Досліджено авторську мову Б. Антоненка-Давидовича (його ранніх прозових творів) із погляду віддзеркалення в ній неусталеності та ненормованості фразеологічної ділянки української літературної мови 20-х - поч. 30-х рр. ХХ ст.

Досліджено особливості світогляду М. Чернявського, на прикладі поетичного циклу "Крим" проаналізовано натуралістичність мислення поета: обожнення світу природи, відчуття людиною себе як частини Всесвіту.

Проаналізовано поезію українського письменника з діаспори Яра Славутича за допомогою міфопоетичного методу. Вивчено архетипний образ місяця та специфіку його розвитку у поетичній спадщині митця, звернено увагу на інтерпретацію цього образу відповідно до традиційного світоглядного континууму. Розкрито особливості індивідуально-авторської концепції у зображенні міфологеми місяця.

Розглянуто інтерпретацію міфологеми міста у поетичній творчості М. Вінграновського та Б.-І. Антонича. У розвідці проаналізовано основні мотиви урбаністичної лірики зазначених авторів, визначено роль урбаністичної складової у формуванні авторського міфосвіту поезії.

Актуализирована проблема личностного самосознания Л. Шестова как литературного критика, акцентировано внимание на его статьях, связанных с жизненным и творческим путем Ф. Достоевского. Раскрыты аспекты видения Л. Шестовым художественной реальности Ф. Достоевского.

З'ясовано проблеми народницького руху в Україні на початку ХХ ст., його прояви та особливості художнього відображення у повісті "Блискавці" М. Чернявського. Проаналізовано її ідейно-тематичну концепцію, яка реалізується у вчинках і діях персонажів.

Розглянуто проблему дослідження структури, специфіки та функцій складного процесу конфліктування героя з самим собою, який є у творі наскрізним. При цьому увагу приділено ролі сумнівів, протилежностей, суперечностей та кожної з поетапних колізій цього внутрішнього конфлікту, що надало можливість достатньо глибоко проникнути в саму його сутність, розкрити порушені автором філософські питання потреби та можливості самої боротьби сильної особистості з найважливішими регламентаціями її суспільної поведінки.

Досліджено особливості сюрреалістичного письма В. Даниленка, зокрема простежується символіка сновидних картин та оригінальність поєднання полярно протилежних мотивів у новелі "Сон із дзьоба стрижа".

Досліджено жанрову специфіку та поетику творів "Шпага Славка Беркути", "Звичайний шкільний тиждень" Ніни Бічуї; доведено, що вони є модифікаціями "шкільної" повісті, протиставленими соцреалістичним канонам.

Прослідковано відображення літературної критики в епістолярній спадщині Б. Грінченка.

Досліджено специфіку художнього втілення міфологеми води в ліриці Дніпрової Чайки і доведено, що ця міфологема відіграє важливу роль у творенні дисонансів ліричної свідомості, надає внутрішнього драматизму образові ліричної героїні. Суб'єктивні конотації концепту "вода" інтерпретуються як прояви модернізму.

Розглянуто основні етапи еволюції англійських числівників та димензіональної лексики. Сфокусовано увагу на фразеологічних словосполученнях з нумеральним компонентом - числівником та денумеральних утвореннях англійської мови.

Проаналізовано семантику колірних знаків як складової заголовків художніх творів англійської і американської літератури. Знання семантики необхідне для розуміння їх ідейної спрямованості і авторського задуму, що є важливим для правильного сприйняття твору і адекватного перекладацького тлумачення.

Рассмотрены онимы с морфемой ин/ина/in/ina на основе этимологического и лингвокультурного анализа. Исследовано когнитивное продуцирование информации гештальт-концепта ВОДА в антропонимах, гидронимах, антропоморфизмах, топонимах. Установлено родство онимов и лексем с морфемой ин/ина/in/ina в разных языках и их территориальное распространение.

Розглянуто концепції, думки та ідеї у дослідженні значення слова в контексті мовної картини світу. Розглянуто основні аспекти вивчення лексико-семантичного складу мови. Проаналізовано основні напрями у розвитку вчення про значення слова, а також процеси виокремлення смислу в значенні слова. Обгрунтовано семантичну категоризацію значення та смислу в контексті мовної картини світу.

Розглянуто неологiзацiйні процеси в сучаснiй французькій мовi, функціонування термінологічних неологізмів у комп'ютернiй галузi. Виявлено найпродуктивнiшi словотвiрнi моделi термінологічних неологізмів. Увагу акцентовано на процесi запозичення комп'ютерних термінів з англійської мови, що є активним механiзмом процесу неологiзацiї.

Розглянуто лінгвокогнітивні аспекти секондарних денумеративів типу only, between. Проведено аналіз особливостей утворення цих дериватних одиниць, їх ролі та функцій в англомовному художньому дискурсі.

Розглянуто етимологічні витоки класифікації частин мови на самостійні та службові й особливості будови і функціонування прийменників залежно від контексту їх уживання.

Розглянуто складні прикметники зі значенням національно-територіальної приналежності, що функціонують в текстах міжнародних договорів, проаналізовано їх структурно-функціональні особливості. Описано основні структурні типи, загальні та специфічні риси вказаних прикметників, що зустрічаються в політичних, економічних та інших договорах різної направленості. Порівнюються складні прикметники зі значенням національно-територіальної приналежності з різним семантичним навантаженням, що характерні для офіційно-ділових текстів.

Досліджено художній текст англомовного реалістичного роману. Увагу акцентовано на особливостях наративу, способах передачі чужого мовлення (пряма, непряма, невласне-пряма мова). Взаємостосунки суб'єктів мовлення у тексті демонструють реалізацію авторського задуму.