Для представників дев'яти родів двостулкових молюсків (морських і прісноводних) наведено значення показника степеня в алометричних рівняннях, які зв'язують масу стулки з загальною сирою масою тварини. Усі досліджувані випадки знаходяться у відповідності з позитивною або слабо негативною алометрією, що межує з ізометрією. Наведені дані розширюють фактичну основу, на якій базується відомий висновок про позитивну алометрію скелетних структур як внутрішніх, так і зовнішніх. У зв'язку з цим більш загального значення набуває і концепція про те, що позитивна алометрія скелета (й інших опорних структур) є основною причиною негативної метаболічної алометрії (енергетичного обміну).

Ключ. слова: макрозообентос, биоразнообразие, сообщество Chamelea gallina, Черное море
Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.633(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе собственных исследований и анализа литературных данных обсуждена бактериальная трансформация нефтяных углеводородов как составная часть самоочищения моря от нефти. Проанализированы различные факторы, влияющие на скорость и полноту трансформации нефтяных углеводородов в прибрежной зоне моря. Указано, что знание этих процессов позволит эффективно управлять экологическим состоянием в прибрежной зоне моря.

В прибрежных наносах линии уреза северного побережья Севастопольской бухты впервые определено содержание белков, аминокислот и углеводов. Установлено преобладание количества белков над углеводами, в то время как в море в целом преобладают углеводные соединения. Если в целом в Севастопольской бухте наблюдаются сезонные колебания концентрации органических веществ, то в условиях наносов, постоянно омывающихся морской водой, сезонная динамика не наблюдается. Отношение концентрации углеводов к белку в наносах составляет десятые и сотые доли, что в десятки раз ниже, чем в поверхностном слое грунтов как открытого моря, так и бухт. Средняя концентрация белков и углеводов в наносах выше, чем в грунтах того же механического состава.

Зроблено стислий огляд досліджень, присвячених оцінці площі біологічної поверхні, питомої (віднесеної до тілесної маси об'єкта) поверхні й індексу поверхні фітосистем різного типу та рівня організації (рослин, популяцій, співтовариств). Описано та порівняно між собою рівняння, що застосовуються в роботах різних дослідників, для розрахунку названих характеристик. На прикладі ряду конкретних фітосистем проведено числове порівняння результатів, одержаних двома описаними в літературі групами розрахункових методів (метод авторів цієї статті і метод Г. Г. Мінічевої). Показано, що у всіх вивчених випадках алгоритми розрахунку по методу Г. Г. Мінічевої органічно ведуть до помилкових результатів. Проаналізовано джерело помилок. Величина помилок у конкретних ситуаціях різноманітна та непередбачувана, але в загальному випадку залежить від діапазону значень питомої поверхні в об'єкті. Стисло обговорено основні наявні в літературі інтерпретації ролі параметрів біологічної поверхні в агроекологічних, гідроекологічних моделях.

На основании ихтиопланктонных исследований и отлова взрослых рыб дана характеристика ихтиофауны двух участков прибрежных вод Севастополя (полузамкнутой акватории Севастопольской бухты и открытой части моря, прилегающей к ней) в мае - октябре 2003 г. Установлено, что по сравнению с 80 - 90-ми годами ХХ столетия значительно расширился видовой состав рыб. Возросла значимость промысловых видов - хамсы и ставриды, увеличилась доля рыб - мигрантов из Мраморного моря (пеламиды и луфаря). Зарегистрирована икра обычно редкого в планктоне вида - морского петуха. Видовой состав рыб оказался сопоставим с данными благополучных 50 - 60-х годов прошлого столетия, что свидетельствует об оздоровлении прибрежной экосистемы Черного моря.

На основе данных экологического мониторинга Одесского региона северо-западной части Черного моря описано влияние особенностей гидрологических условий и явлений на изменчивость гидрохимических и гидробиологических характеристик вод акватории. Показано, что проникновение языка распресненных вод из Днепро-Бугского лимана весной и прибрежный ветровой апвеллинг в весенне-летний период года способствуют углублению процесса эвтрофирования вод и развитию гипоксии в прибрежной зоне.

На підставі сукупного аналізу глобальних і регіональних гідрометеорологічних характеристик, гідрофізичних і гідробіологічних полів у північно-західній частині Чорного моря в зимовий період показано, що глобальні процеси в системі океан - атмосфера відповідають за особливості їх міжрічної мінливості. Аномалії річкових стоків у певні фази Північноатлантичного та Південного коливань впливають на умови трансформації річкових вод і продукування фітопланктону, що призводить до мінливості вмісту завислої речовини та прозорості вод у зоні змішання річкових і морських вод.

Изучено влияние температуры воды на выживание ранних возрастных стадий черноморского шпрота и формирование величины его промыслового запаса. Для оценки выживания молоди разных поколений (годовых классов) использовали относительную численность в популяции годовиков. На примере четырех поколений (1998 - 1999; 1999 - 2000; 2000 - 2001 и 2001 - 2002 гг.) установлена тесная связь между относительной численностью годовиков и средней температурой воды в феврале предыдущего года. Коэффициент корреляции равен +0,98. Между величиной промыслового запаса, основу которого составляли двухгодовики, и температурой воды на ранних стадиях их развития достоверной связи не обнаружено, что дает основание рассматривать урожайность поколений в качестве основного фактора формирования промыслового запаса, определяющего величину улова.

Ключ. слова: водные биокосные фитосистемы, искусственный риф, фитообрастание, одноклеточные и многоклеточные водоросли, концентрация биоорганического вещества, структурное подобие
Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*806 + Е50*806

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У межах напрямку морфо-функціональної екології водної рослинності проаналізовано особливості підходів, які сформувалися в процесі розвитку двох шкіл: лабораторії екологічного метаболізму ІнБПМ під керівництвом д. б. н. К. М. Хайлова (ЛЕМ) та альгологічної групи Одеської Філії ІнБПМ під керівництвом д. б. н. Г. Г. Мінічевої (ОФ). Обговорено схожість і розбіжність методів вимірювання та розрахунку питомої та загальної поверхні фітосистем на різних рівнях організації. Зроблено висновок про використання єдиного методологічного принципу, який базується на обліку морфофункціональних властивостей кожного рівня ієрархічної організації рослинних систем. Показано, що розбіжності, які існують в розрахунку показників поверхні, пов'язані не з методами розрахунків ОФ, котрі, за думкою ЛЕМ, "органічно ведуть до помилкових результатів", а з особливостями дослідницьких завдань двох шкіл: - вивчення обмінних процесів фітосистем у водних екосистемах (школа ЛЕМ); - розширення можливостей гідроекологічних методів оцінки фітобентосу та фітопланктону за допомогою морфофункціональних показників (школа ОФ). У зв'язку з цим використання окремих формул з повних алгоритмів розрахунку для демонстрації помилкових результатів є некоректним. Продемонстровано принципово нові можливості використання показників поверхні для кількісного прогнозування видової структури угруповань та оцінки якості водного середовища. Підкреслено, що широта завдань, яку вирішуються двома школами, та викликана у зв'язку з цим відмінність методологічних засобів у школах морфо-функціонального напрямку, які розглянуто, є природним дослідницьким процесом і свідчить про

інтенсивний розвиток напрямку на даному етапі.

Ключ. слова: Branchiostoma lanceolatum, Черное море, распространение, состояние популяций
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.11(922.8)

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о размерном составе популяции ноктилюки в Черном море в разные сезоны и на разных глубинах. Это позволило оценить "возрастной состав" популяции и на этой основе судить об активности размножения клеток в разных местообитаниях и в разное время. Показано, что доля клеток мельче 0,5 мм минимальна в полдень, максимальна в 18 - 21 ч. Сделан вывод, что в Черном море ноктилюка делится в темное время суток (ранее это было известно для Северного моря). Обнаружены следующие сезонные изменения размерного состава популяции: наибольшая доля мелких клеток (60 - 84 %) зарегистрирована в марте, причем на всех исследованных глубинах. Наиболее велика доля мелких клеток в марте на глубине 15 - 40 м. Это согласуется с данными о начале весенней вспышки развития ноктилюки. В апреле основной пик обилия мелких клеток перемещается на глубины более 60 м. В августе в поверхностном слое моря доля мелких клеток составляла 45 %, что трудно объяснить, так в этот период популяция ноктилюки размножается плохо.

Ключ. слова: Атлантический океан, биолюминесценция, планктон, пространственная изменчивость, циркуляция водных масс
Індекс рубрикатора НБУВ: Д221(94)9 + Е0*820*801.631.3(92)

Рубрики:

Океанологія

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі імітаційного числового моделювання проаналізовано наслідки Чорнобильської аварії, а також два сценарії гіпотетично можливих радіоекологічних катастроф унаслідок дії джерел на дні та бічних межах басейну. Для задання початкових і граничних умов у першому випадку використовуються дані натурних спостережень. Проведено числовий аналіз еволюції полів концентрації радіонуклідів чорнобильського походження та їх порівняння з даними натурних радіоізотопних спостережень. Показано, що область високих рівнів забруднення, виявлена у червні 1986 р. біля берегів Криму, сформувалася в результаті перенесення забруднених водних мас із східної частини моря. Проаналізовано можливі наслідки витоку радіоактивних речовин з контейнера, розташованого на глибині 2 000 м у центральній зоні моря. Показано, що у перебігу перших двох розрахункових років відбувається забруднення придонного шару моря. Потім забруднені води підіймаються в проміжні шари. На третій стадії радіоактивні води досягають верхнього 100-метрового шару й інтенсивно розносяться по акваторії основною чорноморською течією. У разі винесення токсичних речовин дунайськими водами протягом перших п'яти місяців відбувається забруднення північно-західного шельфу. Через 8 місяців забруднені води, розповсюджуючись уздовж західного узбережжя, досягають прибосфорського району. Через півтора роки забрудненню піддається вся акваторія моря.

Ключ. слова: пелагические остракоды, Halocyprididae, количественное распределение, пролив Брансфилда, Антарктика
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.15(007)

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что в истории изучения меропланктона Черного моря условно выделены три основных периода: первый - накопительный фаунистический, второй - экспедиционный хорологический; третий - преимущественно прикладной экологический. Таксономический состав, количественное распределение и сезонная динамика изучены в прибрежной зоне и открытой части Черного моря. Показано важное значение мониторинга видового разнообразия и обилия пелагических личинок макрозообентоса для организации морских хозяйств и оценки состояния прибрежных рекреационных зон Черного моря. Предложена хорологическая классификация личинок многощетинковых червей Черного моря.

Рассмотрен общий подход к построению моделей морских экосистем, использующий причинно-следственные связи между протекающими в них процессами. На основе ABC метода (Adaptive Balance of Causes) построена система уравнений модели, представляющая динамику биокомпонента морской среды в их взаимосвязи с циклами углерода, азота, фосфора и содержанием растворенного кислорода, а также учитывающие разнообразные внешние воздействия на экосистему. Обсуждена проблема определения коэффициентов в ABC моделях экосистем. В качестве примера создана модель, имитирующая динамику фитопланктона, зоопланктона и биоресурса в зависимости от содержания органических и неорганических веществ в морской воде. Проведены вычислительные эксперименты с моделью при различных сценариях солнечного, ветрового, температурного и загрязняющего (речной сток) внешних воздействий. Полученные результаты подтвердили эффективность и практическую полезность ABC метода для моделирования морских экосистем.

Уперше за умов чорноморської бухти одержано дані про кількісний вміст комплексу ліпідів і вуглеводнів у прибережних наносах. Відзначено перевищення кількості нафтових вуглеводнів над біогенними, що свідчить про постійне нафтове забруднення акваторії.

На основе концептуальной модели нормального распределения признаков в биологически однородных совокупностях предложен новый подход к изучению возрастной структуры черноморского шпрота, позволяющий оперативно получать необходимую информацию в реальном масштабе времени. Для расчета средних размеров и относительной численности разных возрастных (годовых) классов шпрота использованы нормальные вариационные кривые распределения по размерам двухгодовиков, как наиболее многочисленного и полностью представленного в уловах возрастного класса. Рассчитана достоверность разницы между попарными значениями средних размеров двухгодовиков и их относительной численности, полученных с помощью предлагаемого подхода и традиционным способом (изучение возраста особей по отолитам). По обоим показателям разница недостоверна для уровня значимости больше 0,05.