Визначено особливості особистісного розвитку майбутніх школярів, характеристику способів використання розвивального потенціалу інтегрованого простору дошкільного закладу. Кожен з видів діяльності на етапі дошкільного дитинства має стати підгрунтям тих чи тих навчальних дій.

Надано аналіз трьох контекстів системи гарантії якості - європейського, національного - українського, інституційного. У зв'язку з тим, що в Європейських країнах не існує загальноприйнятої системи гарантії якості, наведено найбільш важливі для сучасного етапу розвитку України її властивості. Національний контекст системи гарантії якості для України складають державні механізми управління та особливості соціальної ситуації в країні. Інституційний контекст складають особливості студентів, викладачів, організації навчального процесу, управління навчальними закладами. Ці особливості значною мірою негативно впливають на якість діяльності ВНЗ. Запропоновано логіку створення системи гарантії якості в Україні, що полягає в наступному: подолання негативних та розвиток позитивних чинників вищої освіти країни; формування властивостей, притаманних вищій освіті Європи; запровадження сучасного європейського досвіду гарантій якості. У якості засобів реалізації цих завдань запропоновано модернізацію законодавчої бази, створення агенцій оцінки діяльності ВНЗ, реалізацію для вирішення накопичених проблем ідей стандартів ISO серії 9000, змістовне а не формальне запровадження Болонських реформ.

Розглянуто можливості підвищення ефективності навчального процесу за допомогою застосування мультимедійних презентацій, визначено правила створення слайдів для навчальних цілей, показано можливості мультимедійних презентацій на різних етапах заняття, акцентовано увагу на особливостях створення презентаційних слайдів для їх застосування у процесі викладання лекційного матеріалу.

Уперше розглянуто щоденники письменника в аспектах теорії та історії соціальних комунікацій і медіаосвіти. Об'єктом дослідження стали відомості про діяльність цензури в радянську добу, надані в щоденникових записах Олеся Гончара. Цензурування (свавільне втручання до тексту: вилучення фрагментів, дописування абзаців, заміна слів, заголовків) розцінено як комунікативне насилля. Доведено, що для митця цензура у сфері журналістської та літературної діяльності була не лише заперечувальною, а й караючою.

Проаналізовано лінгвістичну концепцію викладання іноземної мови, яка полягає в читанні творів класичної літератури як одного з ефективних способів вивчення мови. Виявлено формування естетичного сприйняття й навичок художнього мислення під час роботи з творами китайського літературного мистецтва, а також визначено переваги цього методу викладання мови в межах стандартної програми.

Розглянуто використання порівняльного методу політології для формування в студентів глибоких політичних знань та вміння застосовувати їх у суспільному житті. Наведено приклади фрагментів порівняльних таблиць, що демонструють особливості використання порівняльного методу під час вивчення політичних учень різних часів.

Узагальнено новаційний внесок у культурно-освітній розвиток слов'янських народів одного з найвидатніших представників бароко - професора, ректора Києво-Могилянської академії, церковного реформатора, письменника, просвітителя Феофана Прокоповича. Сукупність суперечливих історичних і біографічних відомостей про нього і пов'язаних з цим гіпотез, неоднозначність його вчинків спричинюють контрастні оцінки й тлумачення діяльності та творчої спадщини цієї історичної особи. Ідеї проповідей та праць Ф. Прокоповича, з одного боку, зумовлювали поширення реформаційних настроїв, а з іншого - викликали звинувачення в єресі й пропагуванні лютеранського духу від прихильників православ'я.

Проаналізовано особливості конструювання радянською державою дискурсу чоловічого і жіночого в межах освітніх закладів, специфіку маскулінізації образу дитинства в сталінській педагогіці.

Надано аналіз головних методологічних підходів до проблеми історії доброчинності у сфері освіти України - системного, цивілізаційного, культурологічного, наративного, когнітивістського, а також окремих наукових теорій - теорії соціальної мобільності, теорії соціальних еліт, теорії соціального капіталу. Визначено місце та роль зазначених підходів в аналізі проблеми розвитку доброчинності у сфері освіти в Україні у ХIХ - на початку ХХ ст.

Проаналізовано досвід створення нового покоління підручників з літературознавчих предметів (історія літератури, вступ до літературознавства, історія літературознавства, історія літературно-художньої критики та ін.), що викладають на філологічних спеціальностях вищих навчальних закладів у межах проекту "Підручник ХХI століття".

Розглянуто проблему впровадження жанрового аспекту розвитку мовлення учнів. Запропоновано відбір жанрів для вивчення, систему вправ, спрямовану на підвищення жанрової компетенції учнів.

На основі емпіричних даних розглянуто розповсюдженість серед школярів м. Луганськ адиктивних форм поведінки, викликаних уживанням алкоголю, наркотиків і тютюнопаління. Виходячи з позиції, що різні групи адиктивних речовин по-різному освоєні культурою. Відповідно до цього формуються установки щодо дозволів і заборон на вживання відповідних психотропних речовин. Найбільшими проблемами в шкільному оточенні є вживання алкоголю та тютюнопаління, але ситуацію з наркотиками можна охарактеризувати як таку, що є достатньою для продовження епідемії наркотизму.

Досліджено зв'язки стратегії та організаційну культуру вищого педагогічного навчального закладу для підвищення його конкурентоспроможності, формування інтелектуального капіталу шляхом розвитку людських ресурсів. Важливе місце в залученні викладача до реалізації цілей педагогічної освіти посідають соціалізаційні процеси, що також проаналізовані в публікації.

Досліджено проблему становлення електронної лінгводидактики як інноваційного науково-методичного напряму в навчанні й викладанні української мови - як рідної й іноземної; визначено основні тенденції подальшого розвитку вітчизняної електронної лінгводидактики.

Розкрито особливості науково-дослідної роботи студентів-філологів з методики викладання світової літератури, визначено технологічні підходи до її організації в системі професійного навчання.

Представлено наявні підходи до вирішення проблеми розвитку іншомовного професійного тезаурусу в студентів технічних ВУЗів; запропоновано класифікацію спрямованих на лексику вправ, що враховують комунікативно-пізнавальні потреби й інтереси студентів; виявлено основні прийоми роботи над професійною лексикою.

Розглянуто проблему професійної підготовки фахівців економічних спеціальностей засобами інформаційних технологій. Підкреслено необхідність фахівців економічних спеціальностей для сучасної економіки та роль інформаційних технологій у їх професійній діяльності. Розглянуто поняття "інформаційні технології", "інформаційні ресурси" та "дистанційна технологія навчання", що має високий ступінь мобільності й можливості охоплення широкого кола студентів та є однією з найбільш ефективних і перспективних систем підготовки фахівців економічних спеціальностей.

Узагальнено результати діагностики рівня готовності персоналу виховних колоній до соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими та визначено зміст їх фахової підготовки, що містить чотири блоки: науково-теоретичний (формування системи знань про історію, теорію, методологію соціально-педагогічної роботи); практичний (формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організаторських, комунікативних умінь); психофізіологічний та психологічний (розвиток психічних процесів та творчих потенціалів особистості).

Наведено результати теоретичного аналізу літератури з проблеми застосування логіко-структурного підходу для розв'язання соціально-педагогічних проблем, розкрито алгоритм проведення логіко-структурного аналізу, побудовано "дерево проблем" і "дерево цілей" для підвищення рівня професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів.

На основі аналізу психолого-педагогічної спадщини І. Сікорського розкрито основні погляди педагога на проблеми дослідження дитячої особистості. Виділено провідні положення вченого, які він уважав найбільш впливовими та вагомими в процесі диференціації дитячої психіки. Надано загальну характеристику поглядів І. Сікорського на причини відхилень розумового розвитку.