профессором Кен Умено (Япония). Такие линии связи уже сегодня могут быть использованы для разработки систем конфиденциальной радио- и электросвязи крупных финансовых структур, коммуникаций подводных лодок и других заглублённых объектов (шахты, тоннели, разработка подземных и подводных рудников и месторождений нефти, правительственные и командные пункты, и пр.). Исследования достойны финансовой спонсорской помощи со стороны частных и государственных инвесторов.

Вирішено актуальну науково-практичну задачу дослідження та удосконалення технології відпрацювання покладів багатих залізних руд з використанням сучасної самохідної бурової та доставочної техніки. Проаналізовано та узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід, наукові праці і проектні матеріали щодо використання самохідної техніки в підземних умовах. Виконано детальний техніко-економічний аналіз факторів і умов, щодо ефективності відпрацювання багатих залізних руд підземним способом дозволив зробити висновки, що на сьогодні шахти Кривбасу використовують застаріле гірничо-технічне обладнання. Застаріле обладнання не дозволяє в повній мірі використовувати при проектуванні прогресивні технології видобутку залізних руд. Запропоновано удосконалені схеми конструкцій днища блоку з використанням самохідної гірничої техніки. При технологічному порівняні запропонованих варіантів було встановлено, що найбільш ефективними з точки зору витрат на проходку виробок днища блоку є варіанти, які характеризуються мінімальною довжиною виробок. Встановлено, що найбільш оптимальним варіантом по критерію собівартості є варіант з випускними воронками. Це пояснюється збільшеним запасом випущеної відбитої руди за рахунок більшої кількості випускних воронок та менших втрат руди у блоці у порівнянні з іншими варіантами. Однак, з огляду стійкості та простоти формування горизонту випуску, перевагу має траншейне днище. Тому у кінцевому варіанті рекомендуємо до впровадження запропонований варіант з траншейним днищем. На основі виконаних досліджень запропоновано нові високоефективні варіанти камерних систем розробки для покладів малої та середньої потужності. Запропоновано варіанти систем розробки з обваленням руди та вміщуючих порід з використанням самохідної техніки для умов Криворізького басейну. Доведено, що широке застосування самохідної техніки при відпрацюванні рудних покладів дозволить переоснастити діючі шахти Криворізького басейну новим обладнанням та удосконалити технологічні схеми відпрацювання родовищ багатих залізних руд з використанням самохідної гірничовидобувної техніки.

За останній час широкого розвитку набуло застосування нанотехнологій у виробництві широкого кола виробів та матеріалів, що підвищує їх якість, довговічність та інші споживні властивості, але розвиток виробництва продукції з використанням наноматеріалів створює нову загрозу для працівників задіяних у нових галузях виробництва. Таким чином, необхідність визначати імовірні ризики, що можуть бути викликаними впливом на працюючих наноматеріалів є актуальною та важливою науково-технічною задачею. Аналіз впливу наночастинок на працюючих дозволить запропонувати запобіжні заходи та профілактику ймовірних захворювань. Небезпека для здоров'я людей від наночастинок в забрудненому повітрі полягає в тому, що існує можливість виникнення респіраторних і серцево-судинних захворювань. Тому при використанні наночасток передбачати заходи, що зменшують експозицію наночастинками працівників виробництв, такі як випуск продукції, що містить наночастинки, в формах, які не виділяють пил (пасти, гранули замість аерозолів і порошків) і в герметизованих упаковках та використовувати зволоження сировини і продукції, особливо при наявності джерел пиловиділення, а також автоматизувати і механізувати технологію виробництва, транспортування та фасування сировини, напівфабрикатів та продукції, що містить наноматеріали, з метою виключення безпосереднього контакту працівників із шкідливими та небезпечними виробничими чинниками.

Показано значущість розроблення СУОП за вимогами стандарту OHSAS 18001. Відповідальність за ефективну роботу в галузі охорони праці та профілактики професійної патології лежить на керівництві підприємства, за яким закріплені зобов'язання за надання ресурсів, необхідних для впровадження, контролю та удосконалення СУОП. Даний стандарт застосовується відносно будь-яких підприємств, які бажають виключити або звести до мінімуму ризики і небезпеки для своїх співробітників і зацікавлених сторін, які у зв'язку зі своєю професійною діяльністю піддають ризику своє здоров'я і безпеку. Перехід України до ринкової економіки, задекларування курсу на інтеграцію з країнами ЄС, вимагає від підприємств усіх форм власності переходу на європейські стандарти у всіх сферах діяльності, в тому числі охорони праці. Вимоги OHSAS 18001 легко з'єднуються з вимогами інших міжнародних стандартів, такими як ISO 9000 та ISO 14000. Крім того, стандарт OHSAS 18001 є загальнотехнічним стандартом, що дозволяє впроваджувати його в будь-яку сфері виробництва і будь-якому секторі економіки. На підставі цього запропоновано сертифікування СУОП, що дозволить об'єктивно оцінити результативність її функціонування.

Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. І це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці.

Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізованого трудового процесу. Необхідно відзначити, що динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста.

В связи со значительными темпами снижения глубины железорудных карьеров возрастает роль автомобильного транспорта, при перемещении горной массы. Одновременно с этим также возрастает грузоподъемность автосамосвалов. Это в свою очередь приводит к увеличению давления на полотно временных щебеночных карьерных и прикарьерных технологических автодорог. Следствием этого является переизмельчение щебня, что приводит к неорганизованному выбросу пыли в атмосферу. Для борьбы с таким негативным явлением чаще всего используют воду или водные растворы солей. Взаимодействие частиц пыли, находящихся в перманентно изменяющейся жидкой среде, для простоты можем представить в виде двух частиц в первоначально переувлажненной среде. Для борьбы с этим негативным явлением чаще всего используют воду или водные растворы солей магния или кальция, которые образуют вокруг пылинок в щебенной смеси полотна дороги жидкие манжеты (мостик). Прочность манжет при связывании каменного материала определяется комплексным взаимодействием физико-химических свойств жидкости и связуемой пыли. Связи между частицами пыли в этот период обеспечиваются за счет прочности жидких манжет. Однако эти связи непрочны. При механическом внешнем воздействии на пылинки расстояние между ними значительно сокращается в вследствии чего происходит уплотнение щебня. Это приводит к существенному удалению жидкости из щебня, переупаковки частиц пыли при одновременном и интенсивном испарении влаги.

Мета роботи - проведення аналізу існуючих респіраторів, що використовуються в гірничорудній промисловості, та впровадження нових моделей. Теоретичний метод дослідження на основі коригування нових і одержаних раніше знань, базою для одержання даних є спостереження та експерименти. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження зменшення впливу пилу на працівників при застосуванні різних респіраторів. Запропоновано використання нових фільтруючих матеріалів для респіраторів з метою зменшення пилового навантаження на організм працюючого в шкідливих умовах. Вплив виробничих шкідливих факторів обумовлює формування несприятливих реакцій організму, погіршення стану здоров'я, втрати працездатності. Важливу роль у зменшенні нещасних випадків і професійних захворювань відіграє розробка і впровадження колективних засобів захисту: санітарно-гігієнічних, технічних та інших заходів. Однак не завжди ці заходи виявляються досить ефективними. У цьому випадку використовуються індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Використання респіраторів дозволяє знизити пиловий вплив на працівника і запобігти розвитку захворювань пилової етиології. Сучасним матеріалом для респіраторів можуть бути фільтротканини з наноматеріалів, що вловлюють частки малих розмірів, не знижують опір диханню. Основною перевагою таких респіраторів слід відзначити невелику вагу, а також мінімальний опір диханню. Остання характеристика дозволяє перебувати в захисному засобі протягом кількох годин. Тиск на працівника буде знижено, що виключить дискомфорт.

Мета роботи - аналіз стану професійної захворюваності на підприємствах, щодо визначення подальших напрямків процедури ідентифікації та оцінки небезпек, котрий дозволить мінімізувати травматизм на виробництві. Використано узагальнення та аналіз літературних джерел і статичної інформації за умовами праці на залізорудних шахтах. Аргументовано необхідність в реконструкції та оснащенні сучасним обладнанням ряду виробництв, так як виробничі фонди характеризуються позамежним зносом, використовуються застарілі технології та обладнання. Обгрунтування вибору методів аналізу виявлених причин. Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізірованного трудового процесу. Динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста. Перераховані в статті порушення та недоліки виробничого процесу свідчать про необхідність: правильної постановки системи управління охороною праці; розробки нових методів навчання керівників підприємств; проведення спеціальних опитувань і досліджень з виявлення проблем в організації безпечної праці працівників гірничорудної промисловості.