Калібрування наземних лазерних сканерів надає змогу підвищити точність отриманих даних із ціллю дотримання нормативних вимог для проведення інженерно-геодезичних робіт. У процесі калібрування використовують 2 типи тестових об'єктів: точкові та площинні. Мета роботи - оцінка, узагальнення та класифікація критеріїв вибору типу та підтипу тестових об'єктів для проведення калібрування (ТОК) наземних лазерних сканерів. Влаштування калібрувального полігону виконується з урахуванням мінімізації можливих похибок, можливості захоплення максимального поля зору та діапазону відстаней тощо. Тому розглянуто критерії вибору, систематизовано їх, та на підставі проведеного аналізу розроблено рекомендації щодо вибору типу ТОК для практичного використання. Визначено основні критерії, що впливають на метричну якість даних калібрування. Критерій наявності площинних елементів або можливості встановлення точкових прийнято як другорядний, що розглядається після оцінки всіх інших критеріїв і визначення необхідних умов. Основними критеріями визначено незалежність від геометричної рівності поверхонь; незалежність від кута падіння лазерного променю; влаштування перекриття сканів; можливість калібрування як кутовимірного, так і віддалевимірного блока сканера; можливість прив'язки до зовнішньої системи координат. Розглянуто усі зазначені критерії та проаналізовано їх вплив на результати калібрування. Для більш коректної оцінки критеріїв рекомендовано використовувати t-критерій Стьюдента для визначення складових систематичної похибки, що найбільше впливають на дані калібрування. Визначено перспективний напрям досліджень - точне обчислення координат центроїду сферичного площинного ТОК, що надасть змогу повної мірою скористатися перевагами як точкового, так і площинного об'єкта калібрування.