Індекс рубрикатора НБУВ: К967.2

Рубрики:

Технологія виробництва апаратів та приладів ядерної фізики

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто доцільність застосування сучасних підходів, зокрема синергетичного, у дослідженні проблем продовольчої безпеки. Обгрунтовано переваги використання синергетичного підходу за умов розвитку нелінійних, нестійких, нерівноважних, дисипативних систем, якими є сучасні економічні, у тому числі агропродовольчі системи. Наявність нерівноважних станів агропродовольчої системи є моментом її переходу до якісно нового стану, в якому вона може здобути більш високий рівень організації та продуктивності. Нерівновага надає змогу здійснювати вільний вибір варіанта перспективного розвитку системи з цілого спектра можливих напрямків. З огляду на це особливий акцент зроблено на важливості забезпечення якісного управлінського впливу на систему в точці біфуркації, де система продовольчого забезпечення може бути залучена як прогресивним, так і регресивним атрактором.

Порушено проблеми зовнішньої трудової міграції в Україні, наслідком яких стала втрата державою найбільш активних, високоосвічених та висококваліфікованих спеціалістів. У масштабах світової економіки Україна і далі виступає постачальником безцінного людського капіталу для найбільш високорозвинених країн світу, втрачаючи, таким чином, потужний потенціал свого власного зростання. Проведено дослідження сучасних тенденцій розвитку ринку праці України в розрізі окремих економічних показників, здійснено їх порівняння з аналогічними даними держав-членів ЄС, з використанням статистичних даних визначено головні причини зовнішньої трудової міграції українців та розроблено практичні рекомендації щодо розв'язання окреслених проблем із використанням досвіду держав-членів ЄС.

Нині є значне падіння показників туристичних прибуттів та надходжень від туризму, що отримало глобальні масштаби. Зумовлений пандемією період зупинки і перезавантаження туристичного ринку треба використати для осмислення і забезпечення переходу туризму на якісно новий рівень. У дослідженнях, проведених силами різних міжнародних організацій (OON, UNWTO, WTTC, CCSA), в основному, описуються збитки, завдані економіці та суспільству внаслідок прийняття карантинних заходів, та можливі загрози для економіки туризмозалежних країн. Проте, ця криза може стати і поштовхом до переоцінки цінностей, пов'язаних з туризмом, змусить здійснити його перезавантаження на давно обгрунтованих, але так мало запроваджених у практику господарювання засадах сталого розвитку. Мета статті - огляд наслідків від скорочення туристичних потоків, викликаного пандемією, і можливостей, які можуть потенційно перетворитися на речі, що в майбутньому поставлять туристичну сферу на якісно новий щабель розвитку. Характер впливу на економіку нинішнього занепаду туристичної галузі є майже виключно негативним. Але у такому кризовому стані є і деякі позитивні моменти. По-перше, стала очевидною недоцільність тотального захоплення туристичною сферою як економічною панацеєю. По-друге, стала більш доступною нерухомість для резидентів рекреаційних районів. По-третє, є сподівання, що криза, зумовлена пандемією, пришвидшить перехід до більш досконалих та ефективних форм організації туризму. Таким чином, кризовий стан може стати рушійною силою, яка змінить парадигму подальшого розвитку туризму, що позитивно позначиться на екологічній, соціальній та економічній ефективності туризму.