Мета дослідження - оцінити властивості скаффолду, одержаного за децелюляризації перикарду великої рогатої худоби 0,1 % розчином додецилсульфату натрію. Експеримент включав стандартні гістологічні, мікроскопічні, молекулярно-генетичні, біомеханічні методи. Скаффолд протестовано на цитотоксичність in vitro та біосумісність in vivo. Показано високу ступінь очистки позаклітинного децелюляризованого матриксу від клітин та їх компонентів. Біомеханічні характеристики були такими самими, як і нативного перикарда. За довготривалого контакту не спостерігали цитотоксичного впливу на клітини людини. Відмічено біоінтеграцію скаффолду в тканини лабораторних тварин, що підтверджує потенційну можливість використання імпланту в кардіохірургічний практиці.