Проведено аналіз принципу дії телефонного зв'язку стандарту DECT та алгоритму ідентифікації "бази" та "трубки" цього стандарту. Приділено увагу якості передавання голосової інформації, що обгрунтовує використання такого виду зв'язку ще на тривалий період. Розглянуто можливість отримання інформації з використанням радіопристроїв, що працюють у легальному діапазоні стандарту DECT. Розроблено методику пошуку засобів негласного отримання інформації з інформаційної системи підприємства, що працює під прикриттям DECT, за допомогою розширеного функціонала телефонної станції Замовника. Зазначена методика грунтується на використанні методу RSS-визначення всіх базових станцій і мобільних трубок із нанесенням їх на схему об'єкта перевірки. Доведено, що такі радіозакладки можна виявити та локалізувати, застосувавши метод сканування по файлу "зразка", однак особливість буде полягати саме в отриманні файла "зразка". Такий файл потрібно формувати вдень за умови відімкнення баз DECT, які обслуговують дану інформаційну мережу, або вночі, коли є можливість отримати стабільну картину радіоефіру.

Досягнення науково-технічного прогресу в галузі мікроелектроніки вже давно уможливили перехід від аналогової техніки до цифрової. Роботоздатність об'єктів радіоелектронної техніки визначається кількома факторами, одним із яких є діагностичне забезпечення, до складу якого входять методи і засоби діагностування, обслуговуючий персонал та документація. Методам діагностування приділяється особлива увага під час побудови нових зразків техніки, оскільки вони традиційно відстають від засобів діагностування. Для визначення технічного стану сучасної техніки реалізовано методи функціонального і тестового діагностування, основним недоліком яких є ускладнене їх використання щодо визначення реального технічного стану цифрових пристроїв, а також його прогнозування. Раніше авторами було запропоновано фізичне діагностування на основі енергостатичного, енергодинамічного та електромагнітного методів, вільних від недоліків методів функціонального і тестового діагностування. Комплексне використання зазначених методів дозволяє істотно підвищити вірогідність діагностування, що особливо важливо для об'єктів критичної інфраструктури. Проведені форсовані випробування радіоелектронних компонентів на надійність дали змогу дістати залежності значень діагностичного параметра від часу, порівняння яких з отриманими при діагностуванні в процесі експлуатації дозволяє визначати реальний технічний стан, а також здійснювати його прогнозування. Оброблення діагностичної інформації з урахуванням результатів форсованих випробувань буде проводитись інтелектуальною системою центрів обробки діагностичної інформації, які являють собою другий рівень запропонованої автоматизованої системи технічного діагностування. Її впровадження як складової системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить автоматизувати процеси отримання та оброблення діагностичної інформації, збільшити коефіцієнт готовності об'єктів радіоелектронної техніки та заощадити значні державні кошти, які витрачаються на резервування окремих блоків, зокрема АЕС.

Розглянуто підвищення надійності роботи джерел безперебійного живлення центрів обробки даних. Обгрунтовано потребу в нових підходах до створення та вдосконалення структур і законів функціонування різноманітних типів перетворювачів електричної енергії, що входять до складу джерел безперебійного живлення. Запропоновано методи боротьби із завадами: побудовою структури системи гарантованого електропостачання, використанням окремого живлення навантажень за допомогою перетворювального обладнання та особливих вимог до кабелів. Сформульовано методи захисту складових центрів обробки даних.

Розглянуто інтелектуальні послуги, створювані і надавані в критичній інфраструктурі складної організаційної системи. Поставлено завдання стосовно визначення ризиків упровадження інтелектуальних послуг для критичних інфрастурктур. Грунтуючись на аналізі сутності інтелектуальних послуг, зроблено висновки про критерії систематизації видів інтелектуальних послуг. Визначено три види інтелектуальних послуг: освіти, охорони здоров'я, ділові (консалтингу). Проаналізовано теоретичні підходи щодо визначення місця інтелектуальних послуг у системі секторів економіки на основі гіпотези п'яти секторів сучасних економічних систем. Встановлено ознаки для ідентифікації інтелектуальних послуг: знаннямісткий і нересурсомісткий характер процесу виробництва цих послуг; похідний характер послуг від матеріальних товарів; високий ступінь індивідуалізації; значна частка доданої вартості; здатність до трансформації та адаптації. Запропоновано критерії оцінювання якості інтелектуальних послуг: невідчутність послуг, невіддільність від виробництва, мінливість (непостійність) якості виконання послуги, недовговічність (нездатність до зберігання), відсутність володіння. Досліджено фактори-стресори впливу інтелектуальних ділових послуг на критичну інфраструктуру. Обгрунтовано необхідність урахування специфіки створення і просування інтелектуальних ділових послуг; виявлено тенденції та проблеми розвитку інтелектуальних ділових послуг.

Проаналізовано фінансові ризики: процес їх виявлення та управління. Визначено етапи управління ризиками. Досліджено розвиток фінансової сфери та аспекти, що на неї впливають. Розглянуто розвиток машинного навчання та Big Data, а також їх використання в фінансовій сфері. Наведено переваги і недоліки такого використання. Досліджено моделі оцінювання ризику. Запропоновано удосконалення алгоритмів машинного навчання. Проаналізовано методи машинного навчання, встановлено їх особливості. Визначено та обгрунтовано переваги простих методів порівняно зі складними.

Розглянуто поняття "функціонально стійка система" і "функціонально стійке управління" центрів обробки даних. Термін "функціональна стійкість" визначається стосовно вирішення частинних завдань: синтезу алгоритму виявлення відмов і синтезу алгоритму парирування відмов. Розроблено алгоритми забезпечення функціональної стійкості системи управління центру обробки даних та визначення реального технічного стану системи, які утворюють дворівневу систему діагностування відмов і дозволяють здійснити діагностування з різною якістю за різний час, що узгоджується з ієрархічною концепцією організації засобів забезпечення функціональної стійкості систем управління центрів обробки даних. Перспективними напрямками подальших досліджень може бути розробка нових та удосконалення існуючих методик підвищення рівня функціональної стійкості систем управління центрів обробки даних на основі багатокритеріального синтезу функціонально стійких систем управління, які автономно функціонують за умов впливу зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів.

Выполнены исследования рефлектограмм обратного рассеянного излучения в оптическом волокне при наличии в волокне макроизгиба. Предложен тепловой датчик на основе оптического волокна, основанный на анализе характеристик отражения оптического излучения от торца оптического волокна. Дана оценка возможности использования в качестве теплового датчика различных типов оптических волокон. Определены длины волн оптического излучения, на которых тепловой датчик функционирует наиболее эффективно.

Проведено аналіз наявних методів управління таймерами в протоколі ТСР. Розглянуто методику прогнозування значення таймера повторного передавання сегментів у протоколі ТСР у телекомунікаційних мережах із застосуванням технології MPLS, розроблення якої дасть можливість уникнути зайвих повторів передавання пакетів та підвищити продуктивність проводової телекомунікаційної мережі.

Індекс рубрикатора НБУВ: З88-016.5

Рубрики:

Електричний зв'язок

Шифр НБУВ: Ж14808 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Безпроводові мережі передавання даних відіграють сьогодні важливу роль у житті людини. Із розвитком інфраструктури і, відповідно, збільшенням кількості абонентів гостро постає питання якості та безперебійності доступу до мережі. Як забезпечити безперебійний та стабільний зв'язок у межах міста? Вирішенням цього питання може стати застосування безпроводових мереж, заснованих на технології Mesh.

Розглянуто загрози під час упровадження стільникових мереж стандарту ІМТ-2020/5G. Упровадження і розвиток концепцій "цифрової економіки", хмарних технологій, великих баз даних, Інтернету речей, промислового Інтернету речей та технології "розумний пил" потребує розвитку комунікаційного зв'язку нового покоління, яке має забезпечити переміщення цифрової інформації між об'єктами нового технологічного укладу. Огляд можливостей покоління 5G показує таку здатність завдяки впровадженню нових телекомунікаційних, інформаційних та інтелектуальних технологій, які здійснюватимуть підтримання нових видів послуг. Але треба визначити загрози для потенційно вразливих елементів рухомих безпроводових широкосмугових стільникових мереж передавання даних стандарту ІМТ-2020/5G.

Развитие перспективных систем управления воздушным движением требует изучения новых подходов к проектированию и созданию специального математического и программного обеспечения. Одним из перспективных направлений совершенствования специального математического обеспечения является использование методов искусственного интеллекта. Для разработки баз знаний и данных таких систем необходимо провести анализ и выбор метода формализации знаний. Обоснован выбор метода формализации знаний с учетом особенностей решения задач управления воздушным движением.

Розглянуто традиційні підходи щодо балансування навантаження на сервери в мережі інтернет, виокремлено ситуації, в яких вони здатні вирішувати виникаючі проблеми з навантаженням та ситуації, що потребують пошуку інших шляхів, зокрема таких, які полягають у комбінації наявних вирішень, додатковому налаштуванні апаратної та програмної складових серверної інфраструктури, створенні спеціалізованих додатків. На прикладі ситуації, параметри якої задано конкретним технічним завданням, проведено експериментальне дослідження і розроблено вирішення, протестоване за реальних умов та прийняте до експлуатації замовником.

Розроблено математичну модель статистичного оцінювання параметрів імпульсного сигналу на основі регресійного аналізу, який набув широкого застосування для визначення параметрів, котрі ідентифікують засоби негласного отримання інформації (закладки), з метою оцінювання ймовірності відшукання сигналів від прихованих пристроїв, що відрізняються один від одного за технічними характеристиками та принципом дії. Регресійний аналіз дозволяє визначити емпіричну формулу, що описує залежність виявлення сигналу, джерелом якого є засоби негласного отримання інформації від параметрів, завдяки яким розпізнаються типи пристроїв. За допомогою кореляційно-регресійного методу розроблено методику оцінювання взаємовпливу сигналів від засобів негласного отримання інформації, що дає можливість моделювати процеси пошуку засобів негласного знімання інформації (закладок) за наявності багатьох змінних. Дану методику підтверджено за результатами застосування критеріїв Фехнера та Пірсона для здобутих експериментальних даних. Обидва критерії оцінювання дали практично однакові висновки стосовно вірогідності моделювання, що свідчить про адекватність моделі та повністю відповідає практичному аспекту пошуку закладок.

Проаналізовано вплив руху приймальних елементів системи моніторингу на її функціональні можливості щодо просторово-часового оброблення сигналів від апріорно невідомих стаціонарних джерел радіовипромінювання та сформульовано методику визначення координат їх розміщення в пасивному режимі моніторингу з ненапрямленим прийманням. Запропоновано метод переслідування "ведучий-ведений" на інтервалі часу моніторингу для рівнозначного визначення пеленгів на джерела радіовипромінювання в пасивному режимі під час руху радіоприймачів із апріорно визначеною просторовою конфігурацією.

Еволюція технології безпроводових мереж щодо надійності та швидкості її сприйняття пішла на користь як споживачам, так і бізнесу. Таке стрімке зростання розвитку безпроводових мереж зумовило необхідність бути постійно доступними. Обговорено перспективи впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій в Україні та світі, де мережі потребують технічних знань та допомоги стосовно правильного налаштування повністю надмірних Wi-Fi вирішень із використанням переваг найсучасніших функцій безпроводових технологій. Запропоновано порівняння двох технологій.

Обгрунтовано важливість упровадження технології 5-го покоління мобільного зв'язку та приділено увагу розгортанню мереж 5G. Проаналізовано останні дослідження і публікації стосовно технології 5G. Розроблено вимоги до стандарту 5-го покоління.

Розглянуто можливості використання послідовних фазовипереджувальних диференціювального та інтегрувального коригуючих пристроїв. Розроблено комбінаційну модель послідовних коригуючих пристроїв постійного струму для використання в системах управління сучасних телекомунікаційних мереж.

Розглянуто проблему забруднення річок, основні джерела забруднення та особливості поширення забруднення у разі надзвичайної ситуації. Проаналізовано та визначено особливості програмних продуктів Qual2K, MONERIS, Aquatox. На основі проведеного аналізу наведених програмних продуктів та низки інших встановлено їх спільну загальну проблему - обмеження швидкого опрацювання під час уведення значних масивів змінних даних, зокрема характеристик локації і русла водойм, динаміки прогнозування поширення забруднення, що потребує залучення додаткових служб, часу та коштів для отримання необхідної інформації. Встановлено, що вирішенням цього питання може бути web-додаток RESit. Основною метою цього додатку є вимірювання концентрації в даній точці у разі надзвичайної ситуації. Визначено, що web-додаток RESit може використовуватися службами надзвичайних ситуацій та іншими екологічними службами для забезпечення організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків забруднення води у водоймах, спричинених викидами техногенного та природного характеру.

Технологія блокчейн (blockchain) виникла нещодавно, але вже здобула популярності і має потенційно велику значимість для проведення різних операцій завдяки своїй захищеності і надійності. Основна сфера її застосування - економіка, зокрема криптовалюта, але потенційно технологія може бути корисною для різних галузей, і більшість її можливостей очікує на використання саме на практиці. Наведено короткий огляд технології, принципи її роботи і можливе застосування в різних сферах.