Розглядаються можливості антропонімічної суфіксації як засобу творення комічних онімів і використання реальних суфіксальних прізвищ у сатиричному тексті на матеріалі дилогії І.Ільфа і Є.Петрова "Дванадцять стільців" і "Золоте теля".

Статтю присвячено питанням одного зі способів словотворення - основоскладання, а саме - проблемі твірних словосполучень композитних іменників. Дослідження проведено на матеріалі лексичних одиниць на позначення назв осіб. Встановлено склад і продуктивність різних типів словосполучень у творенні композитних назв осіб німецької мови.

Прийменниково-іменникові конструкції досить активно переходять у застиглі форми і набувають у подальшому статус прислівників. Базові моделі прислівникових еквівалентів слів у досліджуваному матеріалі представлені конструкціями з початковим компонентом, вираженим прийменником, прислівником, часткою, займенником, прикметником. Найпродуктивнішими з них є прийменникові моделі.

Процес створення нової номінації у випадку фразових дієслів (ФД) являє собою актуалізацію деяких асоціативних зв'язків між поняттями, які окремо означають генетично вихідні одиниці ФД, що приводить до неспівпадання "суми значень" вихідного сполучення із зв'язаним значенням семантичного комплексу. Даний механізм семантизації ФД, а також неможливість використати деякі дієслова поза ФД дають підставу розглядати ці комплекси як прояв взаємодії процесу аглютинації та аналітизації в структурі сучасної англійської мови.

Запропоновано класифікацію займенникових слів на широкому фактичному матеріалі з урахуванням семантичних і синтаксичних (формально-граматичних, семантико-синтаксичних) критеріїв. Здійснено диференціацію аналізованих одиниць різних класів слів передовсім на основі функціонального підходу, що уможливило більш детально репрезентувати їх розряди.

Метафорика інтимної лірики Л.Українки та Е.Дікінсон демонструє збіг та розбіжність, що сягають, передусім, національних традицій українського та американського народів: хоча обидва споконвічно гостро відчувають природу, перші беруть за підставу для утворення тропів відчувану ними внутрішню спорідненість із конкретними атрибутами натури, а стилістика лірики других здебільшого характеризується абстрактно-філософічними розмірковуваннями, що спричиняють парадоксальні звороти, які не зустрічаємо в українській поезії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-315

Шифр НБУВ: Ж68990/філ Пошук видання у каталогах НБУВ