Висвітлено діяльність О.С.Пушкіна та актуальні проблеми сучасної теорії поетичного твору. Значну увагу приділено поетиці українських замовлянь, а також літературному процесу галицько-буковинського регіону (Іван Франко, Георге Асакі, Грегорі фон Реццорі та ін.). Окремі розділи присвячено художній еволюції Анни Бронте у романі "Незнайомка з Уайлдфелл-холла". Детально розглянуто принципи композиційної організації у прозі М.Хвильового та А.Платонова ("Санаторійна зона" і "Котлован").

Розглянуто питання герменевтики, рецепції, інтерпретації, міфології та літератури, поетики, перекладознавства. Висвітлено герменевтичну концепцію французького філософа П'єра Абеляра, рецепцію творчості класика німецької літератури Генріха Гайне в німецькомовній поезії Буковини, феномен гри у творчості англійської письменниці Айріс Мердок. Проаналізовано структуротвірні принципи постмодерністських текстів, роль гумористичного пафосу в становленні літературного стилю представника буковинської культури Грегора фон Реццорі, особливості художнього викладу сновидінь у поетиці романтизму.

Рассмотрены вопросы герменевтики, рецепции, интерпретации, мифологии и литературы, поэтики, переводоведения. Освещены герменевтическая концепция французского философа Пьера Абеляра, рецепция творчества классика немецкой литературы Генриха Гайне в немецкоязычной поэзии Буковины, феномен игры в творчестве английской писательницы Айрис Мердок. Проанализированы структурообразующие принципы постмодернистских текстов, роль юмористического пафоса в становлении литературного стиля представителя буковинской культуры Грегора фон Реццори, особенности художественного изложения сновидений в поэтике романтизма.

Розглянуто проблему міфологічної типології образу Фауста. Описано образ музи в поезії Т.Шевченка. Значну увагу приділено проблемі полісуб'єктності жіночого "я" у прозі О.Забужко. Проаналізовано співвідношення логічних визначень та епітетів у фельєтонах М.О.Булгакова.

Рассмотрена проблема мифологической типологии образа Фауста. Описан образ музы в поэзии Т.Шевченка. Значительное внимание уделено проблеме полисубъективности женского "я" в прозе О.Забужко. Проанализировано соотношение логических определений и эпитетов в фельетонах М.А.Булгакова.

Розглянуто питання теорії літератури, рецептивної поетики, віршознавства та зарубіжної літератури. Висвітлено віртуальну парадигму історичного буття. Описано образ героя як елемент ідеологічної пропаганди у ХХ ст., міфопоетичний контекст імагінації образу Плюшкіна в "Мертвих душах" М.В.Гоголя. Розкрито аспекти сучасної української рецепції німецькомовної літератури Буковини, віршову структуру поетичних творів українського поета Я.Головацького, вплив Біблії на культурний розвиток людства. Проаналізовано напрями розвитку та взаємодії літератури і електронних мас-медіа, комунікативну функцію літературного тексту.

Рассмотрены вопросы теории литературы, рецептивной поэтики, стиховедения и зарубежной литературы. Освещена виртуальная парадигма исторического бытия. Описаны образ героя как элемент идеологической пропаганды в ХХ ст., мифопоэтический концепт имагинации образа Плюшкина в "Мертвых душах" Н.В.Гоголя. Раскрыты аспекты современной украинской рецепции немецкоязычной литературы Буковины, стихотворная структура поэтических произведений украинского поэта Я.Головацкого, влияние Библии на культурное развитие человечества. Проанализированы направления развития и взаимодействия литературы и электронных масс-медиа, коммуникативная функция литературного текста.

Визначено драматичність мислення прозаїка як художній феномен перехідної доби кінця ХІХ - початку ХХ ст. за матеріалами новелістики В.Стефаника. Висвітлено світоглядну проблематику художньо-філософської прози ХХ ст. Розглянуто питання екзистенції митця в епоху політичної та духовної кризи "зламу віків". Описано поетику імпресіонізму в оповіданні І.Франка "Лексишина челядь", міфопоетику в ліриці Б.Чичибабіна, поетику діалогу П.Целана як спробу подолання культурної кризи доби. Розкрито поліжанрову природу висловлення у творах О.Забужко, а також природу національної самоідентифікації літератури на основі франкомовної літератури Магрибу.

Определена драматичность мышления прозаика как художественный феномен переходной эпохи конца ХІХ - начала ХХ ст. по материалам новелистики В.Стефаника. Освещена мировоззренческая проблематика художественно-философской прозы ХХ ст. Рассмотрены вопросы экзистенции художника в эпоху политического и духовного кризиса "слома веков". Представлены поэтика импрессионизма в рассказе И.Франко "Лексишина челядь", мифопоэтика в лирике Б.Чичибабина, поэтика диалога П.Целана как способ преодоления культурного кризиса эпохи. Раскрыты полижанровая природа высказывания в произведениях О.Забужко, а также природа национальной самоидентификации литературы на основе франкоязычной литературы Магриба.

Розглянуто питання гармонії між людиною та її батьківщиною. Висвітлено риси імпресіонізму в пейзажах раннього періоду творчості Б.Пастернака, поетику жанру молитви в ліриці В.Стуса, генезис німецької літературної балади в контексті соціально-історичних умов кінця XVIII - початку ХІХ ст. Розкрито феномен любові на основі кризових суспільних процесів доби Відродження. Визначено світоглядні орієнтири в українській малій прозі 1920-х рр.

Рассмотрены вопросы гармонии между человеком и его родиной. Освещены черты импрессионизма в пейзажах раннего периода творчества Б.Пастернака, поэтика жанра молитвы в лирике В.Стуса, генезис немецкой литературной баллады в контексте социально-исторических условий конца XVIII - начала ХІХ ст. Раскрыт феномен любви на основе кризисных общественных процессов эпохи Возрождения. Определены мировоззренческие ориентиры в украинской малой прозе 1920-х гг.

Розглянуто питання інтерпретації ряду символічних, алегоричних, метафоричних образів, персоніфікацій, антропоморфних персонажів у прозі І.Франка. Проаналізовано особливості рецепції фольклорних традицій у жанрі літературної утопії, епохи бароко в сучасній німецькій літературі, творчості М.Цвєтаєвої в Україні наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Визначено місце біблійної герменевтики у сфері гуманітарної науки, її роль для розвитку сучасних філософських і філологічних досліджень.

Рассмотрены вопросы интерпретации ряда символических, аллегорических, метафорических образов, персонификаций, антропоморфных персонажей в прозе И.Франко. Проанализированы особенности рецепции фольклорных традиций в жанре литературной утопии, эпохи барокко в современной немецкой литературе, творчества М.Цветаевой в Украине в конце ХХ - начале ХХІ ст. Определено место библейской герменевтики в сфере гуманитарной науки, раскрыта её роль для развития современных философских и филологических исследований.

Визначено архаїчний драматургічний компонент у романі Д.Фаулза "Волхв". Проаналізовано психологічні особливості зображення драми таланту в оповіданні І.Чендея "Цимбаланя". Розглянуто питання метафоричного осмислення психічних властивостей людини в поезії І.Франка, рецепції християнських ідей у художніх творах Р.Іваничука та Г.Гріна. Висвітлено методологічний аспект рецепції концепту в публіцистичних текстах ЗМІ.

Определен архаический драматургический компонент в романе Д.Фаулза "Волхв". Проанализированы психологические особенности изображения драмы таланта в рассказе И.Чендея "Цымбаланя". Рассмотрены вопросы метафорического осмысления психических свойств человека в поэзии И.Франко, рецепции христианских идей в художественных произведениях Р.Иваничука и Г.Грина. Освещен методологический аспект рецепции концепта в публицистических текстах СМИ.

Розглянуто питання рецепції міфологенних основ новітнього художнього мислення в аспекті структурно-семантичних рівнів літератури. Проаналізовано давні українські поетики як знак літературного самоусвідомлення, езопівську мову в поезії українського поета В.Свідзінського. Описано особливості західноєвропейської україністики початку ХІХ ст. Визначено динаміку реалістичного мистецтва наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено проблему розмежування жанрів віршового перекладу за матеріалами перекладів поезій Е.По українською мовою.

Рассмотрены вопросы рецепции мифологенных основ новейшего художественного мышления в аспекте структурно-семантических уровней литературы. Проанализированы древние украинские поэтики как знак литературного самоосознания, эзоповский язык в поэзии украинского поэта В.Свидзинского. Описаны особенности западноевропейской украинистики начала ХІХ ст. Определена динамика реалистического искусства конца ХІХ - начала ХХ ст. Освещена проблема разграничения жанров стихотворного перевода по материалам переводов поэзий Э.По на украинский язык.

Проаналізовано історіософську концепцію ранньої творчості І.Вільде в контексті осмислення національної духовної історії. Висвітлено проблему постмодернізму в поезії Д.Ешбері, теоретико-літературні та естетичні засади модерністської творчості В.Вульф. Визначено амбівалентність постмодерністського роману "Парфюмер" П.Зюскінда. Описано мотиви і образи лірики М.Вінграновського. Розкрито генологічну специфіку ліричності жанру поезії в прозі кінця ХІХ - початку ХХ ст. в компаративному аспекті. Розглянуто проблему жанру в мемуаристичній дилогії Г.Костюка "Зустрічі і прощання". Вивчено особливості інтерпретації творчості М.Івченка в сучасному літературознавстві.

Проанализирована историософская концепция раннего творчества И.Вильде в контексте осмысления национальной духовной истории. Освещены проблема постмодернизма в поэзии Д.Эшбери, теоретико-литературные и эстетические основы модернистского творчества В.Вульф. Определена амбивалентность постмодернистского романа "Парфюмер" П.Зюскинда. Описаны мотивы и образы лирики Н.Винграновского. Раскрыта генеалогическая специфика лиричности жанра поэзии в прозе конца ХІХ - начала ХХ ст. в компаративном аспекте. Рассмотрена проблема жанра в мемуаристической дилогии Г.Костюка "Встречи и прощания". Изучены особенности интерпретации творчества М.Ивченка в современном литературоведении.

Проаналізовано архітектонічні та семантичні особливості шестистопового ямба в сонетах В.Брюсова та М.Вороного. Описано архітектоніку повістей М.Хвильового "Іван Іванович" і Б.Пільняка "Іван Москва". Висвітлено постколоніальну парадигму інтерпретації тоталітаризму в художніх творах Р.Іваничука та Г.Гріна. Розглянуто питання трансформації агіографічного канона в сучасній українській прозі. Визначено динамічні тенденції розвитку новітньої української драми. Розкрито проблему авторського міфа в українському літературознавстві.

Проанализированы архитектонические и семантические особенности шестистопового ямба в сонетах В.Брюсова и М.Вороного. Описана архитектоника повестей Н.Хвилевого "Иван Иванович" и Б.Пильняка "Иван Москва". Освещена постколлониальная парадигма интерпретации тоталитаризма в художественных произведениях Р.Иваничука и Г.Грина. Рассмотрены вопросы трансформации агиографического канона в современной украинской прозе. Определены динамические тенденции развития новейшей украинской драмы. Раскрыта проблема авторского мифа в украинском литературоведении.

Висвітлено стилістику тропової системи Ю. Федьковича початкового періоду поетичної творчості. Розглянуто проблеми сучасної наукової рецепції малої прози О. Кобилянської. Визначено жанрово-стильові домінанти малої прози С. Яричевського. Проаналізовано специфіку логосфери в романі Е. Канетті "Засліплення", структурно-композиційні особливості романів Х. фон Додерера "Слунські водоспади" та "Окружний шлях". Розкрито проблематику та описано поетику поезії С. Плат у контексті американської літератури другої половини ХХ ст.

Освещена стилистика троповой системы Ю. Федьковича начального периода поэтического творчества. Рассмотрены проблемы современной научной рецепции малой прозы О. Кобылянской. Определены жанрово-стилевые доминанты малой прозы С. Яричевского. Проанализированы специфика логосферы в романе Э. Канетти "Ослепление", структурно-композиционные особенности романов Х. фон Додерера "Слумские водопады" и "Окружной путь". Раскрыта проблематика и описана поэтика поэзии С. Плат в контексте американской литературы второй половины ХХ в.

Розглянуто питання про українську самобутність у полеміці "малоросів" і росіян 1870 - 1890 рр. Описано неореалістичний тип персонажа у творчості В. Винниченка та Г. Тютюнника, архітектоніку полістрофічних нерівнострофічних творів В. Брюсова та М. Вороного, мотив свободи у романі М. Кундери "Безсмертя". Визначено інтертекстуальні компоненти роману А. Мердок "Дилема Джексона", інтертекстуальність малої прози Х. Борхеса. Обгрунтовано доцільність застосування психофізіологічного концепту домінанти в літературознавчій когнітивістиці. Проаналізовано концепцію мультикультуралізму в контексті питань естетики, проблему літературознавства та мультикультуралізму у площині методологічної та теоретичної рефлексії, герменевтичну проблему мультикультуралізму у біблійних проекціях. Розкрито феномен сповіді в літературних жанрових інтерпретаціях, зокрема, латинської, французької та російської літератур.

Рассмотрен вопрос об украинской самобытности в полемике "малороссов" и россиян 1870 - 1890 гг. Описаны неореалистический тип персонажа в творчестве В. Винниченко и Г. Тютюнника, архитектоника полистрофических неравнострофических произведений В. Брюссова и Н. Вороного, мотив свободы в романе М. Кундеры "Бессмертие". Определены интертекстуальные компоненты романа А. Мердок "Диллема Джексона", интертекстуальность малой прозы Х. Борхеса. Обоснована целесообразность применения психофизиологического концепта доминанты в литературоведческой когнитивистике. Проанализированы концепция мультикультурализма в контексте вопросов эстетики, проблема литературоведения и мультикультурализма в плоскости методологической и теоретической рефлексии, герменевтическая проблема мультикультурализма в библейских проекциях. Раскрыт феномен исповеди в литературных жанровых интерпретациях, в частности, латинской, французской и русской литератур.

Висвітлено історію українського романтичного руху ХІХ ст., міфологеми "нової людини" в українській драматургії 1920 - 1930 рр. Розглянуто проблему літературознавства та мультикультуралізму у контексті методологічної та теоретичної рефлексії. Проаналізовано особливості художньої трансформації фольклорно-міфологічних мотивів у романах "Роб Рой" В. Скотта та "Кармелюк" М. Старицького. Розкрито термінологічні аспекти жанрового визначення роману-епопеї, специфіку драматургічної адаптації фабули А. Мердок "Чорний принц", жанрові особливості фентезі Д. Толкіна. Визначено семіосферу як генератор інтра- та інтеркультурних перекладів, поетичний переклад як вияв зіткнення світоглядних систем за матеріалами Книги Псалмів. Вивчено вплив мультикультуральності на наративні особливості автобіографічного інтертексту наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.

Освещены история украинского романтического движения ХІХ ст., мифологема "нового человека" в украинской драматургии 1920 - 1930 гг. Рассмотрена проблема литературоведения и мультикультурализма в контексте методологической и теоретической рефлексии. Проанализированы особенности художественной трансформации фольклорно-мифологических мотивов в романах "Роб Рой" В. Скотта и "Кармелюк" М. Старицкого. Раскрыты терминологические аспекты жанрового определения романа-эпопеи, специфика драматургической адаптации фабулы А. Мердок "Черный принц", жанровые особенности фентэзи Д. Толкина. Определены семиосфера как генератор интра- и интеркультурных переводов, поэтический перевод как проявление столкновения мировоззренческих систем по материалам Книги Псалмов. Изучено влияние мультикультуральности на нарративные особенности автобиографического интертекста конца ХХ - начала ХХІ ст.