Рассмотрена проблема устойчивости "архаических" мировоззренческих установок в современном обществе. Значительное внимание уделено метаморфическим преобразованиям, структурным трансформациям новоевропейской культуротворческой системы, сизигии метаморфозы, а также интеллектуальной эволюции.

Розглянуто питання розробки постнекласичної методології, метафізики тотальності (тоталлогії), теорії та історії наукової методології, культурології. Висвітлено сучасні проблеми філософії та науки, суспільного життя та нових технологій діяльності. Проаналізовано своєрідність способу буття та чинники антропологічної проблематики української філософії, роль ідей Аристотеля про різні види буття в проблемі безеталонного вимірювання. Викладено компаративістський підхід до політичної риторики в античній філософії.

Рассмотрены вопросы разработки постнеклассической методологии, метафизики тотальности (тоталлогии), теории и истории научной методологии, культурологии. Освещены современные проблемы философии и науки, общественной жизни и новых технологий деятельности. Проанализированы своеобразие способа бытия и факторы антропологической проблематики украинской философии, роль идей Аристотеля о разных видах бытия в проблеме безэталонного измерения. Представлен компаративистский подход к политической риторике в античной философии.

Розглянуто питання розробки постнекласичної методології, метафізики тотальності (тоталлогії), теорії та історії наукової методології, культурології. Наведено культурно-гносеологічні критерії оцінки інноваційних особливостей науково-дослідницьких розробок. Висвітлено специфіку гуманітарної експертизи інноваційних проектів (положення про гуманітарну експертизу). Проаналізовано розвиток освіти в контексті Болонського процесу.

Рассмотрены вопросы разработки постнеклассической методологии, метафизики тотальности (тоталлогии), теории и истории научной методологии, культурологии. Приведены культурно-гносеологические критерии оценки инновационных особенностей научно-исследовательских разработок. Освещена специфика гуманитарной экспертизы инновационных проектов (положение о гуманитарной экспертизе). Проанализировано развитие образования в контексте Болонского процесса.

Висвітлено деякі аспекти розробки концепції тотальності та постнекласичної методології: прочитання текстів, проблему інтерпретації, постнекласичні питання науки, освіти, філософії історії та історії філософії. Проаналізовано типологічні особливості українського дискурсу про національну еліту. Розглянуто питання соціальної філософії у просторі постмодерну. Охарактеризовано пріоритети та цінності освітньої системи у постмодерністський період.

Висвітлено питання розробки тоталогії (зокрема, проблеми сигизії метаморфозу) та її прикладних аспектів (застосування до перекладу, сучасного явища антиглобалізму), а також питання постнекласичного характеру - ставлення Фуко до Гегеля, визначення поняття наукового простору, методологічні питання історичного пізнання. Проаналізовано особливості української духовності. Охарактеризовано позитивні та негативні екзистенціали в творчості Сковороди та Гоголя. Розглянуто науковий простір у концептах еволюційної епістемології.

Розглянуто питання розробки поняття та механізмів сизигії та метаморфозу, проблему цілісності людського "Я". Викладено постекласичний погляд на релігійні тексти, історіософське мислення, гендерну тематику та лінгвістику. Визначено конкретні архетипи української культури. Описано тенденції у вивченні міфів. Висвітлено методологічний аспект аналізу етичних проблем у бізнесі.

Рассмотрены вопросы разработки понятия и механизмов сизигии и метаморфоза, проблема целостности человеческого "Я". Представлен постнеклассический взгляд на религиозные тексты, историософское мышление, гендерную тематику и лингвистику. Определены конкретные архетипы украинской культуры. Описаны тенденции в изучении мифов. Освещен методологический аспект анализа этических проблем в бизнесе.

Рассмотрена психонетика как технологический кореллят тоталлогии. Освещен информационно-генетический аспект сознания. Проанализировано развитие понятия "человечество" от Сократа. Значительное внимание уделено проблемам религиозной онтологии и динамики верований. Раскрыты содержание и границы понятия хозяйства у С.Н.Булгакова в свете православного вероучения. Изложены социальные, когнитивные и психологические аспекты изменения религиозных верований во Вьетнаме.

Изложены постнеклассические аспекты экологии. Рассмотрены вопросы этимологии, герменевтики и экзегетики ландшафта. Освещены общие тенденции развития постнеклассической методологии. Раскрыт прагматический аспект проблемы "человек - мир" в марксизме и неомарксизме. Проанализированы символизм культурных миров, причинность мира предрасположенностей.

Приведены результаты постнеклассических исследований в Украине. Рассмотрены вопросы причинности и целостности в синергетических образах мира. Описана научная картина мира, в частности, коренное изменение антропологической перспективы. Проанализировано соотношение математики и "первой философии" (метафизики) Аристотеля. Раскрыты информационные аспекты этики.

Висвітлено проблеми інновації в наукових методологіях. Розглянуто питання сучасної глобалізації та трансфігурації наукового простору. Проаналізовано вплив християнства на генезу формування світогляду Нового часу, а також проблему формування культури філософського мислення.

Освещены проблемы инновации в научных методологиях. Рассмотрены вопросы современной глобализации и трансфигурации научного пространства. Проанализированы влияние христианства на генезис формирования мировоззрения нового времени, а также проблема формирования культуры философского мышления.

Наведено результати наукових досліджень з питань становлення та розвитку постнекласичної методології. Розглянуто методи розвитку латерального мислення. Проаналізовано епістемологічну і духовно-практичну парадигми проблеми Абсолюту, досягнення і проблеми педагогічної акмеології. Висвітлено питання систематизації історії філософії України. Визначено новітні інформаційні технології як фактор соціально-політичної модернізації суспільства.

Приведены результаты научных исследований по вопросам становления и развития постнеклассической методологии. Рассмотрены методы развития латерального мышления. Проанализированы эпистемологическая и духовно-практическая парадигмы проблемы Абсолюта, достижения и проблемы педагогической акмеологии. Освещены вопросы систематизации истории философии Украины. Определены новейшие информационные технологии как фактор социально-политической модернизации общества.

Розглянуто проблему естетичного обгрунтування трансцендентального статусу філософської антропології. Наведено оцінку антропології повсякденності в контексті трансформації класичного ідеалу раціональності. Проаналізовано соціально-психологічні аспекти "помаранчевого" феномену, методи зібрання та консолідації учасників "кольорових революцій" у процесі подолання тоталітаризму. Визначено провідну тенденцію модернізації прагматичної раціоналізації життєвої позиції людини, новітні тенденції культурно-цивілізаційного розвитку суспільства. Розкрито засади персоналізму визначного філософа М.Бердяєва в аспекті кордологізму та онтологічної гносеології, українського романтизму та консерватизму ідейно-світоглядних позицій П.Куліша.

Рассмотрена проблема эстетического обоснования трансцендентального статуса философской антропологии. Приведена оценка антропологии повседневности в контексте трансформации классического идеала рациональности. Проанализированы социально-психологические аспекты "оранжевого" феномена, методы сбора и консолидации участников "цветных революций" в процессе преодоления тоталитаризма. Определены ведущая тенденция модернизации прагматической рационализации жизненной позиции человека, новейшие тенденции культурно-цивилизационного развития общества. Раскрыты основы персонализма известного философа Н.Бердяева в аспекте кордологизма и онтологической гносеологии, украинского романтизма и консерватизма идейно-мировоззренческих позиций П.Кулиша.

Проанализированы тоталлогические интенции в естественнонаучном и гуманитарном познании. Рассмотрены вопросы постнеклассической методологии и философии, технологии психонетики. Изложен имагинативный подход к проблеме квантового единства мира. Освещена проблема рациональности в философской традиции и современной культуре. Определены пути развития постиндустриального общества, влияние миграции на социально-демографические и социокультурные процессы в столичном мегаполисе.

Проаналізовано значення категорії "тотальність" для постнекласичних практик, розкрито їх антропологічну специфіку. Визначено амбівалентність реального та віртуального в постнекласичному типі культури, постнекласичні парадигми видовищних мистецтв, зокрема театру. Висвітлено перспективи розвитку психологічних практик в контексті сучасного та постнекласичного типу раціональності. Описано типологію нігілізму в філософському, соціальному, історичному та в постнекласичному аспектах.

Проанализировано значение категории "тотальность" для постнеклассических практик, раскрыта их антропологическая специфика. Определены амбивалентность реального и виртуального в постнеклассическом типе культуры, постнеклассические парадигмы зрелищных искусств, в частности театра. Освещены перспективы развития психологических практик в контексте современого и постнеклассического типа рациональности. Описана типология нигилизма в философском, социальном, историческом и в постнеклассических аспектах.

Проанализирована роль философии в междисциплинарном исследовании постнеклассических практик. Освещены особенности и перспективы рационального исследования мистического опыта как свойства человека. Определено соотношение постмодерна и постнеклассики как феноменов современной культуры. Рассмотрены вопросы философии постмодернизма в глобальном контексте. Даны классификации и инварианты философской рациональности. Описан метод феноменологии и раскрыта проблема экзистенциальных основ смысложизненного поиска, а также экзистенциальный смысл утопии.