Розглянуто проблеми історіографії українсько-єврейських відносин. Зазначено, що важливим джерелом для вивчення даних міжетнічних відносин є літературна спадщина Т. Шевченка, І. Франка, публіцистичні праці В. Жаботинського, В. Наулка, І. Дзюби. Підкреслено, що історіографічні питання дослідження українсько-єврейських відносин тісно пов'язані з проблемами історії формування, чисельності, соціально-професійної та демографічної структури єврейської національної меншини в Україні та української діаспори в Ізраїлі.

Висвітлено особливості становлення та розвитку фольклористики та етнології в Ізраїлі, розкрито роль провідних фахівців у цій царині знання (Йом-Това Левінського, Д. Садана, Д. Ноя, Е. Бен-Рафаеля, Б. Спольського, М. Єленевської). Охарактеризовано взаємозв'язок української та ізраїльської етнології та фольклористики.

Висвітлено питання сутності націоналізму, його зв'язку з релігійними практиками, перетворення релігійних цінностей юдаїзму на складники національної ідентичності. Розкрито роль релігійного чинника в моделюванні єврейської ідентичності. Проаналізовано різні типи єврейської ідентичності, проблеми її трансформації.

Розглянуто мовні чинники національної ідентичності, проблеми зв'язку мовних практик із національним питанням, успіхи та недоліки мовної політики держави Ізраїль. Висвітлено історію ревіталізації івриту як фактично мертвої в минулому мови, яку вдалося перетворити на офіційну та розмовну мову держави, забезпечити її функціонування як рідної. Зазначено, що політична реальність, перманентні арабо-ізраїльські війни, ідеологія мовної гегемонії негативно позначилися на розвитку арабської мови в державі, а також звели нанівець зусилля щодо збереження російської мови.

Висвітлено історію започаткування Пуриму в Тель-Авіві, наведено численні спогади інформаторів про нього, описано вуличні карнавальні події. Зазначено, що на відміну від інших релігійно-національних свят ізраїльтян, Пурим не належить до цього циклу, оскільки представляє насамперед діаспору, а ініціаторами його відновлення стали жителі Тель-Авіва, які задекларували прагнення колишніх вигнанців до творення незалежної єврейської спільноти.

На прикладі єврейсько-іспанських паремій на позначення календарних свят (Пуриму, Шабату та свята Естер) розглянуто проблеми багатокультурності сучасного Ізраїлю та особливості функціонування фольклорних текстів субетнічних груп євреїв-сефардів, вихідців з Іспанії.

На прикладі підготовки до спільного ізраїльсько-арабського проекту - влаштування Смітсонівської виставки в Америці - проаналізовано складні політичні та економічні відносини між євреями та місцевими арабами, що відображаються в перманентних ізраїльсько-палестинських військових конфліктах.

Охарактеризовано арабо-єврейські стосунки та їх відображення у фольклорних жанрах. Проаналізовано легенди про непрості історії адаптації перших поселенців, а також протидію місцевої арабської людності захопленню земель. Зазначено, що на тлі цих соціоекономічних та етнічних конфліктів поставали етіологічні легенди, в яких об'єкти природного середовища набували позитивного або негативного значення для кібуцників. Розглянуто легенди про ююби (фінікові пальми), які побутують у кібуці Генносар, і символізують протистояння двох спільнот - єврейської та арабської, а ююба постає засобом комунікації між двома різними світами.

Розкрито особливості функціонування жанрових підвидів прозового фольклору - поговору, пліток, чуток, їх вплив на морально-етичну поведінку жителів кібуців, які створили складну мережу соціальних відносин, де суспільна думка постає як неформальний механізм соціального контролю, оцінки й керування. Зазначено, що важливим засобом цієї суспільної регламентації поведінки кібуцників є гумористичні чутки та плітки, що передаються усно серед членів кібуцу.

Розглянуто гендерні проблеми євреїв - вихідців з Курдистану. На прикладі оповідей жінок розкрито зміни їхнього статусу, відмову від утрадиційненої пасивності та посилення участі в соціальному житті.

Висвітлено особливості родинного виховання в середовищі ортодоксальних євреїв, охарактеризовано (з огляду на спосіб життя спільноти та поважне місце релігійних обрядодій у житті батьків) становище старших дітей та їхні трудові обов'язки. Розглянуто кодифіковану релігійними канонами традицію диференційованого підходу щодо характеру та міжстатевого розподілу обов'язків між підлітками, на яких покладено значну частину домашніх робіт.

Проведено порівняльний аналіз ремісничих виробів та орнаментики євреїв і поляків, культури яких співіснували протягом тривалого часу попри значну взаємну ізоляцію і відмінність. Зазначено, що навіть за умови відвертого дистанціювання та ізоляції в процесі тривалого історичного співжиття двох народів відбулися взаємопроникнення та трансформація певних елементів цих культур у сфері звичаїв та в ремісничій творчості містечок і сіл.

Розглянуто складну етнічну структуру сучасного ізраїльського суспільства, оскільки об'єднувальною для діаспорних груп є лише релігія. На прикладі етнічної спільноти Бней Ісраель - вихідців з Індії - охарактеризовано адекватність застосованих державою механізмів суспільної консолідації, економічні статуси різних етнічних груп в Ізраїлі. Висвітлено складні процеси адаптації етнічної меншини мізрахі до ізраїльського суспільства, позаяк представники її почуваються дещо меншовартісними на тлі домінуючої єврейської більшості. Зазначено, що етнічну ідентичність детермінують конкретні соціоекономічні практики та перебіг історичного життя.

Висвітлено сміхову культуру євреїв - вихідців з Росії, основні видання, жанрові та мовні особливості гумору, а також двомовний гумор - російською мовою та івритом. Зазначено, що сміхова культура емігрантів, гумор є важливим чинником у подоланні психологічного та соціального стресів, які переживають вихідці-емігранти з різних країн, переїхавши до Ізраїлю. Наведено інформацію про засоби масової інформації, теле- та радіоканали, які покликані сприяти успішній адаптації емігрантів.

Висвітлено звичаї мусульманського весілля, зокрема три способи проведення весільної обрядодії у місцевих арабів: традиційний, сучасний та релігійний. Описано перебіг весільної церемонії, наведено фольклорні тексти.