Голова міжнародної стратиграфічної комісії (МСК) Ю. Ремане звернувся письмово у червні 1997 р. до міжнародної підкомісії зі стратиграфії силурійської системи (МПСС) із пропозицією назвати сучасні силурійські серії Міжнародної стратиграфічної шкали (МСШ) (від ландоверійської до пржидольської) ярусами, а сучасні силурійські яруси (від руданського до лудфордського) - під'ярусами. На його думку, вказані серії є еквівалентними за об'ємом ярусам девону (як і решти систем палеозою). Рекомендації Ю. Ремане викликали жваву дискусію серед членів МПСС відносно серій і ярусів МСШ. З огляду матеріалів цієї дискусії випливає: 1) термін "серія" використовується в сучасній МСШ силуру та інших геологічних систем палеозою для позначення літостратиграфічних підрозділів стратотипових областей Західної Європи; 2) зони та лише деякі з сучасних ярусів МСШ палеозойських систем є біостратиграфічними підрозділами. Зроблено першу спробу розчленувати силурійську систему Південного Заходу Східно-Європейської платформи на супідрядні підрозділи палеонтологічного обгрунтування за даними стратиграфічного поширення решток граптолітів, брахіопод, хітинозой та інших груп організмів. Силур запропоновано розділяти на три відділи, а не на чотири серії, як постановив 27-й Міжнародний геологічний конгрес (МГК, Москва, 1984). Середній відділ розчленовується на китайгородський і тіритський пояси. Кожний з поясів поділяється на яруси, яруси - на зони. Обгрунтовано необхідність виділення нового для стратиграфіїсереднього відділу силуру конівського ярусу.

Председатель МСК Ю. Ремане в июне 1997 г. обратился письменно в Международную подкомиссию по стратиграфии силурийской системы (МПСС) с предложением переопределить силурийские серии Международной стратиграфической шкалы (МСШ) (от ландоверийской до пржидольской) в ярусы, а современные ярусы (от руданского до лудфордского) - в подъярусы. По его мнению, указанные серии эквивалентны по объему ярусам девона (как и остальных систем палеозоя). Рекомендации Ю. Ремане вызвали оживленную дискуссию среди членов МПСС относительно серий и ярусов МСШ. Из обзора этой дискуссии следует: 1) термин "серия" используется в современной МСШ силура и других геологических систем палеозоя для обозначения литостратиграфических подразделений стратотипических областей Западной Европы; 2) зоны и только некоторые из современных ярусов МСШ палеозойских систем являются биостратиграфическими подразделениями. Предпринята первая попытка расчленить силурийскую систему Юго-Запада Восточно-Европейской платформы на соподчиненные подразделения палеонтологического обоснования по данным стратиграфического распространения остатков граптолитов, брахиопод, хитонозной и других групп организмов. В итоге силур предложено разделять на три отдела, а не на четыре серии, как постановил 27-й Международный геологический конгресс (МГК, Москва, 1984). Средний отдел расчленяется на китайгородской и тиритский пояса. Каждый из поясов делится на ярусы, ярусы - на зоны. Обоснована необходимость выделения нового для стратиграфии среднего отдела силура коновского яруса.

In June 1997 Chairman of International Commission on Stratigraphy (ICS) Jurgen Remane initiated a discussion with the tirular membership of the Subcommission on the Silurian Stratigraphy (SSS) regarding the status of the Silurian Series and the Stages/ "In order tj better approximate the practice of other subcommissions, it was recommended that the present Silurian Series (Llandovery to Pridoli) be rassigned as Stages and the present Silurian Stages (Rhuddanian to Ludfordian) be reassigned as Substages" [8, p. 4,5]. The review of the discussion of the membership of the SSS [ibid., p. 17-20] dtmonstrated: 1) The term "Series" (Llandovery to Pridoli and the Series of other of the geological Systems) reflect in the Global Stratigraphic Chart (GSC) thelithostratigraphicunits of the stratjtypical areas and therefore have no the correlative meaning. They have only the historical interest. Consequently, the discussion about the status of the Silurian Series is senseless; 2) The Zones and only some Stagesare the biostratigraphic units of the GSC. This work is the first attempt to divide the Silurian deposits of the South-Western part of the EEP according to the stratigraphical distribution of graptolites, brachiopods, chitinozoans and other groups of fauna and flora. In this article the author offered to distinguish one new Stage (Konovian) in the stratigraphy of the Middle Silurian Section.

Протягом 1979 - 1984 рр. міжнародна комісія зі стратиграфії силурійської системи (МПСС) під керівництвом проф. Ч.Х.Холанда (Ірландія) розробила сучасну міжнародну стратиграфічну шкалу (МСШ) силуру на своїх симпозіумах у Великобританії (Кардіф, 1979 р.), Канаді (о-в Антікості, 1981 р.), Норвегії (Осло, 1982 р.) та Україні (Київ і Кам'янець-Подільський, 1983 р.). Силур став, таким чином, першою і поки що єдиною із геологічних систем фанерозою, МСШ котрої затвердив 27-й Міжнародний геологічний конгрес (МГК) {Москва, 1984 р.}. Проте в Україні досі використовуються "яруси" силуру, встановлені ще на початку ХІХ ст. Обгрунтовано границі та розчленування верхнього відділу силуру в межах південного заходу Східно-Європейської платформи за даними вивчення брахіопод, граптолітів і хітинозой. Його розділено на два біостратиграфічних підрозділи рангу поясу: улицький і скальський (= пржидольський). Перший з них складається з тагринського та метонського ярусів, другий - зі ставанського та склавинського ярусів Волино-Поділля. Біостратиграфічний об'єм вказаних ярусів співмірний з об'ємами тих ярусів силуру МСШ, котрі затвердив раніше 27-й МГК.

На протяжении 1979 - 1984 гг. Международная комиссия по стратиграфии силурийской системы (МПСС) под руководством проф. Ч.Х. Холланда (Ирландия) разработала современную Международную стратиграфическую шкалу (МСШ) силура на своих симпозиумах в Великобритании (Кардиф, 1979 г.), Канаде (о-в Антикости, 1981 г.), Норвегии (Осло, 1982 г.) и Украине (Киев и Каменец-Подольский, 1983 г.). Силур стал, таким образом, первой и пока единственной из геологических систем фанерозоя, МСШ которой утвердил 27-й Международный геологический конгресс (МГК) {Москва, 1984 г.}. Однако в Украине до сих пор используются "ярусы" силура, установленные еще в начале ХІХ в. Обоснованы границы и расчленение верхнего отдела силура в пределах юго-запада Восточно-Европейской платформы (ВЕП) по данным изучения брахиопод, граптолитов и хитинозой. Он разделен на два биостратиграфических подразделения ранга пояса: уличский и скальский (= пржидольский). Первый из них состоит из тагринского и метонского ярусов, второй - из ставанского и склавинского ярусов Волыно-Подолии. Биостратиграфический объем указанных ярусов соизмерим с объемами тех ярусов силура МСШ, которые утвердил ранее 27-й МГК. При расчленении верхнего силура юго-запада ВЕП был учтен опыт работы международных рабочих групп по стратиграфии. Он приводит к выводу о том, что: 1) МСШ геологических систем следует разрабатывать и совершенствовать только на палеонтологической основе, 2) зоны являются наименьшими хроностратиграфическими подразделениями, 3) границы стратонов МСШ любого ранга совпадают с границами зон.

Эту новую концепцию определения границ, объемов и ранга всех подразделений МСШ палеозойских систем, как и региональных шкал (правильнее говорить и понимать провинциальных шкал, поскольку нет нужды составлять одинаковые биостратиграфические схемы для различных регионов одной и той же палеобиогеографической провинции), дополняються концепцией яруса, которую давно предложил А.Орбиньи. Современные ярусы юрской системы он определил в Англо-Парижском палеобассейне "биостратиграфически через комплексы присущих им ископаемых" организмов.