Ключ. слова: Laelia Lindl, Orchidaceae, in vitro cultivation, post-aseptic cultivation
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.151

Рубрики:

Orchidaceae Орхідні

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості впливу різних доз природних мінералів анальциму (Ан) і трепелу (Тр) на швидкість росту, вміст селену (Se) й активність геному листків пшениці, охарактеризовану співвідношенням РНК/ДНК. Показано, що за дії Ан і Тр, особливо в низьких дозах (25 мг/100 г субстрату (пісок)), спостерігається суттєве зростання вмісту Se, підвищення швидкості росту листків проростків та зниження показника РНК/ДНК. Виявлено значну кореляцію між досліджуваними параметрами. Показано, що співвідношення РНК/ДНК можна використовувати як зручний, надійний показник біологічної активності мінералів Ан і Тр та для кількісної експрес-оцінки їх впливу на рослинні організми.

Визначено теоретичну складову інтродукційного процесу з позиції законів термодинаміки. На екосистемному рівні проаналізовано рослинні угруповання з характерними для кожного виду умовами довкілля. Запропоновано інформаційно-ресурсний підхід як біотехнічний аналог для дослідження структурно-функціональної організації екосистем різного рівня ієрархії та визначено 10 основних показників для їх оцінки.

Silicon has long been known to provide beneficial effects on soil and plant growth.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21 Act + П289 -4 актинідія

Рубрики:

Ericales

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити вплив електромагнітного поля Wi-Fi систем та експериментального приладу М4 (розробленого компанією SAS "IRDT", Франція) на проростання насіння, ріст та фотосинтетичну активність ювенільних рослин пшениці. Рослини вирощували за контрольованих умов освітлення, температури та вологості протягом восьми діб у вегетаційному досліді, який моделював наступні умови: відсутність електромагнітного поля Wi-Fi систем (контроль); на відстані 30 см від працюючого Wi-Fi роутера; на відстані 30 см від працюючих Wi-Fi роутера та приладу М4. Розвиток тест-рослин та їх життєвий стан оцінювали за схожістю насіння, показниками росту (висота надземноїчастини, довжина коренів, кількістю бічних коренів, маса сухої речовини надземної та підземної частин), вмістом фотосинтетичних пігментів у листках та кількістю хлоропластів на клітину мезофілу у тканинах листків. Встановлено, що електромагнітне поле Wi-Fi роутера спочатку прискорювало, але потім пригнічувало проростання насіння, знижувало приріст надземних частин та коренів, вміст фотосинтетичних пігментів та кількість хлоропластів у клітинах мезофілу листків ювенільних рослин пшениці. Довжина кореня була найчутливішим морфометричним показником до впливу електромагнітного поля Wi-Fi роутера. Застосування приладу М4 повністю компенсувало негативний вплив Wi-Fi роутера на схожість насіння, приріст надземної частини та частково компенсувало пригнічення приросту коренів, хлоропластогенезу, а також вмісту хлорофілів a та b у листках пшениці. Висновки: захисна дія приладу М4 щодо електромагнітних полів антропогенного походження є перспективною для подальших досліджень наслідків більш тривалого впливу - від посіву до дозрівання, включаючи наступні покоління тест-рослин.

Мета дослідження - розробити сучасну, дешеву та екологічно безпечну технологію утилізації рослинних відходів за допомогою найактивніших мікроорганізмів-деструкторів. Ретельно вивчено здатність мікроорганізмів перетворювати рослинні відходи на родючий грунт. Відібрано штами мікроміцетів Penicillium roseopurpureum, Trichoderma hamatum, T. koningii, Alternaria alternata та бактерії роду Cytophaga, які характеризуються високою швидкістю росту та відсутністю фітотоксичності. Для прискорення швидкості розвитку мікроорганізмів було використано кремнійвмісний мінерал анальцим, який містив іммобілізовані спори мікроміцетів і суспензію бактеріальних клітин. Модифікований анальцим додавали до відходів у співвідношенні 10:1. Підготовлені за цим методом рослинні рештки аналізували в умовах як модельних, так і вегетаційних експериментів. Продемонстровано доцільність використання кремнійвмісного мінералу анальциму як вихідного субстрату для іммобілізації спор і суспензії бактеріальних клітин у культуральній рідині. Мікроорганізми застосовані в експерименті, показали позитивний результат під час трансформації рослинних відходів протягом 30-денного періоду спостереження. Найвища деструктивна активність щодо відходів яблуні та винограду характерна для штаму T. hamatum, а щодо бурякових відходів - для P. roseopurpureum. Встановлено видову специфіку цих мікроорганізмів-деструкторів у процесах росту рослин. Максимальний приріст кукурудзяних паростків у яблучних відходах було виявлено у разі інокуляції спорами T. koningii, у виноградних відходах - T. hamatum, а у бурякових відходах - сумішшю мікроміцетів із суспензією Cytophaga sp. Оптимальна тривалість трансформації рослинних відходів за допомогою анальциму, інокульованого мікроорганізмами, становила 20 - 30 днів. В умовах закритого грунту стандарт утилізації модифікованих рослинних відходів становив 10 % від загального обсягу субстрату під час приготування грунтових сумішей. У результаті виконаних досліджень підтверджено екологічну безпеку рослинних відходів після їх деструкції. Наявність у суміші кремнійвмісного мінералу сприяє посиленню росту та розвитку рослин, оптимізації агрофізичних, агрохімічних та біологічних параметрів грунту, зменшенню грунтовтоми, а також підвищенню родючості.

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості накопичення поліфенольних сполук та вільного проліну в листках Actinidia arguta та Shisandra chinensis при їх вирощуванні в вегетаційних дослідах з різним співвідношенням кількості рослин в контейнерах, а саме 1:1, 2:1, 1:2. В якості контролю використовували одновидові посадки рослин. Вміст вільного проліну в листках рослин здійснювали за методикою, яка заснована на взаємодії проліну з реактивом нінгідрину, утворюючи рожево-червоне забарвлення. Кількість поліфенольних сполук визначали методом Фоліна-Чіокальтеу. Встановлено, що співвідношення рослин в контейнерах істотно впливає на накопичення первинних і вторинних метаболітів у їх листках. За умов змішаної посадки в листках рослин накопичувалося більше проліну та фенольних речовин порівняно з монокультурою. Максимальний вміст проліну 19,44 +- 0,91 мг/г сухої маси (СМ) спостерігався в листках A. arguta у варіанті з переважаючою кількістю рослин лимонника при співвідношенні рослин S. chinensis і A. arguta 2:1. У цьому ж варіанті найбільша кількість фенольних сполук (36,87 +- 2,22 мг/г СМ) була у листках актинідії. Досліджувані кореневі ексудати S. chinensis і A. arguta мали інгібуючу алелопатичну дію на тест-культуру. Ексудати A. arguta викликали середнє зниження росту коренів тест-об'єктів на 12,0 %, а S. chinensis - на 30,0 % порівняно з контролем. Це дозволяє зробити висновок про високу активність алелохімікатів лимонника, які негативно впливають на ріст рослин актинідії. Оптимальне співвідношення рослин A. arguta і S. chinensis при спільному вирощуванні становить 2:1, оскільки вища концентрація рослин лимонника в контейнері посилює стрес у рослин актинідії, що виражається в підвищеному накопиченні фенолів і проліну в її листках. Результат порівняльного аналізу кількості проліну та фенольних сполук може бути використаний для оцінки взаємного впливу рослин у змішаних насадженнях з метою оптимізації умов їх вирощування, що підтверджує діагностичну значущість цих метаболітів для індикації стресового стану рослин.

Цукровий діабет може призвести до гіперглікемії, спричиненої недостатньою секрецією інсуліну або інсулінорезистентністю. Тому рослинні екстракти, які мають гіпоглікемічний ефект з обмеженими побічними ефектами, представляють інтерес для медицини та охорони здоров'я. У цьому дослідженні на мишах досліджували гіпоглікемічний ефект полісахаридів, виділених з пагонів Actinidia arguta. Шістдесят самців мишей Куньмін були випадковим чином розподілені в шість груп по десять особин. Протягом 28-денного періоду дослідження щотижня оцінювали масу тіла, рівень глюкози в крові натщесерце, ліпіди сироватки та параметри окисного стресу. В кінці дослідження були відібрані зразки тканини підшлункової залози дослідних мишей для подальшого аналізу. Встановлено, що полісахарид AABP3 запобігав втраті маси тіла мишей та знижував рівень глюкози в крові натщесерце у мишей з діабетом порівняно з контролем. Він також мав сприятливий вплив на сироваткову дисліпідемію та параметри окисного стресу та за своїм захисним ефектом був подібним до метформіну. Гістопатологічне дослідження підшлункової залози показало, що полісахарид AABP3 може захищати та зменшувати пошкодження підшлункової залози, які можуть виникати при цукровому діабеті у мишей. AABP3 можна розглядати як потенційного кандидата для розробки функціонального харчового або натурального продукту для лікування діабету та його ускладнень.

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ