Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.4-64

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив нітропрусиду (SNP) та хлориду натрію на вміст карбонільних груп протеїнів та активність антиоксидантних ензимів у листках проростків кукурудзи. Обробка проростків 100 мМ NaCl підвищувала концентрацію карбонільних груп протеїнів через 24 год. Інкубація проростків з 100 мМ NaCl і SNP + NaCl після 48 год знижувала, а після 72 год - підвищувала концентрацію карбонільних груп протеїнів у порівнянні з контролем. Активність каталази була вищою в листках, інкубованих з SNP + NaCl, у порівнянні з листками проростків, обробленими SNP протягом 24 год. Активність аскорбатпероксидази була вищою після обробки проростків 0,2 мМ SNP протягом 24 год. Вірогідне зростання активності гваяколпероксидази спостерігалося в усіх дослідних групах через 72 год. Активність глутатіон-S-трансферази була вищою після 48 год у проростках, оброблених SNP, і після 72 год - у проростках, які інкубували на середовищі з NaCl. За досліджуваних умов активність глутатіонредуктази в листках проростків кукурудзи практично не змінювалась. Припущено, що SNP можна використовувати для попередження розвитку оксидативного стресу кукурудзи, спричиненого сольовим стресом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*722-640.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надмірна вага й ожиріння стали епідемією світового масштабу, що є наслідком переїдання, особливо у разі дотримання так званої західної дієти, збагаченої на вуглеводи та жири. Відомо, що за таких умов обмеження споживання їжі та зміна її складу можуть бути дієвими для дорослих організмів. Водночас, інформація щодо дієвості обмеженого харчування для молодих особин суперечлива. Мета дослідження було охарактеризувати вплив періодичного голодування з використанням протоколу голодування/годівлі через день на біохімічні та гематологічні показники в молодих мишей віком від одного до двох місяців. Показано, що миші, які періодично голодували, мали меншу вагу, нижчий вміст глюкози та лактату, нижчу загальну кількість лейкоцитів, а також вищу активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази в крові, ніж контрольні особини відповідної вікової групи. Тварини, що голодували, були змушені спожити більше їжі, щоб досягти тієї ж маси тіла, що і у тварин, які мали необмежений доступ до їжі. Можливо, ці відмінності пояснюються необхідністю затратити певні ресурси для боротьби зі стресом, спричиненим періодичним голодуванням. Загалом, одержані результати свідчать про те, що періодичне голодування в молодому віці може негативно вплинути на організм молодих ссавців.