Проаналізовано чутливість розрахункових значень дози опромінення персоналу від інгаляційного надходження радіонуклідів з пилом і аерозолями об'єкта "Укриття" до організму щодо невизначеності початкових даних для розрахунку цієї дози. Встановлено, що розрахункова інгаляційна доза найбільш чутлива до значення коефіцієнта вторинного пилопідйому та малочутлива до неоднаковості радіонуклідного складу повітря, що надходить до організму. Наведено коефіцієнти вторинного пилопідйому в приміщеннях об'єкта, отримані на базі експериментальних даних.

Проаналізовано можливості та забезпечення ядерної та радіаційної безпеки персоналу, населення та довкілля під час виконання робіт з установки, експлуатації та зняття з експлуатації аварійної системи пилозаглушення на об'єкті "Укриття".

Наведено результати кількісної оцінки впливу на ефективність радіаційнозахисних засобів процесів поглинання та розсіювання гамма-випромінювань у паливовмісних матеріалах об'єкта "Укриття" під час їх контейнеризації для подальшого зберігання. Розрахунки проведено за методом Монте-Карло з використанням пакета MicroSheld 4.00 серії 4.00-00283, що дозволяє коректно врахувати геометрію захисту та джерела, спектральний склад джерела та процеси багаторазового розсіювання гамма-випромінювань у "товстому" захисті.

Наведено результати радіаційного моніторингу водних накопичень у приміщеннях об'єкта "Укриття", аерозолів, що виносяться через нещільності конструкцій, грунтових вод у межах проммайданчика, приземного шару повітря локальної зони, одержані в 1998-2000 рр. Значення контрольованих параметрів не перевищували встановлені контрольні рівні.

Проаналізовано можливі тенденції погіршання радіаційної обстановки в локальній зоні після будівництва нового конфайнмента та видалення покрівлі старого "Укриття". Запропоновано оригінальне технічне рішення з метою послаблення дії розсіяного гамма-випромінювання.

Використано ефект відмінності форм гамма-спектра залежно від просторових характеристик радіоактивного джерела. За результатами експериментальних досліджень на моделі свердловини одержано основні співвідношення та розроблено метод їх використання для аналізу даних гамма-каротажу свердловин, розміщених на території локальної зони об'єкта "Укриття".

На підставі аналізу сучасної нормативної бази України здійснено класифікацію ймовірностей подій наслідків і ризиків. Запропоновано методичний підхід до аналізу ризиків, що є основою для створення системи оптимального керування ризиками під час проведення робіт на об'єкті "Укриття".

За допомогою методу математичного моделювання проаналізовано можливості інвентаризації радіоактивного забруднення грунтів відчуження методом гамма-каротажу свердловин за наявності їх поверхневого забруднення.

Описано методику розрахунку інгаляційної дози опромінення та наведено результати оцінки доз опромінення різноманітними ізотопами, характерними для перших днів аварії на ЧАЕС.

Проаналізовано технічний стан внутрішніх будівельних конструкцій об'єкта "Укриття", що підтримують паливовмісні матеріали. Розроблено просторову розрахункову модель і виконано її розрахунки з визначенням зусиль у кінцевих елементах, прогинів кінцевих елементів і переміщень вузлів їх сполучення. Одержано розрахункові дані, призначені для виконання перевірних розрахунків несучих конструктивних елементів з метою оцінки їх надійності, результати якої будуть використані для обгрунтування необхідності їх стабілізації та розробки пропозицій щодо реалізації стабілізаційних заходів за умов об'єкта "Укриття". Розглянуто основні фактори радіаційного впливу на персонал, населення та довкілля у разі можливого обвалу нестабільних будівельних конструкцій.

Розглянуто особливості та проаналізовано головні проблеми, що виникли внаслідок зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Показано необхідність комплексного підходу до вирішення даних проблем. Зокрема, недостатньо скоординовано діяльність щодо зняття з експлуатації енергоблоків N 1, 2 та N 3 і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Запропоновано основні концептуальні принципи для вирішення проблеми та визначено першочергові завдання.

Проведено експериментальне дослідження (випробування) стійкості лавоподібних паливовмісних матеріалів (ЛПВМ) об'єкта "Укриття" до різких коливань температури. Встановлено, що ЛПВМ мають підвищену дефектостійкість на відміну від силікатного скла, тому коливання температури за умов об'єкта "Укриття" не можуть бути причиною їх деградації. Результати експериментів мають незаперечне фізичне пояснення в межах механіки руйнування крихких матеріалів, що вміщують дисперсну фазу.

Розглянуто пропозиції стосовно внесення конструктивних і технологічних змін до існуючої схеми системи пилозаглушення, призначеної для обмеження поширення радіоактивних речовин, що знаходяться у центральному залі у вигляді пилу, шляхом розпилення в місцях їх скупчення складів, що зв'язують пил. Відзначено, що запропонована реконструкція дозволить більш ефективно експлуатувати систему пилозаглушення з метою зменшення пиловиносу у процесі поточної експлуатації та превентивних заходів у разі можливих обрушень будівельних конструкцій об'єкта. Проведення даних заходів сприятиме поліпшенню умов праці на об'єкті "Укриття", підвищенню його радіаційної й екологічної безпеки.

Наведено технічні характеристики установок, що входять до розробленого та виготовленого комплекту мобільної піногенерувальної установки для локального пилозаглушення, випробуваної за умов об'єкта "Укриття".

Розроблено макет приладу для операційного, спеціального й аварійного моніторингів, що забезпечує отримання параметрів, необхідних для розрахунку інгаляційної компоненти ефективної дози опромінення за умов об'єкта "Укриття". Для цього проведено аеродинамічне відокремлення аерозолів техногенного походження від нативних аерозолів, що вміщують радіонукліди радонового ряду, з подальшим аналізом ядерно-фізичних характеристик радіонуклідів зі складу виділених аерозолів.

Висвітлено технологію нанесення матеріалу "Екор" за допомогою дистанційно керованого комплексу. Проведено випробування на полігоні Міжгалузевого науково-технічного центру "Укриття" з моделюванням реальної ситуації на об'єкті. Наведено опис агрегату дистанційного керування, висвітлено його конструктивні особливості, функціональне призначення та принцип роботи. Обгрунтовано принципи та мету застосування захисних покриттів для нейтралізації скупчень паливовмісних матеріалів. Викладено погляди щодо шляхів подальшого удосконалення дистанційних технологій, призначених для виконання радіаційнонебезпечних робіт у ході перетворення об'єкта "Укриття".

Створено мобільний автономний пристрій для нанесення розробленої суміші полісилоксанових сполук з алюмінієвим наповнювачем на силікатну поверхню, що призводить до формування на ній радіаційностійкого локалізуючого покриття. Робочим тілом у розпилювачі є зріджений вуглекислий газ, а розпил суміші здійснюється через струминно-відцентрову форсунку. Виявлено, що сила адгезії покриття до підкладки збільшується зі збільшенням дози опромінення покриття альфа-частинками в інтервалі від 0 до 0,5 МГр.

Наведено підсумкові результати стосовно верифікації свердловин, перспективних для розширення мережі блоків детектування систем контролю паливовмісних матеріалів (ПВМ). Максимальні показники потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та щільності потоку нейтронів, отримані в результаті вимірювання по довжині свердловин, дозволяють визначити ймовірно близьке розташування ПВМ. Наведено перелік свердловин, перспективних для розширення мережі блоків детектування.

Вперше проведено експериментальне дослідження температурних залежностей (80 - 550 К) магнітної сприйнятливості лавоподібних паливовмісних матеріалів (ЛПВМ) об'єкта "Укриття". Зафіксовано зміни магнітних властивостей ЛПВМ внаслідок ізохронного відпалу.

Наведено концептуальні засади та результати експериментальних робіт, що забезпечують достатній і ефективний контроль в ядерно небезпечних зонах за паливовмісними матеріалами (ПВМ) у підреакторному просторі. Визначено реальні маршрути доставки та координати найбільш інформативних точок установки нейтронних детекторів. Наведено оцінку поточної підкритичності ПВМ на ділянці проламу в стіні приміщення 305/2. Проаналізовано динаміку нейтронної активності за період 1999 - 2000 рр., у порівнянні з інцидентом, що стався влітку 1990 р. Зроблено висновки про пряму залежність динаміки нейтронної активності з механізмами надходження води з атмосферних опадів і конденсатів.