Розглянуто вплив гуманістичних ідей епохи Відродження на розвиток українського друкарства кінця XVI - початку XVII ст. і діяльність перших українських друкарень у період піднесення суспільно-політичного руху українського народу, що призвів до відродження власної культури та державності.

Досліджено діяльність і роль українських політичних партій у становленні кооперативного руху на західноукраїнських землях. Проаналізовано економічно обгрунтоване та цілеспрямоване запровадження сільськогосподарської кооперації як історично випробуваних ринкових форм виробничої діяльності у сільському господарстві. Висвітлено форми та методи діяльності партій у сфері кооперації, що знайшли своє відображення у процесах соціального розшарування галицько-волинського села.

Проаналізовано офіційну позицію католицизму, викладену у працях Римських Архієреїв щодо сучасних глобальних проблем, причин їх виникнення та можливих шляхів подолання. Досліджено проблему війни і миру, захисту довкілля та стверджено, що їх аналіз Римськими Архієреями відбувається на засадах принципів теоцентризму та теогуманізму.

Розглянуто окремі політологічні аспекти арабсько-мусульманської культури та ісламу. Проаналізовано історичний спадок мусульманської культури у перерізі суперництва з європейською культурою, досліджено політичну роль релігійної системи ісламу. Проведено політологічне сканування Корану, досліджено його значення для політичної історії, держави, влади, міжнародних відносин.

Досліджено зовнішньополітичні пріоритети у процесі боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави в концепціях, публіцистиці, програмних документах української організованої націонал-демократії Західної України міжвоєнного періоду XX ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях націонал-демократів.

Розкрито державотворчу спрямованість суспільно-політичної діяльності Л. Цегельського й обгрунтовано самобутній характер внеску вченого в українську політичну теорію, з огляду на раціональне сприйняття державотворчих проблем. Проаналізовано маловідомі твори Л. Цегельського, зокрема, й меморандум Загальної Української Національної Ради.

Розглянуто наукові біографії В. Липинського і М. Вебера. На підставі їх порівняння доведено, що особливості біографії останнього надали змогу йому встановити більше наукових знайомств і тому "накопичити" більший "обсяг" культурного капіталу та досягнути більших успіхів, ніж В. Липинському.

Проаналізовано погляди відомого теоретика української політичної думки міжвоєнного періоду О. Бочковського щодо можливих шляхів реалізації прав національних меншин. Доведено, що поєднавши етнічний і територіальний принципи формування держави, широку реалізацію прав національних меншин О. Бочковський представив як початковий етап національного самовизначення. Виокремлено основні чинники, які визначають статус національної меншини у державі.

Розглянуто проблему кооперативного руху як елемента громадянського суспільства в українській суспільно-політичній думці першої чверті XX ст. Визначено основні віхи еволюції ідеології кооперативного руху. Розглянуто цю проблему в ідеології українського націонал-комунізму.

Запропоновано авторське бачення моделі демократичних виборів. На підставі аналізу демократичних принципів виділено індикатори демократичних виборів. Їх дотримання в законодавстві та у виборчій практиці надасть змогу забезпечити демократичний характер виборчого процесу.

Проаналізовано урядові кабінети у контексті систем уніфікованої більшості у російському напівпрезиденталізмі у проміжку 2000 - 2012 рр. Визначено атрибути президент-парламентського напівпрезиденталізму у Росії. Проаналізовано формальні та фактичні патерни політичної системи Росії. Окреслено модель діархії.

Досліджено політичні ризики за умов трансформації суспільства. Розкрито сутність трансформаційних процесів у країнах ЦСЄ. Проаналізовано основні аспекти прояву ризиків у процесі трансформації країн "нової демократії".

Розглянуто етапи становлення та розвитку політичного управління за період державної незалежності України, та проблеми ефективності політико-управлінської діяльності за умов реалізації нею трансформаційних цілей.

Проаналізовано зміни, що відбувалися у складі депутатів-мажоритарників Верховної Ради України від Львівської та Хмельницької областей упродовж сучасного періоду розвитку української держави. Розглянуто основні характеристики народних депутатів від досліджуваних областей, що надало змогу простежити їх спільні та особливі риси. Зіставлено та визначено тенденції у змінах представників регіональної еліти у законодавчому органі країни.

Розглянуто поняття демократії як політичної цінності, її ознаки, рівні. Окреслено їх специфіку в Україні. Проаналізовано становлення демократії у контексті політико-владних відносин. Визначено шляхи та періоди розвитку стабільної консолідованої демократії в українському суспільстві.

Проаналізовано основні міграційні процеси та зміни в міграційній політиці України та їх вплив на національну безпеку країни. Виокремлено зовнішню трудову міграцію українців, "відтік мізків" та основні категорії іммігрантів в Україні. Проаналізовано співвідношення понять "міграція" і "безпека" та з'ясовано специфіку міграційних процесів, що можуть становити виклик національній безпеці України.

Розглянуто значення дій мобілізаційного характеру для активізації участі громадян у виборах. Наголошено, що природа політичної мобілізації (її авторитарний чи змагальний виміри) істотно змінюється залежно від соціокультурного контексту політичної системи, в якій вона здійснюється. Стверджується, що використання технологій маніпулятивного характеру є необхідним для задіювання емоційної домінанти електорального вибору, яка все ще переважає в електоральній практиці України.

Осмислено підходи до трактування проблем забезпечення інформаційно-психологічної безпеки особистості, суспільства та держави як окремих складових національної та міжнародної безпеки. Стверджується щодо необхідності подальших досліджень інформаційного ресурсу держави як одного з джерел загроз для національної безпеки, розроблення програм захисту власного інформаційного простору, зокрема у контексті формування цілісної системи інформаційно-психологічної безпеки за умов глобалізації.

Розглянуто історичні аспекти формування екологічної політики ЄС, основні етапи становлення, а також сучасний стан її розвитку. Проаналізовано особливості прийнятих ЄС Програм екологічних дій. Розглянутоо еволюцію екологічної політики Співтовариства.

Досліджено процес інституціоналізації неурядових міжнародних організацій у світовій політиці та становлення їх як активних і впливових суб'єктів міжнародних відносин. Розглянуто особливості функціонування перших неурядових організацій. Висвітлено динаміку зростання кількості неурядових організацій, відображено активізацію їх діяльності та значний вплив на світовий політичний процес. Висвітлено політико-правовий статус сучасних неурядових організацій як інститутів системи міжнародних відносин.