Описана автоматизированная диалоговая программно-алгоритмическая система НАДРА-ПП, которая предназначена для исследования пространственно-планового движения жидкости в многослойных средах и функционирующая на комплексе ПЭВМ-Кластер (суперкомпьютер для реализации информационных технологий - СКИТ). Рассмотрены некоторые новые возможности для ввода и отображения геометрической информации в автоматизированном комплексе НАДРА-ПП. Описаны подходы, которые позволяют оптимизировать процесс вывода геометрической информации для упрощения работы с задачами со сложной геометрической структурой. Приведены результаты вычислительных экспериментов.

Расширены возможности системы автоматизации имитационного моделирования технологических процессов опасного производства (ТПОП). Предложены технология формализации ТПОП на основе использования вероятностных сетевых графиков и методика автоматизации построения и эксплуатации имитационной модели ТПОП, содержащей в своем составе систему принятия управляющих решений. Расширены возможности планирования и динамического управления резервированием технологических операций и предложена технология использования стенда имитации для контроля за реализацией опасного производства.

Описан один из возможных вариантов алгебры регулярных графов и ее приложения к проектированию и исследованию свойств топологии компьютерных сетей, ориентированных на устойчивость компьютерной сети к повреждениям.

Освещены современные исследования средств проектирования алгоритмов и программ. Известный тезис Вирта: "алгоритмы + структуры данных = программы" распространен на современные исследования по методологии и технологии программирования. При этом особое внимание уделено тем из них, которые сопряжены с использованием алгебраического аппарата.

Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем, який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої інформаційної системи на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи.

Запропоновано підхід до проектування архітектури територіально-розподілених, ієрархічно-організованих інформаційних систем (ІС), який, завдяки багатоаспектній декомпозиції організаційної структури та інформаційного поля функціональної діяльності об'єкта автоматизації і структури ідеалізованої ІС на складові елементи, дозволяє спроектувати необхідну за складом структурних компонентів архітектуру системи.

Рассмотрено применение байесовских методов для определения релевантности объявлений (РО) о работе при поиске работы через Интернет. Детально описана байесовская сеть доверия как инструмент определения меры РО о работе пользовательскому запросу. Сформулирована постановка задачи оценки релевантности для данной предметной области, приведены необходимые теоретические сведения о выбранной методике решения задачи. Указаны основные аспекты практической реализации системы - факторы, влияющие на РО о работе и их учет в байесовской сети.

Розглянуто актуальну проблему забезпечення життєздатності прикладних програмних систем. Для більш економного та збалансованого використання зовнішньої пам'яті запропоновано нетрадиційну структуру даних, яка дозволяє підвищити продуктивність дерева, а, отже, забезпечити більш ефективне індексування об'єктів та ефективну форму збереження даних під час роботи з ними.

Представлена модель иерархической структуры (ИС) программного обеспечения Интернет узла. Проанализирована и оценена возможность применения визуального моделирования (ВМ) для задач этого класса. Приведены примеры ВМ структуры системы. Применение ИС данных позволит автоматизировать процесс создания пользовательского интерфейса сложных программных систем.

Розглянуто питання моделювання захищеної інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС). Наведено приклади використання доказового методу для проектування та оцінки рівня захищеності ІТС залежно від політики безпеки, що застосовується.

Запропоновано використання онтологічних знань для пошуку спеціалістів, здатних виконати експертизу певної задачі у нових предметних областях. Організаційні онтології є джерелом структурованих знань про спеціалізацію організації та її співробітників. На їх базі збудовано тезауруси співробітників, що об'єктивно відображають область компетенції цих спеціалістів. За описом експертної задачі формується її тезаурус. Порівняння тезаурусів співробітників з тезаурусом дозволяє визначити початкову множину тих співробітників, які найбільш ефективно можуть здійснити таку експертизу.

Сообщено о расширении возможностей агрегатной системы имитационного моделирования вероятностных технологических процессов производства (ВТПП). Предложено формализовать ВТПП с помощью использования двух типов моделей: вероятностных сетевых графиков и полумарковских моделей. Состав агрегатов-имитаторов технологических операций расширен множеством агрегатов-имитаторов работы оборудования и процедур ликвидации аварий. Расширены возможности планирования и динамического управления резервными микротехнологическими операциями. Изложена технология использования системы моделирования при проектном моделировании ВТПП.

Рассмотрены вопросы поэтапного проектирования данных. Исследованы операции работы со структурированными данными (СД). Предложена методика оценки (МО) времени выполнения для операций языков программирования и машинных команд, а также МО операций доступа к позиции и к элементам СД. Данные методики учитывают конвейеризацию команд и кэширование данных. Все методики являются статистическими и учитывают особенности конфигурации ПЭВМ. Проведение исследований операций на основе предложенных методик позволят более обоснованно подходить к проектированию данных в условиях повышенных требований к временной эффективности программ.

Описано применение идиомы обобщенного программирования к работе с табличной информацией в памяти компьютера. Продемонстрирована возможность использования шаблонных конструкций языка C++ для порождения таблиц произвольной структуры с возможностью их сортировки на основе заданных критериев.

Построены концептуальные основания дескриптивных систем. Эксплицировано понятие сущностной платформы. Вскрыты прагматико-онтологические ее предпосылки. Изложены основания прагматической эпистемологии и построен методологический базис.

Рассмотрены интеграционные аспекты дескриптирования. Дана развернутая экспликация остовных понятий дескриптологии: дескрипции, дескриптивной среды, действия, полиады, презентативной акции, композиции. Исследованы аспекты генезиса сущностей в дескриптивной среде.

Зазначено, що координація - це процес керування можливими взаємодіями між діями та процесами; механізм керування такими взаємодіями відомий як процес координації (ПК). Координацію можна розглядати як процес, завдяки якому індивідуальні рішення агентів призводять до успішних спільних рішень для групи агентів. Успішний ПК запобігає негативним взаємодіям (наприклад, запобігання одночасному доступу двох процесів до обмеженого ресурсу) та, можливо, покращить позитивні взаємодії (наприклад, гарантує не дублювання дій). Ефективні механізми координації вимагають сумісного використання знань про процеси, ресурси й їх властивості в різнорідному оточенні. Запропоновано підхід, в якому для динамічної координації використовується онтологія, яку апріорі розроблено з метою визначення семантики мережних процесів.

Описано результати аналітичного огляду провідних наукових електронних бібліотек (ЕБ), розташованих в мережі Інтернету. Запропоновано каталог досліджених бібліотек та узагальнені моделі їх інформаційних ресурсів і сервісів, які можна розглядати як основу для проектування та розробки конкретних ЕБ.

Досліджено ефективну реалізацію підсистеми фінансово-аналітичних розрахунків у системах масштабу підприємства. Головна мета дослідження - комбінація ефективності та гнучкості. Гнучкість обчислень досягнуто використанням метаданих для представлення формул. Дані предметної області також змодельовано на підставі метаданих. Ефективність досягнуто кешуванням та адаптивними обчисленнями. Залежно від результатів дослідження продуктивності обчислення можна виконати на рівні бізнесу або бази даних.

Розглянуто концепцію нового підходу до створення життєздатних прикладних програмних систем, що автоматизують системи організаційного керування, який базується на принципах та основних положеннях програмної інженерії.