Розглянуто особливості виконання народних мелодій, що відрізняється вільним ставленням до інтонування ІІІ щабля від тоніки. Зазначено, що цю терцію співають широко і вузько, соліст може використовувати малу терцію, однак у момент вступу хору терція може переходити у велику, а так звана "нейтральна терція" в народному традиційному співі не вживається.

Исследован культ солнца на основе шумерских и тюркских эпических произведений, представлены интересные параллели. Выявлены очень похожие мотивы в шумерском и тюркском фольклоре, вытекающие из одного этнопоэтического, этномифического и этногенетического источника.

Охарактеризовано особливості бойківсько-закарпатського барвінкового обряду на Воловецькій Бойківщині, де він репрезентований в особливо яскравій формі. Зазначено, що побутування великого циклу весільних пісень-ладканок свідчить про давність його походження.

Розглянуто домінантні орнаментальні мотиви Житомирського Полісся, їх народні термінологічні назви, а також охарактеризовано їх композиційні конфігурації в окремих інтер'єрних виробах та одязі. У контексті народного ткацтва проаналізовано складний етап трансформації слов'янського світогляду, що спонукав до процесу збереження та модифікації народними ткачами язичницької знакової системи шляхом ототожнення її з християнською символікою.

Визначено п'ять векторів аналізу "Щедрика" М. Леонтовича - історичний, музичний, вербальний, нумерологічний, графічний.

Наведено відомості про українців Курської губернії. Представлено етнографічний опис українських сіл Старооскольського повіту, зроблений на початку 1860-х рр., в якому висвітлено їх традиційні ремесла, соціально-економічні проблеми та міжетнічні взаємини, а також особливості одягу та мови їх мешканців.

Наведено та проаналізовано невідому розвідку польського історика С. Гізи, присвячену особливостям львівської говірки й опису дорадянського Львова.

Охарактеризовано аспекти фольклористичної діяльності І. Сенька - відомого українського фольклориста-славіста, літературознавця, краєзнавця, педагога.

Висвітлено сучасний стан святковості в Україні, який вирізняється ідеологічною еклектичністю, наявністю звичаїв і традицій різнорідного змісту й походження. Визначено певну типологію свят залежно від того, як вони репрезентують фольклорно-етнографічні компоненти культури. Зазначено, що за нинішніх умов агресивної глобалізації та загроз нівеляції етнічно марковані святкові традиції виконують не лише художньо-естетичну й розважальну функції, але є і важливим інструментом збереження національної пам'яті та самосвідомості.

Розглянуто особливості традиційного побутування весільного обряду на прикладі с. Івча, записані у 1922 р. студентом Вінницького інституту народної освіти К. Брезкуном.

Розглянуто локальний тип традиційної культури українців Волині, які переселилися до Литви в першій половині ХІХ ст. Зазначено, що жителі українських сіл Гейсішки, Айрани, Європа, проживаючи в близькому сусідстві з поляками, литовцями, російськими старообрядцями, запозичили ряд явищ із культури та побуту цих народів, зберігаючи водночас власну українську ідентичність та регіональний (поліський) тип традиційної культури. Проаналізовано сучасний стан української етнокультури в цих селах, міжкультурні впливи та запозичення.

На основі писемних та усних наративних джерел проаналізовано особливості етнокультурних взаємин і трансформацій у Південній Наддніпрянщині за умов модернізаційних процесів. Наведено результати порівняння матеріалів модернізаційних практик з досліджень зарубіжних авторів.

На прикладі обрядових дій поховально-поминального циклу, характерних для Західного й Центрального Полісся загалом і Чернігівського Полісся зокрема виявлено риси етнічної гомогенізації та нівелювання проміжних зон, а також ознаки локальної специфіки відповідних обрядів у зоні білорусько-українського пограниччя.

Розглянуто релігійний аспект шлюбно-сімейних взаємин між представниками різних конфесій на Закарпатті. Висвітлено церковну та внутрішньосімейну практику укладання конфесійно змішаних шлюбів і хрещення дітей, народжених у таких шлюбах.

Розглянуто особливості побуту сучасної закарпатської сім'ї, традиційні риси родинного побуту, характерні загалом для української родини. Висвітлено нові реалії, що формуються під впливом нових соціально-економічних чинників і культурних взаємовпливів українців та представників національних меншин, які історично проживають з ними поряд.

На основі польового матеріалу розглянуто метеорологічні уявлення українців щодо "єврейських кучок" та деяких їх проявів у традиційних українських віруваннях про несприятливі погодні явища в окремі періоди року.

Висвітлено особливості сучасного побутування міфологічної традиції українців деяких місцевостей історико-етнографічного району Півдня України (переважно Північного Причорномор'я) у полікультурному середовищі регіону. Розглянуто уявлення про міфологічні персонажі: вихор, відьма, "ходячий" мрець, домовик.

Охарактеризовано етнокультурну специфіку, взаємовпливи та взаємодію, взаємозапозичення, паралелі передшлюбного та шлюбного циклів українсько-італійських весіль.

Висвітлено трансформаційні процеси, які відбулися в традиційному українському житловому будівництві впродовж другої половини ХХ ст. внаслідок змін у системі сільського господарювання під впливом історичних, економічних, політичних та глобалізаційних факторів.

Висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального циклу поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини, розкрито його взаємозв'язок із традиційною культурою повсякдення.