Викладено основний принцип методу низькотемпературного нанесення покриттів на метали за допомогою вакуумного дугового розряду. Для дослідження фізико-хімічних властивостей TiN-покриття, осадженого на алюмінієвий сплав Д16, використано методи електронної оже-спектроскопії та рентгенівської фотоелектронної спектроскопії. Вивчено пошарові розподіли основних компонентів покриття та інших атомів, а також визначено енергії зв'язку електронів у хімічних сполуках, що формуються в процесі синтезу покриття.

Ключ. слова: magnetic scattering, phase transition, electron diffraction
Індекс рубрикатора НБУВ: К232.2 + В378.73

Рубрики:

Нікель та його сплави

Магнітні властивості металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К202.6 + В378.2

Рубрики:

Тонкі шари (плівки) металів і сплавів

Структура монокристалів металів та металічних сплавів

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.327

Рубрики:

Дослідження каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.234.1-18

Рубрики:

Золотіння металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К209.1 + Г583.2

Рубрики:

Вплив опромінювання на структуру і властивості металів і сплавів

Адсорбція

Шифр НБУВ: Ж23022 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді проаналізовано результати досліджень закономірностей і особливостей вторинної іонної емісії у разі бомбардування металевих поверхонь найлегшими іонами та протонами, що мають найнижчі коефіцієнти розпорошення і, отже, спричиняють мінімальну ерозію досліджуваної поверхні. Інтерес до вивчення закономірностей та особливостей протонної мас-спектрометрії зумовлено пошуком нових фізичних можливостей підвищення виходу вторинних іонів з метою поліпшення аналітичних характеристик методу мас-спектрометрії вторинних іонів. Наведено результати порівняльного систематичного дослідження процесів емісії вторинних іонів перехідних металів, бінарних стопів і сполук, що відрізняються електронною структурою, фазовим і стехіометричним складами, у разі бомбардування протонами та іонами Аргону. Достовірно встановлено, що процеси вторинної іонної емісії у разі бомбардування протонами мають основні закономірності, виявлені під час бомбардування іонами інертних газів, у частині залежності від атомового номеру металів і концентраційних співвідношень у бінарних стопах і сполуках, але принципово відрізняються аномально високою ймовірністю іонізації частинок, розпорошених з металевих мішеней. Показано, що у разі бомбардування протонами багатокомпонентних мішеней спостерігається зменшення структурних, фазових та інших матричних ефектів, суттєвих у разі бомбардування іонами інертних газів. Ефекти посилення вторинної іонної емісії під впливом адсорбції та імплантації гідрогену з бомбардувального пучка протонів пов'язано з утворенням поверхневих зв'язків Ме - H і кількісно пояснено в межах моделей, що враховують розрив хімічних зв'язків атомів металу й адсорбату у процесі розпорошення та подальшої іонізацїї розпорошуваних атомів металу.

Розглянуто літературні дані з проблеми модифікації структури та властивостей швидкозагартованих стопів на основі Fe за різними методами інтенсивної пластичної деформації (ІПД). Розглянуто такі способи ІПД, як кручення у камері Бріджмена, оброблення у кульових млинах і високочастотне ударне оброблення, а також їх переваги та недоліки. На прикладі великої кількості аморфних стопів на основі Fe проаналізовано вплив кожного з розглянутих методів ІПД на їх структуру та властивості. На основі одержаних даних запропоновано механізм деформаційної нанокристалізації аморфних стопів.

В огляді проаналізовано мікроструктуру зразків комерційних стоматологічних стопів Co - Cr - (Mo, W), виготовлених за допомогою технології 3D-цифрового селективного лазерного топлення (SLM), що є найперспективнішою серед новітніх технологій адитивного виробництва, яких використовують для виготовлення металевих виробів у стоматології. У зв'язку з цим головною метою є порівняння мікроструктур металевих зуботехнічних виробів, виготовлених за двома технологіями виробництва, а саме, звичайним литтям та SLM. Розглянуто останні дослідження, опубліковані впродовж періоду 2013 - 2022 рр. Мікроструктура оцінювалася за допомогою оптичної мікроскопії (ОМ), сканувальної електронної мікроскопії з енергодисперсійною Рентгеновою спектроскопією (SEM-EDS), Рентгенової дифрактометрії (XRD), аналізу дифракційної картини зворотнього розсіяння електронів (EBSD) та атомно-силової мікроскопії (ACM). Аналіз мікроструктури уможливлює зробити висновки щодо придатності технології SLM для стоматологічних застосувань. Показано, що мікроструктура дентальних стопів Co - Cr залежить від хімічного складу зразків, а також від параметрів застосованої технології виготовлення. Експериментальні результати довели, що, на відміну від литих зразків, зразки SLM демонструють поліпшену мікроструктуру за рахунок повного локального топлення та швидкого твердіння. Крім того, технологія SLM зводить до мінімуму залишкові дефектність і поруватість. В результаті SLM уможливлює формування щільного матеріалу з однорідною дрібнозернистою мікроструктурою.

Індекс рубрикатора НБУВ: К58

Рубрики:

Інші види обробки металів

Шифр НБУВ: Ж23022 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наразі інтерес до застосування адитивних методів (AM) для виробництва металів, також відомих як 3D-друк, значно зріс у різних галузях промисловості та хірургії. AM має численні значні переваги у порівнянні із традиційними технологіями віднімання для виготовлення спеціалізованих деталей зі складною геометрією без значних додаткових витрат. В даний час розробляються декілька порошкових AM-технологій для 3D-друку металів, зокрема селективне лазерне спікання (SLS), селективне лазерне топлення (SLM) і топлення електронним променем (ЕВМ). В останні кілька десятиліть все більше досліджень і розробок присвячено виробництву 3D-друком деталей зі стопу Ti - 6Al - 4V на основі подачі дроту, який широко досліджувався в різних галузях, таких як аерокосмічна, автомобільна, енергетична та морська промисловість, а також протезування та виробництво ортопедичних імплантатів. Завдяки доцільності економічного виробництва великомасштабних металевих компонентів із відносно високою швидкістю осадження, низькою вартістю обладнання, високою ефективністю матеріалів і скороченим часом виготовлення у порівнянні з порошковими AM саме AM на основі подачі дроту (WFAM) привертає значну увагу у промисловості та наукових колах завдяки своїй здатності виробляти великі компоненти середньої геометричної складності. В останні роки інтенсивно досліджуються три варіанти WFAM, які відрізняються джерелами нагрівання та топлення дроту: топлення дугою - wire + arc additive manufacturing (WAAM); топлення лазером - wire-laser AM (WLAM); топлення електронним променем - wire electron-beam additive manufacturing (WEBAM). Мета огляду - систематичний аналіз механічних властивостей зразків стопу Ti - 6Al - 4V, 3D-друкованих за допомогою різних нагрівальних джерел топлення дроту (WFAM), а саме, дуги, лазера та електронного променя. Зокрема, розглядаючи літературні дані за період 2013 - 2020 pp., аналізуються такі важливі для практики властивості зразків у стані після друку та після оброблення, як межа плинності, міцність на розрив, видовження і твердість.

Останніми роками інтерес до застосування адитивного виробництва (АВ), також відомого як 3D-друк, стає надзвичайно популярним у різних галузях медицини, включаючи стоматологію. В даний час для протезування зубів, виготовлених за методом 3D-друку, найчастіше використовуються металеві та керамічні матеріали. Кераміка з діоксиду цирконію, стабілізована оксидом ітрію (YSZ), стала найліпшою альтернативою для реставрації зубів на металевій основі. У зв'язку з цим основна мета даного огляду полягає у вивченні впливу параметрів 3D-друку на макро- та мікроструктуру і, відповідно, на механічні властивості спеченого діоксиду цирконію YSZ, а на основі цього надати практичні рекомендації для клінічної стоматології та подальші перспективи. Найбільш дослідженими за останні роки за методами 3D-друку такої кераміки є лазерна стереолітографія (Laser-SL) і стереолітографічне цифрове оброблення світлом (SL-DLP), засновані на технології фотополімеризації у ванні. Розглянуто фізичні основи та технологічні параметри цих AB-технологій. Основну увагу зосереджено на впливі теплових умов під час 3D-друку на мікроструктуру затвердіння (щільність, розмір зерна та кристалічний фазовий склад), яка контролюється технологіями виробництва. Також обговорено справжню твердість і двовісну міцність на вигин зразків YSZ, надрукованих на 3D-принтері. Висвітлено переваги 3D-друку кераміки в стоматології.