Досліджено суть понять "комерціалізація результатів науково-технічної діяльності", "технологічний трансфер", розглянуто суб'єкти комерціалізації інновацій, запропоновано систему принципів, на яких грунтується процес комерціалізації наукових досліджень. Наведено організаційно-економічний механізм комерціалізації наукових розробок, визначено етапи трансферу та комерціалізації науково-технічних розробок. Запропоновано способи комерціалізації інноваційних розробок та фактори, що впливають на успіх їх комерціалізації.

Виокремлено основні організаційно-економічні проблеми функціонування підприємств на ринку корпоративного контролю. Визначено сегменти ринку корпоративного контролю. Запропоновано підходи до подолання окреслених проблем.

Розглянуто головні підходи до визначення поняття "економічний потенціал підприємства". Визначено, що основою реалізації економічного потенціалу підприємства є ресурси, а процес їх мобілізації у ході виробництва забезпечується ключовими компетенціями, які генеруються в його конкурентні переваги. Обгрунтовано, що джерелом формування ключових компетенцій підприємства виступає ресурсна концепція, а джерелом реалізації стратегічних напрямків розвитку - вартісна концепція. З огляду на це запропоновано підходити до розуміння поняття "економічний потенціал підприємства" з позиції симбіозу ресурсної та вартісної концепцій і розглядати її як можливість підприємства через використання наявної комбінації ресурсів і ключових компетенцій максимізувати ринкову вартість бізнесу в перспективі.

Розглянуто основні наукові підходи до трактування категорії "інфраструктура". Проведено аналіз наявних у науковій літературі визначень цього терміна та з урахуванням одержаних результатів запропоновано авторське тлумачення суті категорії "інфраструктура". Розглянуто її суть через використання таких підходів: системний, галузевий (секторальний), інституціональний, функціональний.

Розглянуто доцільність застосування сучасних підходів, зокрема синергетичного, у дослідженні проблем продовольчої безпеки. Обгрунтовано переваги використання синергетичного підходу за умов розвитку нелінійних, нестійких, нерівноважних, дисипативних систем, якими є сучасні економічні, у тому числі агропродовольчі системи. Наявність нерівноважних станів агропродовольчої системи є моментом її переходу до якісно нового стану, в якому вона може здобути більш високий рівень організації та продуктивності. Нерівновага надає змогу здійснювати вільний вибір варіанта перспективного розвитку системи з цілого спектра можливих напрямків. З огляду на це особливий акцент зроблено на важливості забезпечення якісного управлінського впливу на систему в точці біфуркації, де система продовольчого забезпечення може бути залучена як прогресивним, так і регресивним атрактором.

Розглянуто організаційно-економічні основи розвитку пасажирських перевезень, що надасть змогу консолідувати зусилля і координувати дії всіх учасників процесу пасажирських перевезень. За результатами дослідження визначено напрямки вдосконалення транспортної системи міста.

Охарактеризовано роль програмно-цільового регулювання у процесі фінансування, розвитку вищої освіти України, формуванні та задоволенні духовно-інтелектуальних та екологічних потреб особистості. Проаналізовано перспективи зміни функцій головних суб'єктів державного регулювання вищої освіти у контексті впровадження програмно-цільового методу регулювання.

Обгрунтовано систему показників, що об'єктивно характеризує якість транспортного обслуговування, при цьому оцінювання якості може бути у натуральній та вартісній формах, а кількість показників змінюється залежно від масштабу дослідження. Визначено критерії, за якими доцільно визначати якість транспортного обслуговування на залізничному транспорті: співставлення витрат клієнтів та результатів, конкурентоспроможність транспортної продукції, економічний ефект. З'ясовано показники якості, які становлять "коло якості": швидкість перевезень, збереженість, терміни доставки, екологічність, рівень безпеки, транспортної доступності тощо. Запропоновано завдання щодо перспективного розвитку сервісних послуг для вантажовласників на залізничному транспорті, що сприятимуть залученню додаткових клієнтів.

Розглянуто систему управління ресурсами переробних підприємств на засадах логістики. Розкрито поняття фінансової стійкості, визначено фінансові інструменти для застосування в системі управління та цілі управління потоками ресурсів у матеріальній та фінансовій формах. Наведено схему кругообігу фінансових потоків підприємства, визначено аспекти ефективного управління фінансами. Розроблено механізм синхронізації фінансових і матеріальних потоків у логістичних системах.

Досліджено стан розвитку фармацевтичної галузі та її значення для економіки країни. Визначено провідну роль фармації у світових інноваційних та інвестиційних процесах. Проаналізовано соціальні особливості фармацевтичного ринку.

Узагальнено проблеми розвитку інтелектуального бізнесу в Україні та обгрунтовано ефективні напрями налагодження співпраці в системі інтеграції освіти, науки, бізнесу.

Досліджено фактори, що впливають на конкурентоспроможність галузей АПК, окреслено галузеву структуру агропромислового комплексу, наведено основні чинники, що визначають конкурентні позиції агропромислового комплексу.

Досліджено проблеми розвитку галузі легкої промисловості України. Проаналізовано стан легкої промисловості за умов економічної кризи. Сформовано основні фактори позитивного і негативного впливу на діяльність швейних підприємств України та запропоновано шляхи покращання становища підприємств легкої промисловості.

Національний агропромисловий комплекс відіграє провідну роль у забезпеченні продовольчої безпеки та продовольчої незалежності держави. Цим зумовлюється необхідність підвищення його конкурентоспроможності в межах світової економічної системи. Зважаючи на наростання кризових явищ усередині країни та посилення впливу процесів глобалізації, розв'язання зазначеної проблеми можливо лише на засадах проведення комплексної економічної модернізації всіх сфер агропромислового виробництва. Проаналізовано зміст поняття "економічна модернізація" та визначено специфіку цього процесу для вітчизняного агропромислового комплексу. Обгрунтовано необхідність зміни концептуальних засад державного регулювання економіки для переведення підприємств агросфери на високоефективні засади господарювання. Доведено важливість забезпечення першочергової державної підтримки якісних технічних, технологічних, організаційно-управлінських, інституційних та інших зрушень сільськогосподарського виробництва. Виділено пріоритетні напрями державного регулювання економіки, які відповідають стратегічно важливим завданням модернізації АПК України.

Проаналізовано структурні зрушення за секторами економіки Чернігівської області та з'ясовано, що в довгостроковому періоді тенденції змін схожі на світові, але з 2010 р. з'являється тенденція посилення аграрного сектора. Зазначено, що місцева влада має активізуватися з метою розвитку економічного напряму, адже за роки незалежності найбільші видатки були спрямовані у соціальну сферу за нехтування економічними питаннями. Запропоновано не менше 25 % бюджету витрачати на цілі економічного розвитку.

Визначено суть поняття "подійний туризм", під яким розуміється вид туризму, орієнтований на відвідування місцевості у певний час і пов'язаний з певною подією. Досліджено процес виникнення подійного туризму. Розглянуто класифікацію видів подійного туризму за тематикою та масштабом події, серед яких: громадські, мистецькі, спортивні, культурно-історичні, економічні, політичні та релігійні. Наведено приклади яскравих туристичних подій міста.

Побудовано систему показників оцінювання ефективності концесійної діяльності (КД). Досліджено процес оцінювання ефективності КД та визначено ключові принципи його реалізації. На основі визначення ключових показників оцінювання ефективності КД, що впливають безпосередньо на прийняття рішення щодо її організації, визначено проблеми та перспективи її поширення на території України.

Розглянуто питання використання різних наукових напрямів на суміжжі природничих наук, що пояснюється прагненням надати характеристику сучасним процесам, що відбуваються на ринках капіталу. Досліджено можливості успішного застосування методу аналогій у фінансових процесах. Адаптовано закони термодинаміки до функціонування фінансового сектора економіки. Проаналізовано нагромадження та фінансові зобов'язання в економці України та її інституційних секторах. Розкрито суть фінансової турбулентності. Доведено необхідність включення до парадигми дослідження сучасного фінансового сектора інституційної теорії, що надасть змогу забезпечити подальше взаємопроникнення наук і сприяти подальшому розвитку фінансового сектора за умов глобальних зрушень.

Досліджено роль, значення та особливості інформаційного забезпечення фінансів підприємства, подано пропозиції щодо конкретизації цієї діяльності за застосування нових інформаційних технологій.

Висвітлено питання застосування приватизаційних інструментів у межах приватизаційних процесів у сфері нерухомості. Проаналізовано особливості, проблеми, наслідки приватизаційних процесів у сфері нерухомості, визначено негативні їх сторони. Надано оцінку застосування приватизаційних інструментів у сегментах житлової та комерційної нерухомості ринку нерухомості.