Мета статті - розкриття положень та особливостей нормативних актів, стандартів та інших документів щодо діяльності міжнародних організацій у галузі кібербезпеки в царині цивільної авіації. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи. В ході створення наукового матеріалу автор наводить свої тези щодо базування кібербезпеки в цивільній авіації в основному на кібертехнологіях, що використовуються для підвищення безпеки та ефективності повітряного транспорту. Наголошено на існуванні взаємозв'язку систем та опору на технології як передумову для появи нових кіберзагроз та ризиків. У авіаційній промисловості широко використовується взаємопов'язана комп'ютерна система. Зазначено, що у 21 ст. процес використання Інтернету, Інтернет-технологій та електронних послуг у повсякденному житті, а також на національному та промисловому рівні стає все більш актуальним. Різні галузі, де діють частково або повністю автоматизовані процеси управління, все більше залежать від сучасних технологій. На думку автора дослідження, Інтернет-технології все ще залишаються величезною проблемою. Але він вказує і на те, що прискорений процес розвитку Інтернет-технологій та електронних послуг стане головним стимулом для вдосконалення процесу забезпечення Інтернет-безпеки та стабільності, що ще більше збільшить попит на цей сектор як з боку державного, так і приватного секторів, що скеровані вимогами світового ринку. Детально досліджено стратегію кібербезпеки для цивільної авіації, яка була прийнята ІКАО 4 жовтня 2019 р., і саме в ній автор вбачає рекомендаційний документ для галузі цивільної авіації країн-членів організації. Стратегія стосується різних ініціатив ІКАО, пов'язаних із кібербезпекою, і узгоджується з відповідними положеннями щодо польотів та управління авіаційною безпекою. Цілі документу досягаються за допомогою принципів, заходів та дій, які в свою чергу базуються на семи основних елементах, яким автором було приділено особливу увагу. У висновках вказано на те, що нормативні джерела ІКАО та ІТАО є життєво важливим для забезпечення кібербезпеки цивільної авіації. Усі зацікавлені сторони, зокрема, державний та приватний сектори, а також представники наукових кіл повинні бути залучені до процесу захисту критичної інфраструктури цивільної авіації.