Мета роботи - вивчення використання констативів у дискурсі соціальної реклами. Установлено, що використання мовленнєвих актів у дискурсі соціальної реклами США зумовлено його прагматичними цілями, що полягають, зокрема, в інформуванні широкого загалу про соціально значущі проблеми американського суспільства, активізації дій його представників по боротьбі з ними та їх попередженню. Характерною рисою мовленнєво-актової організації вказаного типу дискурсу є те, що в ньому застосовуються прямі мовленнєві акти: констативи, директиви, менасиви, квеситиви. Констативні мовленнєві акти, що широко використовуються в дискурсі соціальної реклами США, є дієвими засобами створення феномену "масової обізнаності", інформування про соціально значущі проблеми американського суспільства, їх гостроту та розповсюдженість. Результати дослідження можуть доповнити теорію мовленнєвих актів та основні положення прагмалінгвістики.

Предмет роботи - розгляд реалізації конверсаційного принципу фасцинації у політичному флірті. Мета роботи - представити фасцинацію як невід'ємний складник політичного флірту. В основі вивчення фасцинації в політичному дискурсі використано метод дискурс-аналізу, конверсаційцного аналізу. За результатами дослідження, прагматична характеристика фасцинації в політичному дискурсі виявляється в особливому типі маніпуляції - політичному флірті. Дискурсивна іллокуція фасцинації спрямована на зваблювання масового адресата, управління його враженням і думками, на розташування до себе та своєї політичної сили. Висновок: конверсаційний принцип фасцинації в політичному флірті полягає в тому, щоб інші відчули свою важливість і те, що вони подобаються. Результати дослідження можна застосовувати в галузі політичної лінгвістики, сучасної дискурсології.

Переориентация науки на антропоцентрическую, функциональную парадигму в исследованиях изменяет не только подход к переводу per se, но и расширяет спектр проблем, связанных с изучением этого многогранного и объективно сложного феномена в условиях поликультурного пространства сквозь призму явлений когниции. Предмет исследования - категория эквивалентности в свете современной когнитивной парадигмы, а также реализация этой категории с учётом когнитивных аспектов стратегии перевода с привлечением данных семиотики, прагматики, семантики, психологии в рамках междисциплинарного подхода к переводу. Цель работы - описать функционирование безэквивалентных лексических единиц в когнитивном пространстве перевода на примере русско-испанской комбинации языков. Как результат исследования предложены стратегии передачи смысла подобных единиц средствами другого языка в целях адекватного декодирования смысла опосредованного дискурса в целях обеспечения эффективности межъязыковой межкультурной коммуникации. Выявлена и продемонстрирована двуплановая специфика испанского языка, которая находит наглядное проявление в безэкивалентных и фоновых лексических единицах как знаках сложившейся в конкретных культурно-исторических и социально-экономических условиях ситуации. Использованы методы семантического и сопоставительного анализа. Практическое применение: результаты могут быть использованы в переводоведении, педагогической и переводческой практике, в исследованиях функционирования языка в опосредованном дискурсе.

Исследована когнитивно-дискурсивная сущность английской коллективной идентичности. Подобный подход позволяет рассмотреть особенности конструирования этого многогранного феномена в современной англоязычной документальной прозе. Описаны базисные понятия межпарадигмального когнитивно-дискурсивного лингвистического подхода к изучению идентичности, обосновываются принципы структурирования основных единиц документального дискурса английской коллективной идентичности. Предлагаются термины: идентификатор, идентема (дискурсивные микрофрагменты), идентифицирующее высказывание (дискурсивный фрагмент) и идентифицирующий контекст (дискурсивный макрофрагмент).

Представлен анализ понятия "виртуальное пространство" в контексте фантастической литературы. Цель работы - исследование соотношения понятий реального и ирреального, художественного и фантастического в тексте. Анализ различных точек зрения исследователей, затрагивавших этот вопрос, позволил заметить, что критическим понятием для определения степени фантастического в тексте является соответствие "законам природы", поскольку фантастическим признаётся то, чего не только не существует в объективной реальности, но и не может существовать. Результаты исследования свидетельствуют о существовании взаимосвязи фантастического текста с реальным миром, что проявляется в реализации ряда понятий в объективном мире при наличии необходимых для этого условий. Ключевым в фантастике является понятие "виртуальное пространство", которое представляет собой совокупность неких лингвистических средств, являющихся рабочим кодом произведения и служащим для введения реципиента в дискурс субъективной реальности автора.

Цель работы - применение триангуляционного подхода, объединяющего данные лингвистики, психолингвистики, психосемантики, психологии и социологии. Объект анализа - языковое сознание респондентов-носителей языка. Предмет исследования - ценностный пласт общеупотребительной речи в языковом сознании индивида, овнешненный языковыми знаками с аффективно окрашенным содержанием. Результатом исследования стало генерирование модели семантического пространства отражения базовых ценностей в общественном обыденном сознании респондентов. Определена глубинная система категоризации по критерию количественных показателей коннотативных значений. Описана применённая техника факторного анализа, методика семантического дифференциала Ч. Осгуда. Проведён эксперимент. Отдельные результаты дополнены интерпретацией. Практическое применение результатов исследования возможно в решении вопроса реконструкции категориальной структуры обыденного сознания, с интеграцией индивидуальной системы значений.

Цель работы - охарактеризовать систему текстово-дискурсивных категорий кроссворда как жанра энигматики. Объектом исследования послужили журнальные тексты русских кроссвордов, а предметом - их текстово-дискурсивная категориальная система. Материал избран из 70 сборников русских кроссвордов (около 3 тыс. текстов). Базовым методом исследования стал контекстуально-интерпретационный анализ. Область применения исследования - преподавание дискурсологии и теории текста в высшей школе и практическое использование рекомендаций для составителей кроссвордов. Выводы и результаты исследования. Как дискурс кроссворд обладает такими чертами: контекстуальностью, личностностью, процессуальностью, телеологичностью, замкнутостью структуры при условии открытости текстовой информации. Специфика кроссворда как жанра заключается в его дискурсивной целостности - приведении в соответствие авторского замысла с выполнением заданий адресатом; в гипертекстовой, мегатекстовой и графической связности; в широкой информативности, порождаемой сознанием автора кроссворда, фиксируемой в заданиях и апеллирующей к сознанию адресата, его компетенции и интерпретанте; в особой антропоцентричности, реализуемой на рубеже двух сознаний неактуальным адресантом, программой адресованности гипотетическому адресату и реальным адресатом. Жанр кроссворда предполагает интерактивность, обусловленную интенциями интеллектуального тренинга, развлечения, игры, познания новой информации и ориентацией на разгадываемость. Кроссворд погружён в мир интертекста и реализует интерсемиотические связи в универсуме культуры. Референциальность заданий кроссворда реальная и виртуальная, обусловленная воображением человека, парадоксальностью его мышления, мифологичностью, аллегоричностью и даже абсурдностью восприятия мира. Диффузный континуум данного жанра обеспечивается свободным развитием дискурса и ориентацией на графическую связность текста.

Представлены результаты инструментального исследования программ украиноязычных и англоязычных радиобесед. Цель работы - определение дифференциальных характеристик интенсивности, которые отличают радиобеседы на материале двух неблизкородственных языков. Объект исследования - устный дискурс радиобеседы на морскую тематику как психолингвистический и лингвистический феномен. Предмет исследования составляют энергетические параметры дискурса украиноязычных и англоязычных радиобесед на морскую тематику. Описаны особенности радиодискурса, а также при помощи количественного, сопоставительного и статистического методов дана характеристика энергетических показателей речи в исследованных радиобеседах. В результате анализа экспериментального материала доказано, что украиноязычные и англоязычные радиобеседы на морскую тематику отличаются определённым набором параметров интенсивности. Проведённое исследование позволяет сделать вывод, что проанализированные радиобеседы отличаются как типологически общими, так и конкретно-языковыми энергетическими характеристиками, что подтверждается данными аудиторского и инструментального видов анализа, а также результатами статистической обработки всех полученных данных.

У фокусі запропонованого дослідження знаходиться вивчення компліменту як особливої мовленнєвої тактики в розмові, що вживається з метою оптимізації процесу діалогізації. Мета роботи - визначення функціональної ролі компліменту як особливої мовленнєвої тактики у процесі комунікації та встановленні закономірностей відносної частотності вживання компліментів в аспекті психологічного та мовленнєвого впливу на слухача. Предмет вивчення - кореляції відносної частотності вживання компліменту як мовленнєвої тактики в межах різних комунікативних стратегій. Результат дослідження - визначення статусу комунікативних стратегій, їх диференціація відповідно до норм мовленнєвого етикету і принципів ввічливості. Надано нову оригінальну дефініцію компліменту як інструменту можливого ментального й мовленнєвого впливу на співрозмовника, визначено роль компліменту у виокремлених мовленнєвих стратегіях. Корпус обробленого фактичного матеріалу складає 6500 мовленнєвих зразків, відібраних унаслідок проведення суцільної вибірки з художнього діалогу оригінального англійського роману. Висновок: комплімент як універсальна тактика спілкування у процесі діалогізації служить оптимізації комунікації загалом і сприяє реалізації комунікативної мети мовця.

Розглянуто проблему інтерпретації дискурсу в сучасній лінгвістичній парадигмі. Мета роботи - дослідження дискурсу як мовленнєвого та ментального феномену в невідривному зв'язку з комунікативним і перекладацьким аспектами. Предмет дослідження - іманентні характеристики дискурсу як мовленнєвого та ментального феномену. За допомогою методів прикладної лінгвістики й аналізу тексту здійснено всебічне вивчення дискурсу в комунікативному аспекті як складного мовленнєвого утворення надтекстового рівня. За результатами дослідження виявлено типологічні особливості кожного окремого виду інституціонального дискурсу. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що підтверджено екзистенціальну природу дискурсу.

Мета роботи - комплексний аналіз авторських новотворів-субстантивів Михайла Стрельбицького, скерованого на з'ясування структурної, семантичної та функційної специфіки цих утворень як маркерів ідіостилю поета. Об'єкт дослідження - ідіостиль М. Стрельбицького. Предметом безпосереднього аналізу є потенційні/оказіональні деривати-субстантиви як один із важливих компонентів авторського ідіостилю. Провідними в дослідженні є методи спостереження, описовий метод з його прийомами зіставлення, узагальнення, інвентаризації та класифікації мовного матеріалу. Застосовується також контекстуально- інтерпретаційний і дериваційно-компонентний аналіз. Результат дослідження репрезентативних для ідіомовлення М. Стрельбицького шляхів творення суфіксальних субстантивних авторських дериватів на позначення істот засвідчує, що в цьому процесі беруть участь різноманітні словотворчі форманти, у ролі мотиваторів виступають переважно субстантиви та вербативи, значно поступаються ад'єктиви, на периферії містяться адвербіативи. Іноді потенційні/оказіональні деривати мають відповідники у кодифікованій літературній мові (хоча й характеризуються структурною відмінністю, але мають спільне словотвірне значення), іноді кодифіковані відповідники відсутні. Усі новотвори емоційно й аксіологічно марковані. Практичне застосування роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при подальшому вивченні поетичного мовлення, у спецкурсах із лінгвостилістики, на позакласних заняттях у школі, при укладанні словника поетичного мовлення Михайла Стрельбицького.

Зроблено аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий, що надає змогу зазирнути в історичне минуле відповідних лексем, розглянути їх становлення й розвиток. Це дозволяє вважати тему дослідження актуальною, що перебуває у центрі сучасної проблематики семантичних досліджень. Мета роботи - визначення особливостей зародження й розвитку семантики слів чорний / білий та обгрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Цей шлях розвитку вважається деякими лінгвістами однією з семантичних діахронічних універсалій. Матеріал дослідження складають міфологічні та етимологічні словники.

Мета роботи - розкрити суттєві функціональні та когнітивні характеристики лексем some та any у сучасній англійській мові. Об'єкт вивчення - лексеми some і any. Предмет дослідження - закономірності вживання лексем some і any в сучасній англійській мові. Дослідження виконано за допомогою методу функціонально-семантичного польового аналізу лексем. У результаті дослідження проаналізовано варіантні значення лексем some і any, встановлено їх інваріантне, базове значення, розглянуто їх суттєві формальні характеристики. Основні висновки: лексеми some і any в сучасній англійській мові концептуально співвідносяться із поняттями обмеженості (some) і необмеженості (any). Вони відносяться до функціонально-семантичного поля із кількісно-якісним ядром, виражають атрибутивну якісність та кількісніcть, мають більш узагальнене значення порівняно з іншими членами цього ФСП, функціонують варіативно в ад'єктивній, субстантивній, адвербіальній парадигмах.

Мета роботи - визначити способи передачі в російській мові значень англійських артиклів a / the та лексем some / any у їх вживаннях в функції детермінаторів. Застосування зіставного й описового методів лінгвістичного дослідження надає можливість розглянути різні способи передачі значення англійських артиклів a / the та детермінаторів some / any як показників категорії означеності та неозначеності різними засобами російської мови. Об'єкт дослідження - англійські артиклі, лексеми some і any та їх російські відповідники. Предмет вивчення - засоби відтворення категорії означеності / неозначеності в російській мові. У результаті зіставного аналізу 1000 відрізків англійського тексту та їх російських перекладів установлено основні лексичні та граматичні засоби відтворення в російській мові категорій означеності та неозначеності. Висновки: означеність, якій відповідають англійські the і some, передається деякими російськими прикметниками та займенниками (подобный, всякий та ін.); неозначеність, якій відповідають англійські а і any, може передаватися у сталих, клішованих словосполученнях, займенниками любой, какой-нибудь та ін. Відсутність маркера означеності / неозначеності перед англійськими іменниками в однині доволі часто передається в російському тексті формами множини відповідних іменників.

Мета роботи - описати результати дослідження семного масиву лексичних значень аксіономенів у сучасній англійській мові. Об'єкт аналізу - семантична структура слів на позначення філософсько-світоглядних, наукових, громадсько-політичних, соціальних, моральних, релігійних, правових і естетичних цінностей у сучасній англійській мові. Предмет дослідження - кількісні та якісні особливості семного складу аксіономенів, які кваліфікуються як ціннісно-зумовлені реєстрові одиниці лексикографічних джерел тлумачного характеру. Використано методи компонентного, семного аналізу словникових дефініцій, формалізованого аналізу лексичної семантики (процедура ступінчастої ідентифікації), кількісних підрахунків. Результатом дослідження є виявлення 244 сем, що містяться в лексичних значеннях англійських аксіономенів. Залежно від ступеня полісемічності досліджуваних слів на позначення цінностей, 240 сем згруповано у дванадцяти підмножинах. Окремо виявлено 4 комбіновані семи у складі лексичних значень як багатозначних аксіономенів, так і моносемантів. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх використання в зіставно-типологічному вивченні ціннісних парадигм різних мовних соціумів.

Мета роботи - виявлення і частковий аналіз репрезентативних для сучасного художнього дискурсу сленгових лексичних синонімів. Об'єкт розгляду - репрезентативні для сучасного художнього дискурсу лексичні синоніми українського молодіжного сленгу. У результаті дослідження визначено мету їх уживання й особливості функціонування в текстах творів письменників постмодерністів. Наукові дослідження проблем українського молодіжного сленгу досить недавно стали об'єктом лінгвістичних досліджень (П. М. Грабовий, С. А. Мартос, Л. О. Ставицька, І. І. Щур та ін.). Висновки: за допомогою сленгової синонімії письменникам вдається досягти семантичної багатоплановості у стислій формі висловлювання. Яскраво і точно виражаються імпліцитні комунікативні інтенції адресанта. На основі сленгової синонімії будуються такі стилістичні фігури, як ампліфікація, градація, плеоназм. Молодіжний сленг репрезентує реалії сучасності та продукує майбутнє мови й етносу.

Описано особливості синтаксичної структури текстів українських загадок, схарактеризовано типи речення цих текстів, наведено приклади загадок, специфіка яких полягає в тому, що опис предмета надано завуальовано, за допомогою використання різних художніх засобів, а саме це зумовлює різноманітність синтаксичної будови таких текстів і робить структуру загадок цікавим об'єктом лінгвістичних досліджень. Мета роботи - характеристика типів речень, що використовуються для мовленнєвого жанру української народної загадки. Об'єкт вивчення - синтаксична структура текстів українських народних загадок. Предмет дослідження - специфіка синтаксичних зв'язків і компонентний склад речень, які передають українські народні загадки. Матеріалом слугували 246 народних загадок про небо, небесні світила, землю та природні явища. У результаті проведеної роботи встановлено, що прості речення в українських народних загадках є більш поширеними, ніж складні. Така структура сприяє лаконічному висловлюванню думки та ліпшому запам'ятовуванню загадки. Адже найголовнішими ознаками специфіки загадок як різновиду паремій є конкретність теми, лаконізм, конденсованість думки. Практична цінність роботи зумовлена можливістю використання її результатів у базових курсах викладання української мови, а саме під час викладання лінгвістики тексту, лексикології, а також у спецкурсах з лінгвокультурології.

Цель работы - описать дифференциальные признаки, отличающие проповедь от светских коммуникативных актов. Проповедь трактуется как речь, произносимая в церкви священнослужителем (адресантом) перед общиной (адресатом) устно в форме монолога с помощью определённого языка (кода) с целью оказания религиозно мотивированного воздействия на адресата. В результате исследования установлены макростратегии, используемые в альтернативной проповеди: проведение христианского учения, внедрение в сознание слушающих божественных истин, изложенных в Библии; отстаивание правильности своего учения по сравнению с другими религиями и религиозными течениями; демонстрация практического применения Божественной логики для достижения личного успеха, процветания, благополучия; выдвижение на первый план личности ритора, стремящегося соответствовать ожиданиям социума и претендующего на свою исключительность и избранность. Анализируются структурные составляющие текста альтернативной проповеди: Введение, Наррация, Трактовка и Заключение. Материалом исследования послужили 11 англоязычных проповедей общей длительностью 10 часов 15 минут, произнесенных альтернативными проповедниками в концертных залах и на стадионах.

Цель работы - описать результаты исследования этимологического аспекта интегрированности вербализированных концептов-архетипов AIR и EARTH. Объект анализа - проявления амбивалентности концептов-архетипов AIR и EARTH. Предмет анализа - характеристики, указывающие на сохранение архетипических признаков данных концептов на ранних этапах вербализации. В результате использования метода типологического анализа обнаружена типологическая соотнесённость единиц, оязыковляющих данные концепты, с другими единицами, входящими в дуальную оппозицию более высокого уровня абстрактности: UP - DOWN. Использование метода этимологического анализа помогло установить мотивацию этимологической соотнесённости единиц, вербализирующих рассматриваемые концепты-архетипы, с рядом других номинативных единиц, в том числе на основе религиозно-мифологических представлений. Выявлены и описаны аспекты, указывающие на интегрированность данных явлений, в том числе, в рамках дуальной оппозиции UP - DOWN. Описана реализация интегрированности верха и низа посредством вербализации признаков прототипической оси, соединяющей и объединяющей верх и низ, а также инвариантного сюжета движения вдоль такой оси; выявлены и проанализированы основные характеристики таких явлений. Выводы. Вербализированный концепт-архетип AIR на ранних этапах вербализации обладает положительными характеристиками и обнаруживает признаки рождения и места обитания души и Бога. ВЕРХУ/AIR противопоставлен НИЗ/EARTH, наделённый многими негативными качествами, которые прослеживаются как в дериватах, так и в базовых для развития лексемы корнях. Ключевые признаки материнства и рождения при этимологическом анализе выявляются лишь косвенно, через взаимодействие с НЕБОМ, оплодотворяющим ЗЕМЛЮ.

Исследованы способы организации антропонимного пространства романа В. В. Набокова "Защита Лужина". Внимание уделено на необычность ономастического пространства этого произведения Набокова по сравнению с другими романами писателя. Особенностью является доминирование фамилии "Лужин", при помощи которой формируются другие номинации главных героев в строгой иерархии, как в шахматной партии вокруг короля. Важность номинации "Лужин" усиливается вынесением её в название произведения. Номинация "Лужин" используется в неизменном виде, как в официальных, так и в неофициальных ситуациях общения; как в речи автора, так и в речи персонажей. Детское имя из дошахматного времени и имя-отчество героя В. В. Набоков оставляет за рамками антропонимного пространства романа. В построении антропонимного пространства произведения отсутствию антропонимной номинации у главных героев противостоит насыщенность собственных имён у второстепенных и лишь упоминаемых персонажей. Отмечено, что В. В. Набоков умело использует семантизацию и звукопись при создании вымышленных фамилий.