Запропоноване дослідження спрямоване на оцінювання надійних і екологічних методів синтезу металевих наночастинок, що дозволили зробити значний крок у сфері застосування нанотехнологій. Однією з альтернатив для досягнення поставленої цієї мети є використання природних методів, закрема біологічного підходу. Розглянуто біосинтез металевих наночастинок з використанням екстракту Proteus. При цьому металеві наночастинки успішно синтезувались за допомогою відновлення сульфату срібла, що екстрагується клітками бактерії Proteus. Тим не менш, позаклітинне середовище діє як відновник для перетворення іонів срібла з його водного розчину, і синтез відбувається впродовж 2 год. З іншого боку, скануюча електронна мікроскопія, що описує морфологію поверхні біоредукції наночастинок срібла, продемонструвала, що у процесі біосинтезу утворюється сферична форма, а частинки в основному круглої та неправильної форми, видимі в ультрафіолетовому спектрі частинки проявляють пік при довжині хвиль 423 нм, що відповідає плазмону наночастинок срібла, а рентгенографічна картина показала, що всі піки були визначені гексагональною фазою сульфіда цинку. Незважаючи на це, визначено енергію 2,93 еВ, а також запропоновано сильне рентгенівське випромінювання для кристалічної фази. У результаті зроблено висновок, що проведене дослідження підтверджує той факт, що біосинтез металевих наночастинок дозволяє запобігти негативного впливу фізичних і хімічних процесів , що відбуваються у засобах медичного застосування.