Установлено, що вік загиблої людини за спаленими кістками можна визначити на поперечних шліфах за мікроскопічною картиною та кількісним складом форм вторинних остеонів.

Наведено аналіз властивостей хлорактивних засобів дезінфекції, які можна використовувати в закладах судово-медичної експертизи.

Викладено результати вивчення мікроскопічних патоморфологічних змін провідної системи шлуночків серця осіб юнацького та молодого віку, померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини.

Наведено мікроскопічну характеристику патоморфологічних змін папілярно-трабекулярного апарата шлуночків серця померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини, що має комплекс ознак, які дозволяють діагностувати цей вид патології.

Наведено макроскопічні ознаки змін папілярно-трабекулярного та клапанного апарата шлуночків серця померлих раптово у разі дисплазії сполучної тканини.

Стаття дискусійного характеру, стосується побажань автора щодо внесення змін у "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Наведено спостереження з судово-медичної практики про можливість здійснення активних дій за наявності стороннього тіла (кулькової авторучки) в порожнині черепа загиблого.

Підкреслено, що дослідження рівня змісту середньомолекулярних сполук за різних патологічних станів може бути перспективним для визначення часу настання смерті.

Описано казуїстичний випадок отруєння цикутою, яку хворий приймав для лікування.

Викладено методологічні засади діагностики та дослідження слідів сперми в судово-медичному аспекті.

Описано клінічні прояви ізольованих і поєднаних ушкоджень шийного відділу хребта і струсу головного мозку у разі травм тупими предметами.

Наведено ознаки слідів на знаряддях травми та в зоні ушкоджень на одязі і тілі потерпілого, за якими в комплексі є можливим ототожнення предмета, яким нанесено травму.

Описано одну з диференційних ознак пострілу з обрізу рушниці, яка дозволяє індивідуалізувати зброю.

Викладено методику відтворення індексів голови й обличчя за факторними та метричними критеріями під'язикової кістки.

Описано гістоархітектоніку нативної та спаленої кісткової тканини плодів і новонароджених дітей, що дозволяє діагностувати вік загиблих.

Дослідження засвідчує надійність діагностичних моноклональних реагентів для визначення групових антигенів у рідкій крові, її слідах, виділеннях організму людини.

Розроблено систему регресійних рівнянь, яка дозволяє встановлювати метричні параметри лицьового та мозкового черепа людини за метричними параметрами під'язикової кістки.

Наведено результати вивчення особливостей клінічних проявів ізольованої легкої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та сполучення цієї травми з забитим місцем шийного відділу хребта, що не супроводжується ушкодженням спинного мозку та кістково-зв'язкового апарату.

Описано ознаки додаткових факторів пострілу, за якими є можливість диференціювання пострілу з рушниці чи її обрізу.

Наведено огляд джерел медичної літератури стосовно можливості використання результатів дослідження середньомолекулярних сполук у крові пацієнтів для визначення важкості патологічних процесів і прогнозу захворювання.