Робота присвячена публікації джерел, які висвітлюють видатну подію в історії українського народу - битву при Жовтих Водах 1648 р., першу значну перемогу української повстанської армії Б.Хмельницького у Національно-визвольній війні 1648-1658 рр., спрямованій проти колоніального гніту Речі Посполитої. Публікація охоплює як нововиявлені в архівах, переважно польських, так і видані раніше вітчизняними та зарубіжними археографами тексти джерел (документальних матеріалів, наративів), які стосуються також деяких подій історії Запорозької Січі, Кримського ханства, конкретних населених пунктів Південної України, насамперед, фортеці Кодак.

Монографія присвячена дослідженню стосунків українського козацтва з Доном ХVI - середини ХVII ст. З`ясовується роль українських козаків у генезі донської козаччини, підвалини, сутність, перебіг взаємин українського та донського козацтв, вплив утвореної вісі Дніпро-Дон на поступ українського козацтва, козацько-польські стосунки, геополітичну поставу України, міжнародні відносини на цивілізаційному перехресті між Сходом і Заходом.

Наведено московську концепцію Переяславської Ради 1654 р. Розкрито генезу даної концепції у контексті експансіоністських стратегій Московії XIV - першої половини XVII на підставі східноєвропейських аналогів. Висвітлено образ Московії у світобаченні українського козацтва в XVI - середині XVII ст., а також особливості московської політики Б.Хмельницького 1648 - 1653 рр.

Предложена московская концепция Переяславской Рады 1654 г. Раскрыта генеза данной концепции в контексте экспансионистских стратегий Московии XIV - первой половины XVII ст. на основании восточноевропейских аналогов. Освещены образ Московии в мировоззрении украинского казачества в XVI - середине XVII ст., а также особенности московской политики Б.Хмельницкого 1648 - 1653 гг.

Розглянуто проблеми історії, джерелознавства та історіографії України у період XVII - XIX ст. Показано роль міста Корсуня у ХVII ст., проаналізовано діяльність органів юстиції Катеринославщини в останній чверті XVIII - першій половині ХІХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях Д.Марковича - українського діяча доби Української держави гетьмана П.Скоропадського. Розглянуто історію українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова.

Рассмотрены проблемы истории, источниковедения и историографии Украины в период с XVII - XIX ст. Показана роль города Корсуня как ставки Б.Хмельницкого, а также личности в науке. Проанализирована деятельность органов юстиции Катеринославщины в последней четверти XVIII - первой половине ХІХ ст. Освещен жизненный и творческий путь Д.Марковича - украинского деятеля периода Украинского государства гетмана П.Скоропадского. Рассмотрена история украинского права в исследованиях М.Ф.Владимирского-Буданова.

На підставі узагальнення праць з історії української козаччини М.Грушевського та Д.Яворницького, а також досягнень новітньої історичної науки висвітлено образ українського козацтва (УК). Викладено питання генези й еволюції, цивілізаційної типології УК, системи його ціннісних орієнтацій і становлення політичної культури. Проаналізовано соціальну, військову, політичну та державотворчу діяльність УК від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Висвітлено особливості зовнішньої політики Гетьманщини, а також боротьби УК за об'єднання Право- та Лівобережної України в період правління Ю.Хмельницького та П.Дорошенка.

На основе обобщений трудов по истории украинского казачества М.Грушевского и Д.Яворницкого, а также достижений новейшей исторической науки освещен образ украинского казачества (УК). Изложены вопросы о генезе и эволюции, цивилизационной типологии УК, системах его ценностных ориентаций и становления политической культуры. Проанализирована социальная, военная, политическая деятельность УК с древнейших времен до конца XVIII в. Освещены особенности внешней политики Гетманщины, а также борьбы УК за объединение Право- и Левобережной Украины в периоды правлений Ю.Хмельницкого и П.Дорошенко.

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

Розглянуто дискусійні питання щодо місця, ролі та значення в історії українського народу другого гетьмана Козацької держави - Гетьманщини І. О. Виговського, побратима та спадкоємця булави Б. Хмельницького, визначного політичного та державного діяча України. Розглянуто українсько-шведські відносини за доби правління Б. Хмельницького та І. Виговського (1654 - 1658 рр.). Висвітлено питання земельної власності гетьмана І. Виговського та його найближчої рідні, а також його зв'язки з полками Лівобережної України (Миргородський полк). Подано оцінку ролі І. Виговського очима класиків польської історіографії XVII ст. С. Твардовського та В. Кохановського.

Вміщено наукові праці сучасних вчених, прсвячені різним аспектам Гадяцької унії 1658 р. Зазначено, що укладена між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, ця унія, попри те, що так і залишилася на папері, була знаковим явищем ранньомодерної української історії, та й східноєвропейської також. Гадяч 1658 р. був прямою альтернативою Переяславу 1654 р. й пропонував зовсім іншу модель існування Гетьманщини та цілком інакший геополітичний порядок у Східній Європі, ніж це передбачала переяславсько-московська система. Проаналізовано тексти Гадяцького договору та його генезу, його місце у структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи, конфесійну проблему в цій угоді. Увагу приділено висвітленю Гадяцької унії в польській історіографії, у дослідженнях українських літописців, розглянуто ідею відновлення Гадяча 1658 р. у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-ті - перша половина 1670-х рр.).

Уперше в українській історіографії досліджено постать П. Я. Стебницького, українського громадського та політичного діяча, видавця, публіциста, благодійника. Проаналізовано його культурно-просвітницьку діяльність у Петербурзі. Приділено увагу участі П. Я. Стебницького в Українській революції та останнім рокам життя в більшовицькій УСРР. Розглянуто постать М. Драгоманова як "значуще інше" в публіцистичній спадщині П. Я. Стебницького (1900 - 1920-ті рр.). Показано взаємини публіциста з такими однодумцями: Д. Л. Мордовець, Є. Чикаленко, А. Ніковським та іншими. Охарактеризовано особовий архівний фонд П. Я. Стебницького у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Подано архівні джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр., виявлені в польських архівосховищах у Варшаві. Досліджено тогочасні військово-політичні події. Висвітлено героїчну боротьбу українського народу за свободу й державну незалежність. Проаналізовано наративні джерела, де вміщені переважно літописи й хроніки, що розповідають про події кількох років війни. Розглянуто додатки, куди увійшли переважно тексти джерел 1648 -1651 рр.

Досліджено комплекс джерел, на основі яких проаналізовано системні зміни в українському суспільстві першої половини XX ст. Тематично охоплені такі джерела: періодична преса, наукова, мемуарна й епістолярна спадщина українських громадсько-політичних і культурних діячів, що є підгрунтям для біобібліо- та просопографічних досліджень; джерела з історії Української автокефальної православної церкви у 1920 - 1930 pp., історії антибільшовицького повстанського руху в Україні в 1919 p., з історії нацистського окупаційного режиму та руху опору в Україні.

Висвітлено кульмінаційні процеси в історії ранньомодерної України, які на кілька століть визначили українську перспективу, - відновлення державної самоорганізації з правителем-гетьманом на чолі та зміна еліт. Постання Гетьманщини, а також супутніх козацьких суспільних формацій - Війська Запорозького Низового та Слобідської України - розглянуто в контексті європейської цивілізаційної моделі, невід'ємною складовою якої є Україна як Східна брама Європи. Дослыджено кризу України в складі Речі Посполитої, перегук історичних процесів в Україні та в інших частинах Європи. Вивчено генезу Гетьманщини, проблеми міжнародного визнання Української держави та її місце в міжнародних відносинах. Обгрунтовано політичні концепції та світогляд нової української еліти. Проаналізовано реакцію на різноманітні виклики часу. Приділено увагу інтелектуальній спадщині доби Гетьманщини, розширенню української етнічної території, функціонуванню ідеї спадковості української історії, комплекс експансіоністських стратегій Московії щодо України в Ранньомодерний час.

Висвітлено питання богослів'я та філософії, церковного права й історії, біографістики, джерелознавства, історії культури та мистецтвознавства, розглянуто сучасні проблеми духовності в українському суспільстві. Проаналізовано праці Бенедикта Гербеста в контексті посттриденської модифікації доктрини католицької церкви. Досліджено роль апостольської церкви в політиці Римської імперії. Увагу приділено проблематиці духовно-релігійного відродження в листівках української революційної доби (1917 - 1921 рр.). Здійснено огляд діяльності керівників державних органів із церковних питань в Україні під час національно-визвольної боротьби 1917 - 1921 рр. Показано створення синергетичної моделі релігійного життя в радянській Україні 1920-х рр. Розглянуто внесок братів Андреєвських у становлення освіти та науки у Східній Європі. Визначено внесок М. Макаренка в археологічну науку. Висвітлено питання християнської символіки Кирило-Мефодіївського товариства. Подано інформацію про підготовку студентів Київської духовної академії до релігійно-морального виховання пастви в останній чверті XIX ст. Розкрито психологічні особливості професійної діяльності священнослужителя. Розглянуто етапи впровадження душпастирської опіки у Збройних Силах України в період незалежності. Наведено методичні рекомендації для церковно- та священнослужителів щодо сучасної систематики та класифікації психічних розладів, а також базових принципів визначення форм їх лікування. Досліджено роль флористичного декору в оздобленні тла українських ікон XV - XVIII ст.

Розглянуто відносини між українським населенням і кримськими татарами та ногайцями у XVII - першій половині XX ст. Концептуальна стратегія дослідження полягала у відмові від панівного стереотипу зображувати ці відносини у контексті непримиренної конфронтації з упередженою маргіналізацією історичної ролі решти проявів. Натомість у руслі сучасних тенденцій світової історіографії український варіант відносин з мусульманськими сусідами проаналізовано як багатовимірний феномен, який виник в особливих умовах степового кордону Європи і в рамках якого гостра конфронтація за життєвий простір поєднувалася з активною міжетнічною, економічною, військовою та культурною взаємодією. З'ясовано широкий комплекс відносин, який раніше не привертав належної уваги. Досліджено роль кримських татар у відновленні української державності в ранньомодерні часи та процесі легітимізації Гетьманщини, відтінено існування різних моделей співіснування українців з кримськими татарами та ногайцями, а також пошук шляхів взаємодії між Українською Народною Республікою та Кримською Народною Республікою.

Розкрито деякі аспекти історії Білорусі XIV - XXI ст. Розглянуто переважно питання військо-політичної та церковної історії, також джерелознавства і археографії. Наведено тексти джерел, виявлених в архівосховищах України та зарубіжних країн, насамперед Польщі, які були надруковані або вперше вводяться до наукового обігу. Описано особливості історії українсько-біло-руських зв'язків.

Досліджено наслідки політики колективізації на Херсонщині в 1932 - 1933 рр. Висвітлено базові засади радянського терору. Проаналізовано передумови повстання за збереження козацького устрою під проводом Семена Палія. Розглянуто виникнення політичних партій в Індії наприкінці XIX - на початку XX ст. як відображення релігійного розколу суспільства. Подано інформацію про німецьку етнонаціональну спільноту Херсонщини у 1920-х рр. Увагу приділено показовим процесам на Дніпропетровщині у висвітленні радянської друкованої пропаганди у добу Великого терору 1937 - 1938 рр., культурно-політичним відносинам між німцями-колоністами та радянською владою, голоду 1946 - 1947 рр. в Ізмаїльській області у складі Української PCP як одній з найбільших післявоєнних трагедій. Розглянуто процес становлення нафтової галузі як головної складової економічного розвитку країн Перської затоки в другій половині XX ст. Охарактеризовано стан матеріально-технічного оснащення військових підрозділів у ході розгортання АТО на Сході України.

Проаналізовано теоретичний, інституційний та правовий виміри запропонованого провідниками українського національного руху у часи Української революції (1917 - 1921 рр.) загальнонаціонального порозуміння, що було покладено в основу творення демократичної української держави. Проведено історичні паралелі та сформульовано пропозиції щодо апперцепції (сприймання) інформації та її використання в маніпулятивних практиках. Головну увагу зосереджено на систему освіти, як визначальну сферу для формування конкурентоздатності особи та суспільства.

Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, мешканців Гадяцького полку. Джерельна база публікації охоплює списки духовенства Гадяцької і Зіньківської протопопій, братії Гадяцького Красногірського Миколаївського та Пустинно-Скельського Преображенського монастирів, реєстри полкової, сотенної старшини, бунчукового і значкового товариства, козаків, міщан, посполитих Гадяцької першої полкової, Гадяцької другої полкової, Груньської, Комишнянської, Куземинської, Лютеньської та Опішнянської сотень. Видання містить довідки про близько двох тисяч представиків духовенства, урядової і неурядової старшини, козаків, міщан та посполитих.

Запропонований збірник є продовженням публікації джерел до історії Сіверщини ХУІІ-ХУІІІ ст. в серії "Сіверщина гетьманська". Представлено джерела 1726-1740 рр., головним чином архівні та опубліковані в журналі "Сіверянський літопис". Ці джерела проливають світло на тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять чимало важливих фактів, що стосуються багатьох населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель у складі Росії (Стародубщина), частина Курщини.

Подано понад 400 документів з "книги-архіву" історії Свято-Преображенського Мгарського монастиря під Лубнами та понад 150 з фонду № 137 Центрального державного історичного архіву України у Києві. Серед документів ХУІІ-ХУІII ст. представлено універсали гетьманів України, кошових отаманів, полковників, сотників, також скарги, купчі записи, тестаменти й інші актові документи. Вони містять різноманітний матеріал з історії Церкви, Мгарського монастиря, розкривають стан та процес розвитку монастирського землеволодіння, є важливим джерелом з історії міст і сіл Лубенщини тощо. Надано іменний та географічний покажчики.