Рассмотрена проблема выплавки слитков ЭШП в токоподводящем кристаллизаторе по новой схеме с использованием двух источников питания. Показано, что электропитание расходуемого электрода и кристаллизатора, осуществляемое в раздельных контурах, позволяет избежать жесткой зависимости температурных параметров процесса от его производительности, характерной для канонической схемы ЭШП расходуемого электрода. Это дает возможность более гибкого управления параметрами процесса.

Рассмотрено влияние сечения расходуемого электрода, степени его расщепления и схемы размещения в шлаковой ванне, а также общей мощности и соотношения в контурах при двухконтурной схеме токоподвода при ЭШП в токоподводящем кристаллизаторе на объем и форму металлической ванны. Показано, что плоская форма металлической ванны и соответственно осевая кристаллизация могут быть обеспечены при плавлении электродов большого сечения или электродов малого сечения, собранных в пучок, а также электродов малого сечения, подаваемых с эксцентриситетом относительно оси кристаллизатора при обязательном вращении металлической ванны.

Рассмотрены особенности формирования слитков ЭШП из никелевых суперсплавов, содержащих титан и алюминий, в токоподводящем кристаллизаторе при относительном перемещении слитка и кристаллизатора. Показано, что в этом случае не пригодны флюсы, предназначенные для ЭШП таких сплавов по канонической схеме в стационарных кристаллизаторах. Предложен флюс с относительно низким температурным интервалом плавления, обеспечивающий стабильный состав и хорошее формирование слитков ЭШП из указанных сплавов.

Представлена система автоматизации печи электрошлакового переплава, внедренная в Научно-инженерном центре электрошлаковых технологий Института электросварки им. Е. О. Патона НАН Украины. Особое внимание уделено техническим аспектам применения устройств ввода - вывода производства фирм "Холит Дэйта Системс" (г. Киев) и "L-Card" (г. Москва), а также графической системы программирования LabVIEW фирмы "National Instruments" (США). Проект реализован фирмой "Элмет-Рол - группа Медовара" в течение 1998 - 1999 годов.

Разработан технологический процесс получения литых заготовок из штамповой стали 5ХНМ по схеме электрошлаковой плавки (ЭШП), при котором одновременно переплавляют расщепленный (по сечению) расходуемый электрод из скрапа легированной стали 38ХН3МФА (артиллерийские стволы танковых пушек) и скрапа высокоуглеродистой стали 75Г (железнодорожные рельсы, снятые с эксплуатации). Показано, что фактический химический состав металла электрошлаковых слитков отвечает требованиям стандарта для штамповой стали 5ХНМ. Из литых заготовок 5ХНМШ изготовлена штамповая оснастка, которая прошла испытания в производственных условиях. Установлена эффективность использования легированного лома объектов военной техники для приготовления на основе ЭШТП высококачественного и сравнительно дешевого жидкого металла при реализации процесса ЭШП ЖМ.

Осуществлена полная публикация находок нового культового античного памятника, расположенного около г.Саки в Западном Крыму на берегу Черного моря. Проведено его археологическое исследование, представлена характеристика керамических находок, граффити и нумизматического материала. Разработана историческая периодизация памятника, определены культы и адепты святилища, функция памятника на различных этапах существования и его место в истории Западного Крыма в античную эпоху. Впервые удалось проследить наличие и частично выяснить характер связи Херсонеса с удаленным от этого города побережьем Северо-Западного Крыма в конце II в. до н.э. - середине III в.н.э. Расширены представления о масштабах римского военного присутствия в Таврике и верованиях легионеров во II - III вв. н.э.

Розглянуто поняття доказів, можливості його удосконалення у новому Кримінально-процесуальному кодексі України у контексті розмежування з джерелами, способами одержання та формами представлення. Уточнено класифікацію доказів. Визначено сутність антикримінальної інформації, різновидів криміналістичної й ордистичної інформації та їх поділу на основні докази й орієнтовну інформацію, допоміжні докази та компромат. Запропоновано поетапне прийняття новітнього Ордисто-регламентного кодексу України та Міжнародного ордисто-регламентного кодексу. Сформовано принципово нове розуміння особистих і речових джерел доказів, їх поділу на види, особливостей удосконаленої процесуальної регламентації з кожним з них. Уточнено перелік суб'єктів збирання речових джерел і встановлення особистих джерел доказів та осіб, які можуть надавати в цьому допомогу, а також процесуальних та інших дій щодо одержання доказів.

Рассмотрены понятие доказательств, возможности его усовершенствования в новом Криминально-процессуальном кодексе Украины в контексте разграничения с источниками, способами получения и формами представления. Уточнена классификация доказательств. Определена сущность антикриминальной информации, разновидностей криминалистической и ордистической информации и их деления на ориентировочную информацию, вспомогательные доказательства и компрометирующую информацию. Предложено поэтапное принятие новейшего Ордисто-регламентного кодекса Украины и Международного ордисто-регламентного кодекса. Сформировано принципиально новое понимание личных и вещественных источников доказательств, их деления на виды, особенностей усовершенствованной процессуальной регламентации с каждым из них. Уточнен перечень субъектов сбора вещественных источников и установления личных источников доказательств и лиц, которые могут предоставлять в этом помощь, а также процессуальных и других действий по получению доказательств.

Розглянуто сутність суто доказової та інформаційної концепцій визначення поняття доказів. Розкрито зміст антиделіктної інформації та її різновидів: криміналістичної (основних доказів, орієнтовної інформації) та ордистичної (допоміжних доказів, хибної інформації). Обгрунтовано можливості удосконалення процесуальної регламентації роботи з речовими джерелами. Запропоновано класифікацію антиделіктних слідів.

Рассмотрена сущность доказательной и информационной концепций определения понятия доказательств. Раскрыто содержание антиделиктной информации и ее разновидностей: криминалистической (основных доказательств, ориентированной информации) и ординистической (вспомогательных доказательств, ложной информации). Обоснованы возможности усовершенствования процессуальной регламентации работы с вещественными источниками. Предложена классификация антиделиктных следов.

Викладено актуальні теорологічні проблеми юриспруденції. Запропоновано нові класифікаційні поділи юридичних наук у контексті їх загальних завдань, здійснення правотворчої, правозастосувальної та антиделіктної діяльності. Висвітлено перспективи розвитку теорологічних засад окремих юридичних наук і кодексів. Обгрунтовано можливості удосконалення юридичної освітянської та наукової діяльності. Визначено етапи прийняття новітнього Ордорегламентного кодексу України та Міжнародного Ордорегламентного кодексу. Наведено систематизований список літературних джерел з питань завдань, об'єктів і змісту понять юридичних наук і юриспруденції.

Изложены актуальные теорологические проблемы юриспруденции. Предложены новые классификационные деления юридических наук в контексте их общих задач, осуществления правотворческой, правоприменимой и антиделиктной деятельности. Освещены перспективы развития теорологических основ отдельных юридических наук и кодексов. Обоснованы возможности усовершенствования юридической образовательной и научной деятельности. Определены этапы принятия новейшего Ордорегламентного кодекса Украины и Международного Ордорегламентного кодекса. Приведен систематизированный список литературных источников по вопросам задач, объектов и содержания понятий юридических наук и юриспруденции.

Дисертацію присвячено вивченню української фортепіанної сонати, її історії та сучасного стану. У роботі здійснено спробу поглиблення теорії жанру фортепіанної сонати, що розглядається як складноорганізоване, системне явище. У кореляції з провідними художньо-естетичними вимогами часу подано періодизацію розвитку української фортепіанної сонати до 1970-х років, прослідковано шляхи формування національного різновиду жанру, завершеного у творах Л.Ревуцького, Б.Лятошинського. Період розвитку української фортепіанної сонати з 1970-х до початку 1990-х років розглядається як новий етап еволюції жанру, пов'язаний з якісним стрибком і оновленням його структури, здійснених у неоромантичному, неокласичному та неоконструктивістському типах.

Розглянуто проблеми узгодження етапізації гласної та негласної роботи з особистісними та речовими джерелами доказів. Розроблено концепцію безперервного ланцюжка процесуального й ордистичного документування боротьби зі злочинами. Охарактеризовано сучасний стан і розкрито можливості розвитку етапізації процедури антикримінального доказування. Розглянуто термінологію й елементи версіювання (висунення (побудова), аналіз, динамічний розвиток, перевірка та доведення версій), збирання речових джерел (пошук, виявлення (констатація автентичності, індивідуалізація), розшук, одержання, закріплення, вилучення, упаковка, зберігання, транспортування, витребування довідок, одержання зразків), встановлення особистісних джерел (пошук, виявлення, розшук, зустріч), оцінювання доказів (визначення значимості, законності, допустимості та доброякісності окремого доказу, узгодженості та достатності їх сукупності) та використання доказів (вибір доказових фактів, групування доказів та оперування ними для обгрунтування або спростування виділених доказових фактів, прийняття проміжного й остаточного рішення). Запропоновано поетапну кодифікацію законодавства про ордистичну діяльність, систему та зміст Ордорегламентного кодексу України.

Рассмотрены проблемы согласования этапизации гласной и негласной работы с личностными и вещевыми источниками доказательств. Разработана концепция беспрерывной цепи процессуального и ордистического документирования борьбы с преступлениями. Охарактеризовано современное состояние и раскрыты возможности развития этапизации процедуры антикриминального доказывания. Рассмотрены терминология и элементы версирования (обоснование (построение), анализ, динамическое развитие, проверка и доказательство версий), сбор вещевых источников (поиск, выявление (констатация автентичности, индивидуализация), поиск, получение, закрепление, изымание, упаковка, хранение, транспортировка, требование справок, получение образцов), установление личностных источников (поиск, выявление, розыск, встреча), оценивание доказательств (определение значимости, законности, допустимости и доброкачественности отдельного доказательства, согласования и допустимости их совокупности) и использования доказательств (выбор доказательных фактов, группировка доказательств и оперирование ими для обоснования или опровержения доказуемых фактов, принятия промежуточного и окончательного решения). Предложена поэтапная кодификация законодательства об ордистической деятельности, система и содержание Ордорегламентного кодекса Украины.

Висвітлено сутність та наведено перелік антиделіктних органів України. На підставі новітніх теоретичних засад юриспруденції (завдань, об'єктів і класифікації юридичних наук у цілому, різновидів правопорушень і течій юридичної діяльності) визначено перспективи розвитку конституційного й адміністративного законодавства в напрямку прийняття Конституційного, Конституційно-процесуального, Адміністративного, Адміністративно-регламентного кодексів України, а також інших регулятивних кодексів, зокрема, Митного, Банківського, Податкового, Освітянського, Реєстраційного. Обгрунтовано варіант реформування наявної системи вітчизняних судів у вигляді єдиного антиделіктного органу під організаційним, науковим, методичним, кадровим, матеріальним і технічним керівництвом Верховного Суду України.

Обгрунтовано міждисциплінарну кримінально-процесуальну, криміналістичну й оперативно-розшукову природу роботи із особистісними та речовими джерелами доказів щодо наявності у даній процедурі семи взаємопов'язаних етапів аналітичної та практичної діяльності, а також необхідність допуску до порушення кримінальної справи всіх видів огляду й особистісного дослідження, а з санкції прокурора та будь-якої іншої процесуальної дії, якщо це потрібно для одержання достатніх доказів наявності чи відсутньості в події ознак злочину або обставин, які виключають впровадження у справі. Набуло подальшого розвитку змістовно-термінологічне й елементне представлення послідовності роботи із особистісними та речовими джерелами доказів у кримінальному судочинстві (збирання речових джерел, встановлення особистісних джерел, одержання від них відомостей, їх оцінка та використання), а також обгрунтування як наскрізних етапів даної процедури з'ясування сутності, послідовності й інших закономірностей роботи із особистісними та речовими джерелами антикримінальної інформації, організації та документування кожного з етапів роботи із особистісними та речовими джерелами доказів. Удосконалено принцип використання доказів, варіант відображення поетапності та закономірностей роботи з особистісними та речовими джерелами як поняттєутворювальної ознаки дефініцій криміналістики, теорії ОРД і процесу доказування, концепцію безперервності процесуального документуавання роботи з особистісними та речовими джерелами доказів, систему та зміст Оперативно-розшукового кодексу України, порядок користування ним, відповідні положення КПК України.

Висвітлено сучасний розвиток положень традиційної теорії права в контексті становлення юридичних наук (ЮН) з теорології та політології юриспруденції та визначення базисних завдань об'єктів і класифікації ЮН на підставі їх групових завдань на теорологічні, базисноантиделіктні та процедурні. Визначено напрямки юридичної діяльності (ЮД), відповідні різновиди юридичної відповідальності. Розкрито особливості розвитку існуючих і перспективних ЮН і кодексів як "наукового продукту" правових ЮН. Викладено новітню концепцію освітянської і наукової ЮД на підставі формування єдиного напрямку юриспруденції, спеціальностей "Правознавство" та "Антиделіктолог", вичерпного переліку їх спеціалізацій і субспеціалізацій в контексті набуття базового, спеціалізованого і магістерського освітньо-кваліфікаційних рівнів, їх навчально-методичного забезпечення єдиною системою ретроспективного, еталонного і базового навчального курсу в Україні, а також спеціальних та магістерських спеціальних курсів за ЮН.

Посвящена разработке, созданию и вводу в эксплуатацию на АО "НКМЗ" комплекса электрошлаковой наплавки (ЭШН) прокатных валков методом ЭШН ЖПМ (жидким присадочным металлом) с целью производства рабочих валков широкополосных станов горячей прокатки с рабочим слоем из быстрорежущей стали. Рассмотрены некоторые аспекты современного опыта производства высококачественных валков прокатных станов.

Показано можливість використання гістологічних препаратів, як біологічні зразки під час проведення судово-медичних молекулярно-генетичннх експертиз з метою ідентифікації особи та встановлення біологічної спорідненості (батьківства, материнства).

Зважаючи на існуючу необхідність розширення асортименту дитячих рослинних імуномодуляторів, на кафедрі технології ліків Національного фармацевтичного університету розроблено ректальні супозиторії з екстрактом кореня солодки голої, що мають противірусну, антибактеріальну та імуномодулюючу дію. Оскільки у ході розробки складу і технології супозиторіїв значну увагу потрібно приділяти вибору саме супозиторної основи як основного носія діючих речовин лікарського препарату. Мета роботи - обгрунтування вибору оптимального складу супозиторної основи дитячих супозиторіїв з екстрактом кореня солодки голої з використанням дисперсійного аналізу. Розглянуто 26 композицій носіїв, із загальної кількості яких із застосуванням двофакторного дисперсійного аналізу з подальшим використанням множинного рангового критерію Дункана обрано найбільш оптимальний склад.

Запропоновано визначення поняття слідознавства та його місце у техніці, тактиці і методиці базисного навчального курсу криміналістики. Розкрито сутність і видовий поділ антиделіктних слідів. Запропоновано детальну класифікацію слідів за слідоутворюючим об'єктом.

Викладено сутність нової доктрини правового статусу соціосуб'єктів. На цій основі удосконалено головний конституційний обов'язок держави, завдання і деякі базисні принципи кримінального провадження. Показано вплив даної доктрини на розвиток криміналістичних засобів протидії злочинам. Розкрито можливості удосконалення криміналістичної тактики проведення окремих практичних дій.

Розглянуто традиційні підходи з викладу послідовності роботи з джерелами доказів. Показано сучасний стан розробки послідовності роботи із джерелами доказів. Запропонована новітня доктрина міждисциплінарної послідовності роботи із суб'єктивними та об'єктивними джерелами. Деталізовано послідовність залучення особистісних джерел антикримінальних відомостей. Викладено етапи та елементи збирання трасосубстанцій, об'єктивних, суб'єктивних та змішаних документів.