Выделены основные факторы (прямые и косвенные) негативного влияния на биоразнообразие и местообитания, возникшие в результате военных действий в зоне антитеррористической операции (АТО). Проанализировано состояние поврежденных особо охраняемых природных территорий. Для одного из наиболее масштабных факторов - пожаров - было проведено исследование с использованием данных дистанционного зондирования Земли, Terra MODIS, в результате которого получена модель локализации и пространственной конфигурации пожаров на природных и сельскохозяйственных территориях в зоне АТО за период с 1 июня по 30 сентября 2014 г. За исследуемый период на территории зоны АТО зафиксирован 2901 случай возгораний, что превышает аналогичные показатели огнеопасных периодов предыдущих 4-х лет. Обнаружено, что 81 % всех зафиксированных возгораний произошел на участках с природной степной и лесной растительностью и полях, 19 % - в населенных пунктах, при этом огнем повреждено 18 % площади лесов, 23 % площади степей и 14 % площади пахотных земель зоны АТО. На примере 2-х видов пресмыкающихся, занесенных в Красную книгу - восточного Elaphe dione и более распространенного Hierophis caspius - было установлено, что большая часть животных и их местообитаний в Луганской и Донецкой областях Украины может пострадать. Так, 65 - 82 % из 108-ми зарегестрированных находок полозов на востоке Украины находится на территории зоны АТО. С помощью ГИС-моделирования было рассчитано, что более 50 % пригодных для существования этих змей биотопов находится в зоне АТО или на границе военных действий. Анализируя мировой опыт и собственные наблюдения сделано предположение, что события 2014 г. в пределах зоны АТО могут вызвать появление долговременных негативных факторов, влияющих на природные ландшафты, флору и фауну, а также вызывать массовое локальное исчезновение популяций животных и растений.

Тридцять шість видів наземних молюсків виявлено в степах і на виходах порід району дослідження, включаючи 3 види, раніше не відомі з Центральної України: Granaria frumentum, Pupilla bigranata та Mediterranea inopinata. Ці види - релікти, приурочені до сухих відкритих оселищ і потребують охорони в Україні на національному рівні; G. frumentum вже включено до Червоної книги України; інші 2 види також слід занести до її наступного видання. Запропоновано створити нові території природного-заповідного фонду у найважливіших виявлених місцезнаходженнях цих видів. Інвазивний равлик Xeropictader bentina знайдено вперше для Придніпровської височини, на краю природного степу. Рідкісний нативний равлик Morlinaglabra вперше знайдено у Київській області, запропоновано включити цей вид у регіональний червоний список області.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.252*801.1-64

Рубрики:

Clostridium

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Людське суспільство одержує багато користі від штучного світла вночі, але протягом останніх десятиліть це призводить до значного зростання рівня світлового забруднення нічного неба. Світлове забруднення має серйозні наслідки для розмноження, навігації, живлення, вибору середовища проживання, спілкування, трофічних та соціальних взаємодій біоти. Також спостерігається широке вторгнення штучного світла вночі у природно-заповідні території в деяких країнах, у тому числі у національних природних парках, біосферних і природних заповідниках України у межах степової зони та Кримських гір. Однак загальна ситуація з впливом штучного світла вночі на заповідні території в межах України поки залишається невідомою. Дане дослідження є спробою оцінити рівень світлового забруднення національних природних парків, біосферних та природних заповідників у лісовій, лісостеповій зонах та Карпатах у межах країни. Для обчислення рівня світлового забруднення нічного неба над 33 національними природними парками, 2 біосферними та 9 природними заповідниками використовувались Kmz шари цих заповідних територій та новий світовий атлас штучної яскравості неба за допомогою Google Earth Pro. Результати показують, що більшість досліджених природоохоронних територій знаходяться під впливом штучного світла вночі, але деякі з них залишаються майже під темним небом. Ситуація є унікальною для Європи, тому ці райони мають особливу цінність для збереження біорізноманіття і можуть бути визнані рефугіумами, де природне середовище залишається без впливу штучного світла вночі. На основі одержаних результатів надано рекомендації щодо вдосконалення природоохоронного управління в контексті розглянутої проблеми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.1 + Л242.9 + В371.21

Рубрики:

Протимікробні (антисептичні) і протипаразитарні засоби

Інші сполуки фосфору

Наноструктури

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Базовим законом, що врегульовує в Україні питання охорони видів як рослинного, так і тваринного світу, є Закон України "Про Червону книгу України". Але законодавство про Червону книгу України (ЧКУ) є нединамічним та не реагує на сучасні виклики, а також не використовує нові можливості, такі як, наприклад, появу Закону "Про оцінку впливу на довкілля" (ОВД). ОВД стосується багатьох сфер діяльності, зокрема рубок лісів, видобування корисних копалин, меліорації та інших видів діяльності. На жаль, зазвичай розділи "вплив на флору і фауну" в звітах з ОВД також пишуть поверхнево і формально. У них відсутні результати реальних досліджень, а також не пропонуються реальні заходи з охорони конкретних загрожуваних видів. На сьогодні практично не відомо, щоб висновки ОВД видавались із урахуванням потреб збереження видів, внесених до ЧКУ. Запропоновано запровадити низку змін до законодавства про ЧКУ, необхідних у зв'язку із необхідністю інтегрувати ЧКУ у процес оцінки впливу на довкілля. По-перше, запропоновано запровадити індивідуальні вимоги охорони для кожного з видів ЧКУ, що дасть змогу передбачати відповідні екологічні умови у висновках ОВД. По-друге, запропоновано передбачити відповідальність за збереження видів для користувачів і власників ділянок, на яких розташовані ценопопуляції, особини (для рослин) або постійні оселища (для тварин) видів ЧКУ. По-третє, запропоновано запровадити механізм документування місцезнаходжень видів ЧКУ. Ці зміни дозволять ідентифікувати конкретних юридичних і фізичних осіб, щодо яких будуть передбачені зобов'язання охорони видів і відповідальність за недотримання умов їх охорони.