Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Методом механічної спектроскопії досліджено вплив електрохімічного полірування на властивості титанового сплаву ВТЗ-1. На підставі результатів вимірювань (з урахуванням або без урахування амплітуд) внутрішнього тертя встановлено, що утворення гідридних фаз супроводжується формуванням у приповерхневих шарах дислокацій зі складною структурою та виникненням напружень.

Описано застосування фотограмметричного аналізу мікрофотографій, отриманих за допомогою сканувального електронного мікроскопа, для визначення розмірів тривимірних деталей на анізотропній поверхні. Досліджено поверхню спеченого карбіду (WC + TiC + Co) після електрохімічного шліфування та поверхню алмазної абразивної стрічки. Обробка стереопар, знятих під різними кутами нахилу поверхні, дозволила визначити стереометрію деталей, що утворяться після обробки за різних анодних поляризацій та натиску, і з'ясувати роль електрохімічного та механічного факторів. Подано спосіб умови зйомки й обробки мікрофотографій, необхідний для одержання високої точності вимірів.

Особливі властивості поверхні металу, одержані за потенціалу нульового заряду, використано для оптимізації електроабразивного шліфування важко оброблюваного титанового сплаву. Завдяки потенціалу нульового заряду, одержаного для сплаву ВТЗ-1 в електроліті, який застосовують для електроабразивної обробки під час електрошліфування металу, утворилася краща стереометрична структура поверхні металу у порівнянні зі структурою, одержаною під час механічного шліфування.