Мета роботи - сформулювати клінічні практичні настанови щодо визначення, лікування і профілактики ожиріння в дітей. Ендокринологічне Товариство обрало учасниками 6 експертів, методиста й укладача медичних текстів. Ці науково обгрунтовані настанови розроблено з використанням принципу градації рекомендацій, оцінки й експертизи ступеня їх обгрунтованості (Grading of Recommendations, Assessment, Development, and Evaluation - GRADE) для опису як ступеня переконливості рекомендацій, так і якості доказової бази. Висновки: дитяче ожиріння залишається постійною серйозною проблемою здоров'я у світі, що викликає стурбованість, оскільки вражає приблизно 17 % дітей і підлітків у США і загрожує здоров'ю дорослих і тривалості їх життя. Дитяче ожиріння бере початок у генетичній сприйнятливості, на яку впливають чинники навколишнього середовища, починаючи in utero і надалі впродовж дитинства та юності. Профілактика дитячого ожиріння шляхом пропагування здорового харчування, активності й навколишнього середовища має бути основною метою, оскільки досягнення ефективних тривалих результатів зі зміною способу життя після виникнення ожиріння дуже складне. Хоча окремі дослідження поведінкової та фармакотерапії повідомляють про деякі успіхи, необхідні додаткові дослідження доступних і ефективних методів профілактики та лікування ожиріння в дітей. Використання препаратів для схуднення в дитячому та підлітковому віці має бути обмежене до клінічних випробувань. Збільшується кількість свідчень, що демонструють ефективність баріатричної хірургії в найтяжчих випадках ожиріння у підлітків старшого віку, у яких не вдалося досягти ефекту зміною способу життя, проте використання хірургічного лікування потребує досвідчених команд з ресурсами для тривалого подальшого спостереження. Підлітки, які одержують лікування ожиріння зміною способу життя або з використанням медикаментів, або баріатричної хірургії, потребують спільного планування, щоб допомогти їм ефективно перейти під нагляд у дорослому віці з продовженням необхідного моніторингу, підтримки і втручань. Перехідні програми з ожиріння є невід'ємною частиною допомоги, ефективність яких вимагає подальшого дослідження. Незважаючи на значне зростання кількості досліджень дитячого ожиріння від часу першої публікації цих настанов 8 років тому, необхідне подальше вивчення генетичних і біологічних чинників, які посилюють ризик збільшення маси тіла і впливають на відповідь на терапевтичні втручання. Також необхідно більше досліджень для кращого розуміння генетичних і біологічних чинників у людини з ожирінням, які призводять до маніфестації однієї супутньої хвороби у порівнянні з другою або взагалі не зумовлюють супутніх хвороб. Крім того, пріоритетним має бути продовження досліджень найефективніших методів профілактики та лікування ожиріння, а також методів зміни екологічних і економічних чинників, що призведуть до глобальних культурних змін у раціоні харчування і фізичній активності. Уваги потребує визначення шляхів досягнення системних змін у харчовому середовищі й загальній щоденній активності, а також методів здорової зміни індексу маси тіла.

Мета роботи - сформулювати клінічні практичні настанови щодо визначення, лікування і профілактики ожиріння в дітей. Дитяче ожиріння бере початок у генетичній сприйнятливості, на яку впливають чинники навколишнього середовища, починаючи in utero і надалі впродовж дитинства та юності. Ендокринна етіологія ожиріння рідкісна й зазвичай супроводжується ознаками затримки зростання. Ожиріння в дітей зазвичай супроводжується супутніми захворюваннями і тривалими ускладненнями здоров'я; скринінг на супутні ожирінню захворювання слід проводити на регулярній основі задля вчасного їх виявлення, до виникнення серйозніших ускладнень. Генетичний скринінг на рідкісні синдроми показаний тільки за наявності специфічних анамнестичних або клінічних ознак. Психологічні впливи дитячого ожиріння на пацієнта і його родину вимагають проведення скринінгу на стан психічного здоров'я і в разі потреби - консультування. Профілактика дитячого ожиріння шляхом пропагування здорового харчування, активності й навколишнього середовища має бути основною метою, оскільки досягнення ефективних тривалих результатів зі зміною способу життя після виникнення ожиріння дуже складне. Хоча окремі дослідження поведінкової та фармакотерапії повідомляють про деякі успіхи, необхідні додаткові дослідження доступних і ефективних методів профілактики й лікування ожиріння в дітей. Використання препаратів для схуднення в дитячому та підлітковому віці має бути обмежене до клінічних випробувань. Збільшується кількість свідчень, що демонструють ефективність баріатричної хірургії в найтяжчих випадках ожиріння у підлітків старшого віку, у яких не вдалося досягти ефекту зміною способу життя, проте використання хірургічного лікування потребує досвідчених команд з ресурсами для тривалого подальшого спостереження. Підлітки, які одержують лікування ожиріння зміною способу життя або з використанням медикаментів, або баріатричної хірургії, потребують спільного планування, щоб допомогти їм ефективно перейти під нагляд у дорослому віці з продовженням необхідного моніторингу підтримки і втручань. Перехідні програми з ожиріння є невід'ємною частиною допомоги, ефективність яких вимагає подальшого дослідження. Незважаючи на значне зростання кількості досліджень дитячого ожиріння від часу першої публікації цих настанов 8 років тому, необхідне подальше вивчення генетичних і біологічних чинників, які посилюють ризик збільшення маси тіла і впливають на відповідь на терапевтичні втручання. Також необхідно більше досліджень для кращого розуміння генетичних і біологічних чинників у людини з ожирінням, які призводять до маніфестації однієї супутньої хвороби у порівнянні з другою або взагалі не зумовлюють супутніх хвороб. Крім того, пріоритетним має бути продовження досліджень найефективніших методів профілактики і лікування ожиріння, а також методів зміни екологічних і економічних чинників, що призведуть до глобальних культурних змін у раціоні харчування і фізичній активності. Особливої уваги потребує визначення шляхів досягнення системних змін у харчовому середовищі й загальній щоденній активності, а також методів здорової зміни індексу маси тіла.

Асоціації-співавтори: Європейське ендокринологічне товариство (European Society of Endocrinology) і Педіатричне ендокринологічне товариство (Pediatric Endocrine Society). Ці настанови було профінансовано Ендокринологічним товариством (Endocrine Society). Мета роботи - сформулювати клінічні практичні настанови щодо визначення, лікування і профілактики ожиріння в дітей. Висновки: дитяче ожиріння залишається постійною серйозною проблемою здоров'я у світі, що викликає стурбованість, оскільки вражає ~ 17 % від дітей і підлітків в США і є загрозливим для здоров'я дорослих і тривалості їх життя. Генетичний скринінг на рідкісні синдроми показаний тільки за наявності специфічних анамнестичних або клінічних ознак. Психологічні впливи дитячого ожиріння на пацієнта і його родину вимагають проведення скринінгу на стан психічного здоров'я і у разі потреби - консультування. Профілактика дитячого ожиріння шляхом пропагування здорового харчування, активності й оточуючого середовища має бути основною метою, оскільки досягнення ефективних тривалих результатів зі зміною способу життя після виникнення ожиріння є дуже складним. Хоча деякі дослідження поведінкової та фармакотерапії повідомляють про певні успіхи, необхідні додаткові дослідження доступних та ефективних методів профілактики та лікування ожиріння в дітей. Використання препаратів для схуднення в дитячому та підлітковому віці має бути обмеженим до клінічних випробувань. Збільшується кількість свідчень, що демонструють ефективність баріатричної хірургії в найбільш тяжких випадках ожиріння в зрілих підлітків, в яких не вдалось досягти ефекту зміною способу життя, проте використання хірургічного лікування потребує досвідчених команд з ресурсами для тривалого подальшого спостереження. Підлітки, які одержують лікування ожиріння зміною способу життя, або з використанням медикаментів, або баріатричної хірургії, потребують спільного планування, щоб допомогти їм ефективно перейти під нагляд в дорослому віці з продовженням необхідного моніторингу, підтримки і втручань. Перехідні програми за ожиріння є невід'ємною частиною допомоги, але їх ефективність вимагає подальшого дослідження. Незважаючи на значне зростання досліджень дитячого ожиріння від часу першої публікації цих настанов 8 років тому, необхідне подальше вивчення генетичних і біологічних факторів, які збільшують ризик збільшення маси тіла і які впливають на відповідь на терапевтичні втручання. Також необхідно більше досліджень для кращого розуміння генетичних і біологічних чинників, які в людини з ожирінням призводять до маніфестації однієї супутньої хвороби у порівнянні з іншою, або зумовлюють відсутність супутніх хвороб. Крім того, пріоритетним повинно бути продовження досліджень найбільш ефективних методів профілактики і лікування ожиріння, а також методів зміни екологічних і економічних факторів, які призведуть до глобальних культурних змін в раціоні харчування і фізичній активності. Особливої уваги зазнає важливість визначення шляхів досягнення системних змін у харчовому середовищі і загальній щоденній активності, а також методам підтримки здорового змінення індексу маси тіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ