Наведено оцінку стану та тенденцій змін трав'яних угруповань у верхів'ї басейну р. Дністер. Здійснено природоохоронну категоризацію лучних угруповань та запропоновано найбільш сприятливий режим використання рідкісних фітоценозів з метою збереження їх видового різноманіття.

Наведено результати дослідження самозапилення двох видів флори України - Gladiolus imbricatus та Iris sibirica (Iridaceae). Щоб підтвердити або спростувати наявність самозапилення у G. imbricatus та I. sibirica, було проведено експеримент із пророщування пилку на приймочці. Встановлено, що у G. imbricatus запилення автогенним пилком в останній день цвітіння призводить до проростання пилкових трубочок як при ручному, так і природному запиленні. Проте пилку на приймочці ізольованої квітки I. sibirica не виявлено ні в перший, ні в останній день цвітіння, що означає відсутність механізму автономного перенесення пилку в межах мерантію. Непророслий пилок також було виявлено на приймочці після ручного автогенного запилення. Експериментально підтверджено, що за відсутності запилювачів наприкінці фази цвітіння у G. imbricatus, як і у деяких інших представників роду, можливе самозапилення та самозапліднення, що сприяє підтриманню життєвості популяції та виду. Стосовно I. sibirica було виявлено, що притаманна для цього виду автогамна самонесумісність перешкоджає інбридингу, підтримуючи гетерозиготність у популяціях рослин, що надає змогу рослинам краще адаптуватися до різних умов середовища.