Розглянуто проблему розвитку регіонів із порушеним внаслідок гірничих робіт економічним, соціальним та екологічним балансом на прикладі вугільної галузі України. Обгрунтовано необхідність розробки спеціальної комплексної регіональної політики post-mining у відношенні до гірничодобувних територій. Проаналізовано комплекс проблем вугільних шахт Донбасу, які чинять найбільший вплив на розвиток регіону.

Проведено дослідження особливостей розвитку підприємств малого бізнесу за визначений період. Проаналізовано основні показники, що описують розвиток цього сектору економіки. Одержані показники свідчать про те, що в регіоні ще не налагоджено дійову підтримку їх діяльності, показники коливаються, частіше за все в бік зниження, не спостерігається стійкості в розвитку. Показники проведеного аналізу сприяли можливості запропонувати напрямки укріплення розвитку підприємств малого бізнесу.

Досліджено взаємозв'язок мережних показників економічної структури й ефективності її діяльності. Доведено роль структури внутрішніх інституційних угод у процесі розвитку фірми за нестабільних умов.

Встановлено, що в Луганській області триває деградація систем централізованого теплопостачання, що виражається в масовому відключенні споживачів без попередження та пропозиції альтернативних джерел опалення, збільшення протяжності старих та аварійних мереж, зниження якості послуг під час зростання питомих витрат і тарифів. Стан основних фондів неминуче призведе до нових техногенних аварій і відключень споживачів, оскільки необхідних для відновлення інвестиційних ресурсів в осяжному майбутньому не передбачається. Обмежений обсяг інвестиційних ресурсів з усіх можливих джерел необхідно сконцентрувати на найбільш важливих об'єктах з максимальним числом споживачів. Інші об'єкти, не забезпечені інвестиційними ресурсами слід завчасно готувати до виведення з експлуатації, мінімізувавши негативні наслідки для споживачів. Необхідно посилити громадський і державний контроль за виробничо-господарською діяльністю підприємств теплопостачання з метою ліквідації збитковості, підвищення рентабельності їх роботи, максимальної мобілізації інвестиційних ресурсів. Слід посилити кримінальне переслідування за незабезпечення збереження комунальної власності.

Доведено, що оптимізація структури величини сукупного потенціалу допускає виділення проміжних рівнів узагальнення потенційних можливостей підприємства. Обгрунтовано управління промисловим підприємством, яке здійснюється за умов взаємодії різноманітних внутрішніх факторів і обставин виробничо-господарської діяльності й умов зовнішнього середовища.

На прикладі Удмуртської Республіки розглянуто вельми актуальну й недостатньо вивчену проблему, яка пов'язана з оцінкою впливу системи споживчої кооперації на розвиток аграрної економіки. Виявлено найбільш важливі чинники такого впливу, а також надано кількісні показники, що характеризують оцінку впливу в різних аспектах.

Досліджено динамічні зміни у галузі, виявлено генеральні фактори розвитку та оцінено вплив інвестиційної діяльності на технічне вдосконалення діяльності підприємств, а також формалізацію напрямків посилення конкурентних позицій національних товаровиробників.

Проаналізовано проблему використання потенціалу міжмуніципального співробітництва в природно сформованих міських агломераціях України.

Розглянуто "революцію", яка спіткала Єгипет у 2011 р., та до яких змін вона призвела. Розглянуто наслідки масових заворушень в середині самої держави, а також їх вплив на розвиток міжнародних економічних та політичних відносин єгипту з іншими країнами.

Проведено аналіз розвитку сільського зеленого туризму в АР Крим за регіонами. Виявлено причини, що стримують розвиток цієї сфери бізнесу. Представлено законодавчу базу по сільському зеленому туризму, загальну характеристику сільських садиб в Криму та досліджено заходи щодо просування цього виду туризму на світовий ринок.

Розглянуто країновий ризик як фактор інвестування, досліджено стан показника в Україні в порівнянні з іншими державами, розроблено пропозиції щодо його зменшення.

Розглянуто вихідні теоретико-методологічні положення про раціоналізацію боротьби за владу на світовій арені, обгрунтовано специфіку механізму боротьби за владу, висвітлено взаємодію інтересів суб'єктів світової економіки у межах когнітивної системи.

На основі зарубіжного та вітчизняного досвіду обгрунтовано концептуальні принципи державного регулювання розвитку промислового потенціалу регіону. Визначено напрями реалізації інвестиційних проектів, які прямують на соціально-економічний розвиток регіону.

Проаналізовано поняття "агломерація" та "міська агломерація" в законодавчих актах України в контексті чинного адміністративно-територіального устрою. Зроблено висновок, що, незважаючи на відсутність змін чинного правового поля, спрямованих на удосконалення адмінтерустрою, відсутність відповідного Закону України "Про агломерації", територіальні громади повинні прагнути горизонтальної співпраці заради економічного розвитку та підвищення своєї конкурентоспроможності.

Розглянуто основні умови, яким має відповідати Україна під час співпраці з ЄС з метою дотримання соціальних стандартів, що притаманні європейській політиці економічного й соціального розвитку. Визначено ступінь фінансового забезпечення основних показників, які характеризують рівень життя населення.

Зазначено, що адаптація зарубіжного досвіду ведення страхового бізнесу, і, як наслідок, підвищення професіоналізму українських спеціалістів призвело до усвідомлення необхідності розробки якісних страхових продуктів. Перетворення цінової конкуренції на нецінову робить головним критерієм успішного ведення бізнесу високу якість надання страхової послуги. Але проблема понятійного апарату, відсутність чіткого визначення об'єкта страхового ринку суттєво знижує ефективність страхової діяльності, а чітке розмежування базових дефініцій стає необхідним.

Розкрито сутність програмно-цільового методу планування, його ознаки й особливості впровадження за умов трансформації системи місцевих фінансів України. Встановлено переваги й недоліки щодо його впровадження на місцевому рівні. Виділено першочергові заходи щодо розвитку механізму програмно-цільового методу планування за умов бюджетної децентралізації.

Проаналізовано вплив інвестиційної діяльності Криму на соціально-економічний розвиток таких галузей, як: промислове виробництво, будівництво, транспорт, сільськогосподарський сектор, роздрібна торгівля, цінова ситуація, ринок праці, курортно-рекреаційний комплекс.

Встановлено, що приватні та державні ВНЗ мають низку принципових відмінностей, але однаково потребують диверсифікації джерел фінансових ресурсів. У зв'язку з цим досліджено досвід розвинених країн щодо додаткового фінансування діяльності державних і приватних ВНЗ.

Важливою передумовою забезпечення стабільності фінансової системи України у посткризовий період є активізація внутрішнього ринку капіталів. При цьому використання саме довгострокових фінансових інструментів для акумуляції ресурсів значною мірою визначає ризики й перспективи економічного відтворення.