The analysis of transmission spectrums of periodical multilayer interference thin-films systems is carried out. Spectral dependences of pointer function from wavelength for interference bandpass filters are obtained. These dependences allow to prognostic of regions of high transmission or reflectance for different periodical multilayer systems.

Мета дослідження - прослідкувати особливості розподілу високомагнезіальних глинистих мінералів (ВМГМ) морських евапоритових відкладів фанерозою та дослідити залежність поширення магнезіальних глинистих мінералів на тлі інших циклічних процесів в історії Землі, насамперед зміни хімічного складу океанічної води впродовж історії фанерозою Землі. Методика полягає в узагальненні літературних даних про асоціації глинистих мінералів морських евапоритових формацій Світу впродовж фанерозою. За даними 74 літературних джерел (в тому числі і наших попередніх досліджень), що охоплюють 37 морських евапоритових формацій Світу, прослідковано часовий розподіл аутигенних ВМГМ морських евапоритових відкладів. Для виділення вікових проміжків поширення ВМГМ використано сепіоліт, палигорскіт, коренсит, тальк, серпентин і тальк-монтморилоніт. Із усіх досліджених формацій ці мінерали виявлено у 24, які поширені в часі нерівномірно. Так, 18 із них - це евапоритові відклади верхнього протерозою, верхнього карбону, пермі, тріасу, верхнього палеогену та неогену, що утворилися з океанічної води сульфатного хімічного типу. І лише 6 формацій представлені евапоритами кембрію, силуру, девону, нижнього карбону та юри, утворені з океанічної води хлоркальцієвого типу. Основним фактором для утворення в евапоритових басейнах ВМГМ є підвищений вміст магнію, що є характерним для океанічної води сульфатного типу, а другим вагомим фактором появи ВМГМ у евапоритових відкладах є наявність пірокластичного матеріалу: для коренситу - лужного кислого, для сепіоліту та палигорскіту - лужного основного складу. Поширення ВМГМ у морських евапоритових відкладах фанерозою узгоджується з віковими змінами хімічного складу океанічної води. Магнезіальні мінерали приурочені до етапів її сульфатного типу, для якого характерний підвищений вміст магнію. Синхронний із седиментацією вулканізм, який поставляв у солеродний басейн пірокластичний матеріал, на тлі сульфатного типу океанічної води є другим необхідним фактором утворення ВМГМ. Ці геодинамічні процеси, що протікали в гідросфері та літосфері спричиняли еволюційні зміни в поширенні ВМГМ морських евапоритових формацій. Вікові варіації поширення ВМГМ морських евапоритів Світу, що узгоджуються із змінами складу океанічної води та закономірностями еволюції осадового породоутворення в цілому, можуть бути додатковим показником вікового розподілу і прогнозу комплексу корисних копалин, зокрема, калійно-магнієвих солей, мінеральних вод певного хімічного складу, вуглеводнів та ін.