Досліджено електрон-гратковий енергообмін в обмежених металевих системах (металевих острівцях). Одержано вираз для енергії, яку електрон витрачає в одиницю часу на генерацію акустичних коливань згідно з черенковським механізмом. В обмежених системах електрон рухається від однієї потенціальної стінки до протилежної (здійснюючи осциляційні коливання). Одержаний вираз для енергообміну в разі зростання віддалі між потенціальними стінками переходить у відомий вираз для масивних металів. Із зменшенням віддалі між стінками інтенсивність об'ємного електрон-граткового енергообміну зменшується та після досягнення певної критичної віддалі прямує до нуля.

Одержано явний вираз для залежності оптичної провідності металевої нанотрубки від внутрішнього та зовнішнього радіусів нанотрубки та відношення енергії фотона до енергії Фермі. Знайдено явний вигляд поправки до оптичної провідності, зумовленої квантуванням енергії електрона в металевій нанотрубці; визначено осциляційний характер залежності цієї поправки від частоти світла.

Одержано загальні вирази для коефіцієнта поглинання світла вільними носіями й інтенсивності спонтанного випромінювання світла гарячими електронами в багатодолинних напівпровідниках. Одержані вирази залежать від концентрації електронів в окремих долинах та їх температур. Ураховано анізотропію закону дисперсії та механізмів розсіяння електронів. Розглянуто домішковий та акустичний механізм розсіяння. Встановлено поляризаційну залежність спонтанного випромінювання гарячих електронів. У випадку однонапрямленого тиску або великих інтенсивностей опромінення поляризаційну залежність виявляє і коефіцієнт поглинання світла вільними електронами.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.24

Рубрики:

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто силу лазерного тиску, що діє на металічну частинку еліпсоїдальної форми. Під дією цієї сили поляризовність частинки стає тензорною величиною. Знайдено вирази для компонент вектора усередненої сили у випадку плоскополяризованого та циркулярно поляризованого світла. Показано, що сила тиску світла може істотно залежати від форми частинки, а також кутів, які визначають орієнтацію несферичної частинки відносно напрямку поширення променя та його поляризації.

Обчислено електричний і магнітний перерізи поглинання світла металевими частинками сферичної форми нанометрових розмірів, які можуть бути меншими від довжини вільного пробігу електрона. Підхід базується на використанні кінетичного рівняння з дифузними умовами відбиття електрона від внутрішніх стінок частинки. Для випадку, коли товщина скін-шару є великою у порівнянні з характерними розмірами частинки, одержано точні аналітичні вирази, що дозволяють визначити величину перерізу залежно від радіуса частинки та частоти падаючого електромагнітного випромінювання.

Теоретично досліджено фотоакустичний ефект у системах, що складаються з періодично розміщених у діелектричній матриці поглинаючих світло макрочастинок. Розглянуто два граничні випадки модуляції падаючого світлового потоку. Показано переваги імпульсного опромінювання системи та можливість використання фотоакустичного ефекту для діагностики матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поведінку колоїдних частинок в нематичних рідких кристалах. Ці колоїдні частинки взаємодіють через пружну деформацію поля нематичного директора, що може спричинювати нетривіальну колективну поведінку, призводячи до формування просторово-модульованих структур. Формування граткових структур описано за допомогою комп'ютерного моделювання та аналітичної теорії. Використовуючи раніше запропоновані ефективні парні взаємодії макрочастинок в нематичних рідких кристалах, за допомогою методу динамічного моделювання одержано просторові структури. Запропоновано ряд можливих структур, які можуть формувати мультимакрочастинкові системи. Визначено області температур і концентрацій, в яких такі структури можуть виникати.

Побудовано і теоретично досліджено залежність магнітного поглинання від відношення радіусів кривизни сфероїдальних металевих наночастинок, а також залежність від кута між віссю симетрії сфероїда і вектором магнітного поля електромагнітної хвилі. Цікавим результатом дослідження є зростання поглинання енергії сфероїдальною наночастинкою у міру зростання її дископодібності.