Надано опис проведених експериментальних досліджень концентрацій забруднення повітря викидами від двигунів повітряних кораблів під час розгону на злітно-посадковій смузі. Наведено результати експерименту, що були використані для перевірки достовірності комплексної моделі оцінки забрудення PolEmiCa, яка складається з моделі емісії забруднюючих речовин авіаційних двигунів, моделі перенесення домішки забруднюючих речовин струменями відпрацьованих газів авіаційних двигунів, моделі розсіювання домішки забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в результаті перенесення вітром і дії атмосферної турбулентності.

Various models for predicting aircraft noise around airports are described. Improved acoustic models of aircraft are formed by summing models for the noise sources peculiar to each of the aircraft types. Their accuracy and uncertainty are assessed by means of comparison with flight trials measurements.

Досліджено адсорбцію алізарину з апротонних і протоактивних розчинників на поверхні пористого та непористого силікагелей. Обговорено природу закріплення реагенту на поверхні силікагелів. Визначено константу дисоціації іммобілізованого алізарину. Встановлено можливість застосування модифікованого алізарином силікагелю в аналітичній практиці.

Досліджено взаємодію купруму(II), цинку(II), кобальту(II) з адсорбційно закріпленим на силікагелі 1-(2-тіазолілазо)-2-нафтолом та аргентуму(I) і меркурію(II) з адсорбованим 1,5-дифенілтіокарбазоном. Визначено умовні константи стійкості комплексів зазначених металів з іммобілізованими реагентами.

Спектроскопічними методами встановлено природу закріплення 1,5-дифенілкарбазону (ДФК) на поверхні силікагелю з толуольних та ацетоно-гексанових (1:4) розчинів. Установлено, що іммобілізація органічного реагенту на поверхні твердої матриці у разі сорбції з толуольних розчинів відбувається за умови участі комплексоутворювальної групи реагенту. Сорбція ДФК з ацетоно-гексанових розчинів обумовлена взаємодією електронодонорних атомів азоту та pi-електронів ароматичного ядра молекули реагенту з полярними групами поверхні. Показано, що хіміко-аналітичні характеристики твердофазних реагентів залежать від типу взаємодії на міжфазній границі силікагель-розчин ДФК.

Виконано узагальнення та порівняння наявних відомостей щодо ГІС моніторингу чинників довкілля в околиці аеропорту. Акцент зроблений на інвентаризаційному аналізі і моделюванні розсіювання, також були розроблені ряд, так званих, моделей другого покоління (наприклад, PolEmiCa, Isobella, 3PRisk) для підтримки управління забрудненням повітря, шумом, безпекою. Розроблені національні моделі порівняно з аналогічними засобами розрахунку, розробленими у світі. Відмінності між результатами розрахунків засобами оцінки шуму та емісії знаходяться в межах 10 %, що є прийнятним значенням, беручи до уваги відмінності між застосовуваними підходами для моделювання. На сьогоднішній день ці моделі досить ефективно використовуються в цілях оцінки впливу на ГІС-платформах, частково через їх високу вимогу стосовно даних, особливо просторових. Результати статті можуть бути впроваджені у процесі експлуатації авіатранспортних засобів за умов реалізації інтелектуальних систем управління транспортом.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.3-1 с

Рубрики:

Фізичні властивості металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Забруднення повітря аеропортів є актуальною проблемою через зростання обсягів авіаційних перевезень щорічно на 5 %, а також у зв'язку із дедалі більшим наближенням житлових районів до аеропортів (зокрема для таких аеропортів України, як Київ ("Жуляни"), Львів, Одеса, Харків, Донецьк, Запоріжжя. Аналіз результатів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин (ЗР) у головних аеропортах Європи та України вказує на домінантність викидів ЗР від авіаційних двигунів (АД) у зоні аеропорту. Для успішного розв'язання зазначеної екологічної проблеми необхідно організувати контроль емісії ЗР від АД налагодженням системи інструментального моніторингу та розрахункових моделей забруднення повітря в межах та на прилеглих територіях аеропорту. Вимірювання NOx концентрацій у струмені газів від авіадвигунів виконано на базі хемілюмінесцентного методу за реальних експлуатаційних умов (руління, приземлення, розбіг уздовж злітно-посадкової смуги та зліт повітряного судна) у межах міжнародного аеропорту "Бориспіль". Розрахунок Nox концентрацій виконано за комплексною моделлю PolEmiCa з урахуванням процесів переносу та розбавлення домішок ЗР струменем газів від АД та вихровою пеленою від крила повітряного судна. Представлено результати вдосконалення комплексної моделі PolEmiCa за рахунок урахування впливу параметрів струменя (висота спливання, дисперсія меж та далекобійність), земної поверхні та вихрової пелени від крила на процеси переносу та розбавлення домішок забруднюючих речовин у викидах авіадвигунів. Наведено результати перевірки достовірності вдосконаленої комплексної моделі PolEmiCa на підставі результатів експериментального дослідження в межах міжнародного аеропорту "Бориспіль". Запропонований комбінований підхід інструментального моніторингу з розрахунковими моделями забезпечує точніше виявлення та визначення складової емісії АД у локальному та регіональному забрудненні атмосферного повітря у межах та на околиці аеропорту. Розрахункові моделі надають обгрунтування для схеми розміщення станцій інструментального моніторингу з метою виявлення максимальної концентрації, яка формується в струмені від кожного АД досліджуваного повітряного судна.

Описані результати обробки та статичного аналізу даних про АП ЦА України і ЦА держав-учасників Угоди. Встановлена тенденція виникнення авіаційних подій за етапами польоту ПС ЦА України і ЦА держав-учасників Угоди. Виконано аналіз існуючих моделей оцінки ймовірності авіаційної події в околиці аеропорту. Виконано аналіз існуючих моделей оцінки ймовірності авіаційної події в околиці аеропорту. Запропоновано подальший розвиток моделі оцінки ймовірності авіаційної події, яка дозволяє для запропонованих категорій важких і легких повітряних суден визначати ймовірності катастрофи в околиці аеропорту на різних етапах польоту. Представлено результати дослідження локального ризику виникнення катастрофи повітряного судна в околиці аеропорту ДП МА "Бориспіль".

Викиди авіадвигунів в межах приземного граничного шару під час етапів зльоту та посадки призводять до значного погіршення якості повітря в межах аеропорту та на прилеглих житлових територіях. На сьогодні, основними об'єктами забруднення повітря в аеропортах є оксиди азоту і зважені частки (ЗЧ10, ЗЧ2.5 і ультрадісперсні ЗЧ), які спричиняють виникнення відповідно фотохімічного смогу та туману з наступними несприятливими наслідками для здоров'я населення. Аналіз результатів інвентаризації викидів ЗЧ у головних аеропортах Європи вказує на домінантність викидів авіадвигунів та допоміжної силової установки. Робота спрямована на аналіз теоретичних та експериментальних досліджень із розподілу часток за розміром у викидах авіадвигунів, а також особливостей їх морфології та внутрішньої структури, оскільки зазначені властивості мають важливе значення для розуміння потенційного впливу ЗЧ на здоров'я населення. Надано опис основних методів розрахунку викидів та дисперсії ЗЧ від авіадвигуна протягом злітно-посадкового циклу повітряного судна. Аналітичне розв'язання рівняння атмосферної дифузії використовується для розрахунку максимальної концентрації ЗЧ від точкового джерела емісії. Концентрація ЗЧ змінюється обернено пропорційно швидкості вітру u1 і прямо пропорційно вертикальній складовій коефіцієнту турбулентного обміну k1/u1. Оцінка концентрації нелетучої ЗЧ враховує розмір і форму ЗЧ. Модель PolEmiCa обчислює розподіл фракцій ЗЧ у викидах від авіадвигунів та ДСУ (висота установки H = 4,5 м для Ту-154). Максимальна концентрація ЗЧ у викидах ДСУ вища, а відповідна відстань менша, у порівнянні з випадком для газу. Полідисперсність призводить до розподілу максимумів концентрацій в просторі для окремих фракцій за напрямком вітру, що призводить до зменшення загальної максимальної концентрації. Хоча емісія ДСУ сягає рівня авіадвигунів, викиди ДСУ не сертифіковані ІСАО. Отже, зазначена проблема є актуальною для місцевої якості повітря, зокрема для розробки моделі та визначення методів виявлення складової викидів авіадвигунів і ДСУ у загальне забруднення повітря аеропорту ЗЧ.

Індекс рубрикатора НБУВ: К204.01 + К206-1

Рубрики:

Методи дослідження станів і структури металів і сплавів

Властивості металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розвиток і вдосконалення метрологічного забезпечення магнітних вимірювань. Це включає в себе створення більш точних методів вимірювання магнітного моменту, створеного зовнішнім магнітним полем технічного засобу і розробку методології оцінювання невизначеності точкових методів вимірювань магнітного моменту. Запропоновано методологію оцінки невизначеності опосередкованих вимірювань величини магнітного моменту, створеного зовнішнім магнітним полем технічного засобу. Оцінка стандартної і розширеної невизначеності виконувалася для точкового методу вимірювання дипольного магнітного моменту, створеного зовнішнім магнітним полем технічного засобу. Даний метод вимірювання припускає використання в якості первинних вимірювальних перетворювачів індукційних датчиків. Датчик розташовується в восьми контрольних точках з заданими координатами. Попередньо, для оцінки вимірюваної величини були виконані прямі, багаторазові вимірювання корисного сигналу. Виконані прямі вимірювання відстані від геометричного центру досліджуваного джерела магнітного поля до датчика. З числа спостережень були виключені грубі похибки і промахи і внесені поправки на відомі систематичні ефекти. Складено модельне рівняння. Кореляція: жодна їх вхідних величин не розглядається корелятивною з іншими в який-небудь значній мірі. Складено бюджет невизначеності вимірювання магнітного моменту. Знайдено сумарну невизначеність оцінки магнітного моменту. З причини нелінійності моделі, сумарну невизначеність визначено з урахуванням вищих членів ряду Тейлора. Знайдено стандартну невизначеність опосередкованих вимірювань. Знайдено розширену невизначеність. Запропонований підхід може бути застосований при оцінці невизначеності існуючих і розроблюваних точкових методів вимірювання дипольного магнітного моменту. Одержані результати сприяють порівнянню результатів вимірювань і гармонізації нормативних документів в області магнітних вимірювань на міжнародному рівні. Результати роботи сприяють впровадженню концепції невизначеності в вітчизняну метрологічну практику.

Мета роботи - у даний час моделі якості повітря в аеропорту базуються на напівемпіричних підходах для опису динаміки струменя вихлопних газів авіадвигуна і не враховують вплив поверхні аеродрому на поведінку струменя та процеси взаємодії струменя з вихорами від крила. Виключення зазначених механізмів у моделях якості повітря в аеропорту може завищити висоту плавучості струменя вихлопних газів від авіадвигуна, не об'єктивно обчислити далекобійність струменя та радіус розширення, дисперсії та відповідно величини концентрацій. Оцінка процесів переносу та розбавлення домішок струменем газів від авіадвигуна за допомогою CFD-коду є актуальним завданням для дослідження якості повітря в аеропорту. Методи: Чисельне дослідження властивостей та структури струменя газів від авіадвигуна за допомогою CFD кодів (OpenFOAM) надасть реалістичний перевірений матеріал, що забезпечить необхідне наукове обгрунтування оцінки рівнів забруднення внаслідок викидів авіадвигунів. Результати: Порівняння чисельних результатів OpenFOAM та розрахунків напівемпіричної реактивної моделі (використовувана складною моделлю PolEmiCa) показує, що параметри впливу плавучості відпрацьованих газів зменшуються вдвічі для обмеженого струменя. А різниця між відповідною поздовжньою координатою ефекту плавучості становить близько 30 %. Обговорення: використання інструменту CFD дозволяє вдосконалити аналіз якості аеропорту в аеропорту, надаючи більш об'єктивні та точні вхідні дані для подальшого моделювання дисперсії.

Розв'язано завдання щодо удосконалення моделі забруднення атмосферного повітря внаслідок експлуатації повітряних суден у зоні аеропорту (комплексна модель PolEmiCa) на основі розробленої моделі струменя газів від авіадвигуна поблизу поверхні аеродрому. Представлено результати перевірки достовірності вдосконаленої комплексної моделі PolEmiCa на базі результатів експериментальних досліджень в межах міжнародних аеропортів "Афіни" та "Бориспіль".

Мета роботи - у даний час моделі якості повітря в аеропорту базуються на напівемпіричних підходах для опису динаміки струменя вихлопних газів авіадвигуна і не враховують вплив поверхні аеродрому на поведінку струменя та процеси взаємодії струменя з вихорами від крила. Виключення зазначених механізмів у моделях якості повітря в аеропорту може завищити висоту плавучості струменя вихлопних газів від авіадвигуна, не об'єктивно обчислити далекобійність струменя та радіус розширення, дисперсії та відповідно величини концентрацій. Оцінка процесів переносу та розбавлення домішок струменем газів від авіадвигуна за допомогою CFD-коду є актуальним завданням для дослідження якості повітря в аеропорту. Методи: Чисельне дослідження властивостей та структури струменя газів від авіадвигуна за допомогою CFD кодів (OpenFOAM) надасть реалістичний перевірений матеріал, що забезпечить необхідне наукове обгрунтування оцінки рівнів забруднення внаслідок викидів авіадвигунів. Результати: Порівняння чисельних результатів OpenFOAM та розрахунків напівемпіричної реактивної моделі (використовувана складною моделлю PolEmiCa) показує, що параметри впливу плавучості відпрацьованих газів зменшуються вдвічі для обмеженого струменя. А різниця між відповідною поздовжньою координатою ефекту плавучості становить близько 30 %. Обговорення: використання інструменту CFD дозволяє вдосконалити аналіз якості аеропорту в аеропорту, надаючи більш об'єктивні та точні вхідні дані для подальшого моделювання дисперсії.

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ