Збірник присвячено видатному композитору другої половини ХХ ст. М.Скорику. Детально проаналізовано естетичні, теоретичні та загальнокультурні погляди митця. Окремі розділи присвячено пісенній та оперетовій спадщині композитора, а також ролі джазу в його творчому доробку.

Розглянуто широке коло культурологічних, музично-історичних, теоретичних, естетичних та наукознавчих питань. Висвітлено парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства, феноменологію музичного мислення, напрями розвитку українського церковного співу в XVI - XVII ст. Проаналізовано співвідношення системно-структурного та польового підходів до аналізу музичних явищ, проблему системного вивчення музичного виконавства, поняття експресії у зарубіжному музикознавстві.

Проаналізовано творчу спадщину визначного українського композитора духовної музики А.Л.Веделя (1767 - 1808 рр.). Значну увагу приділено хоровим творам митця, до основи яких покладено канонічні тексти.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.

Розглянуто фаустіанську модель та архетипи безсвідомого в опері XIX ст., "Сміховий світ" російської опери, а також нездійснені оперні задуми П.І.Чайковського. Окремий розділ присвячено українським враженням Глінки та їх впливу на формування задуму опери "Руслан і Людмила". Наведено характеристику вокальної сфери у радянській камерній опері 60 - 70 рр. ХХ ст. Детально проаналізовано оперну поетику К.Пендеровського, а також становлення молдавської оперної школи.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Розглянуто актуальні питання композиторської творчості та виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства та педагогіки. Висвітлено основні теоретично-технологічні аспекти формування виконавської майстерності саксофоніста, психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста, еволюції бандурного виконавства. Наведено порівняльний аналіз інтерпретації барокової музики, розвитку ансамблевого баянно-акордеонного виконавства в Україні, формування та розвитку Київської оперно-симфонічної диригентської школи 1920 - 1990 рр. як цілісної системи "виховання - навчання" виконавців.

Рассмотрены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные теоретико-технологические аспекты формирования исполнительского мастерства саксофониста, психологические аспекты художественного мастерства исполнителя-инструменталиста, эволюции бандурного исполнительства. Приведены сравнительный анализ интерпретации барокковой музыки, развития ансамблевого баянно-аккордеонного исполнительства в Украине, формирования и развития Киевской оперно-симфонической диригентской школы 1920 - 1990 гг. как целостной системы "воспитания - обучения" исполнителей.

Проанализированы интонационные и структурообразующие компоненты интердискурса в контексте современной теории стиля. Освещены аспекты "внестилевого" взаимодействия музыкальных текстов в современном композиторском творчестве. Изучены жанрово-стилевые особенности украинского фортепианного концерта 1980 - 1990 гг. Рассмотрены текстологические проблемы постановки оперы М.И.Глинки "Жизнь за царя", особенности зрелого оперного стиля М.П.Мусоргского и вопросы религиозно-этической доминанты в "Хованщине", проблема феномена творчества И.Брамса. Определены неоромантические тенденции в концерте для гобоя, фагота и камерного оркестра С.Турнеева в конце 1990 г.

Проанализированы оркестровый стиль и стилевая функция тембра, национальная природа стилеобразования в первых русских симфониях. Освещена проблема авторского стиля в современной музыке. Изучены взаимодействие элементов стиля композиторов ХХ ст., неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ ст., закономерности исполнительской организации музыкальной архитектоники. Рассмотрены вопросы стилистических модификаций фортепианной аппликатуры, национального генезиса стилевых особенностей артикуляции в фортепианных произведениях венских классиков.

Висвітлено теоретичні аспекти сучасної музичної творчості, музикознавчої та виконавської інтерпретації музичних творів, а також феномен художньо-творчої індивідуальності сучасних композиторів. Розкрито стратифікаційні засади музичної епістології. Розглянуто питання вивчення поліявищ у гармонії, проблеми класифікації акордики та складних багатотемних фуг українських композиторів, сучасної духовності в аспекті взаємовідносин музичного мистецтва і релігійної проблематики в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст.

Освещены теоретические аспекты современного музыкального творчества, музыковедческой и исполнительской интерпретации музыкальных произведений, а также феномен художественно-творческой индивидуальности современных композиторов. Раскрыты стратификационные основы музыкальной эпистологии. Рассмотрены вопросы изучения полиявлений в гармонии, проблемы классификации аккордики и сложных многотемных фуг украинских композиторов, современной духовности в аспекте взаимоотношений музыкального искусства и религиозной проблематики в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ ст.

Проаналізовано філософсько-культурологічні аспекти українсько-зарубіжних зв'язків. Визначено місце української тематики у європейській культурі XVII - ХХ ст. Висвітлено музично-просвітницьку діяльність українського диригента та композитора А.Гнатишина в Австрії. Досліджено особливості української музики 1990-х рр. у далекому зарубіжжі у репрезентативному аспекті. Вивчено питання історії українського віолончельного концерту в контексті світової музичної культури.

Проаналізовано формування і розвиток естетико-теоретичного напрямку проблемних досліджень в українському музикознавстві другої половини ХХ ст., розкрито його методологічні засади. Висвітлено проблеми сучасної музичної соціології в українському та європейському контексті. Розглянуто українську музичну естетику першої третини ХХ ст. Описано перспективи розвитку електронної бібліотеки "Музична україніка". Визначено інформаційну культуру як фактор розвитку сучасного суспільства. Викладено історичні та теоретичні аспекти музичного процесу, зокрема, драматургійні аспекти в аранжуваннях обрядового фольклору, історичні аспекти походження духового інструментарію у контексті музичної україністики.

Проанализировано формирование и развитие эстетико-теоретического направления проблемных исследований в украинском музыковедении второй половины ХХ в., раскрыты его методологические основы. Освещены проблемы современной музыкальной социологии в украинском и европейском контексте. Рассмотрена украинская музыкальная эстетика первой трети ХХ в. Описаны перспективы развития электронной библиотеки "Музыкальная украиника". Определена информационная культура как фактор развития современного общества. Изложены исторические и теоретические аспекты музыкального процесса, в частности, драматургические аспекты в аранжировках обрядового фольклора, исторические аспекты происхождения духового инструментария в контексте музыкальной украинистики.

Проаналізовано творчу діяльність видатної української композиторки сучасності Л.В.Дичко. Розглянуто питання розробки теоретичних аспектів її творчості, музикознавчої та виконавської інтерпретації конкретних музичних творів. Описано деякі риси індивідуального стилю хорової творчості Л.В.Дичко, поетику музичної ритміки у її творах. Розкрито феномен художньо-творчої індивідуальності композиторки.

Проанализирована творческая деятельность известного украинского композитора современности Л.В.Дычко. Рассмотрены вопросы разработки теоретических аспектов ее творчества, музыковедческой и исполнительской интерпретации конкретных музыкальных произведений. Описаны некоторые черты индивидуального стиля хорового творчества Л.В.Дычко, поэтика музыкальной ритмики в ее произведениях. Раскрыт феномен художественно-творческой индивидуальности композитора.

Висвітлено актуальні питання історії та сучасності виконавського мистецтва України, композиторської творчості та виконавської інтерпретації, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення духового оркестру в країні. Розглянуто неофольклоризм як стимул до театралізації у музичному виконавстві. Розкрито методологію змісту професійної підготовки музикантів-виконавців. Описано еволюцію розвитку елементів баянної техніки. Наведено словник музичної педагогіки.

Освещены актуальные вопросы истории и современности исполнительского искусства Украины, композиторского творчества и исполнительской интерпретации, музыкальной педагогики. Проанализировано становление духового оркестра в стране. Рассмотрен неофольклоризм как стимул к театрализации в музыкальном исполнительстве. Раскрыта методология содержания профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей. Описана эволюция развития элементов баянной техники. Приведен словарь музыкальной педагогики.

Розглянуто актуальні питання сучасної музичної практики та теорії - проблему творчого становлення музичного твору. Висвітлено проблему впливу на реципієнта музичного твору. Проаналізовано епістолярну спадщину в аспекті вивчення музичного твору. Описано особливості створення музичного твору за допомогою сучасних комп'ютерних технологій. Розкрито творчі аспекти формування художнього образу в діяльності оперного диригента.

Рассмотрены актуальные вопросы современной музыкальной практики и теории - проблема творческого становления музыкального произведения. Освещена проблема влияния на реципиента музыкального произведения. Проанализировано эпистолярное наследие в аспекте изучения музыкального произведения. Описаны особенности создания музыкального произведения с помощью современных компьютерных технологий. Раскрыты творческие аспекты формирования художественного образа в деятельности оперного дирижера.

Викладено теоретичні аспекти розуміння музичного твору. Розглянуто проблему комп'ютерного моделювання процесу композиторської творчості. Описано взаємодію стабільного і мобільного в аспекті стилю музичного твору. Висвітлено українську музичну теорію першої третини ХХ ст. Проаналізовано програмність як творчий музичний процес в українській симфонії.

Изложены теоретические аспекты понимания музыкального произведения. Рассмотрена проблема компьютерного моделирования процесса композиторского творчества. Описано взаимодействие стабильного и мобильного в аспекте стиля музыкального произведения. Освещена украинская музыкальная теория первой трети ХХ ст. Проанализирована программность как творческий музыкальный процесс в украинской симфонии.

Проаналізовано творчість народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка, композитора В.Губаренка. Висвітлено різні жанри та сфери творчості, акцентовано увагу на балетних та найбільш значних оперних творах, розглянуто твори останніх років. Наведено спогади про видатного митця відомих музикантів-виконавців та музичних критиків.

Проанализировано творчество народного артиста Украины, лауреата Государственной премии Украины им. Т.Шевченка, композитора В.Губаренка. Освещены различные жанры и сферы творчества, акцентировано внимание на балетных и наиболее значительных оперных произведениях, рассмотрены произведения последних лет. Приведены воспоминания об известном деятеле музыкантов-исполнителей и музыкантов-критиков.

Изложены основы методики репетиционной работы по хоровому интонированию. Рассмотрены вопросы о формировании рациональных методов запоминания для пианистов, создании и исполнении концертной сюиты для скрипки и оркестра. Проанализировано значение позднего творчества Бетховена в формировании музыканта. Значительное внимание уделено творчеству Р.Штрауса, И.С.Баха, П.И.Чайковского, Н.А.Римского-Корсакова.

Висвітлено актуальні питання композиторської творчості і виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення київської бандурної школи, роль особистості у становленні української скрипкової школи. Описано семантику артикуляційних прийомів у східноєвропейському хазануті, інтерпретаційні моделі віолончельних соло-сюїт ХХ ст., виконавську динаміку у творчості сучасних композиторів. Розкрито передумови виникнення західноєвропейських національних вокальних шкіл, дидактичні аспекти професійної підготовки музикантів-виконавців.

Освещены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства, музыкальной педагогики. Проанализированы становление киевской бандурной школы, роль личности в становлении украинской скрипичной школы. Описаны семантика артикуляционных приемов в восточноевропейском хазануте, интерпретационные модели виолончельных соло-сюит ХХ в., исполнительская динамика в творчестве современных композиторов. Раскрыты предпосылки возникновения западноевропейских национальных вокальных школ, дидактические аспекты профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей.

Проанализированы силлабическая версификация и мензуральная ритмика как вербально-музыкальные аналоги, взаимодействие вербального и невербального рядов на уровне подтекста. Описаны внесценические вербальные элементы в структуре оперного спектакля. Рассмотрен вопрос о колористическом потенциале слова в музыкальном произведении. Освещены сакральные мотивы и роль фактуры в произведениях Ф.Шопена. Раскрыты стихотворные предпосылки музыкального синтаксиса в романсах С.Рахманинова.

Описаны системы измерения - время и пространство в философии и культурологии, изложены их музыкально-теоретические концепции. Освещены вопросы функционирования музыкального действия как элемента полидискурсивной системы в пространственно-временных координатах. Рассмотрена временно-пространственная модель мира в музыке. Проанализировано творчество как форма существования в пространстве и времени.