Основним фактором продувки в кисневих конвертерах є взаємодія кисневого струменя з розплавленою ванною, який і визначає гідродинаміку, тепло- і масообмін, шлакоутворення, а також величину втрат металу з виносами і викидами, що впливають на вихід рідкої сталі. Проблематика. До найбільш перспективних досліджень, спрямованих на поліпшення процесу шлакоутворення й підвищення виходу рідкої сталі в умовах сучасної металургійної практики можна віднести електрофізичні впливи на процес виплавки металу, такі як метод використання низьковольтних потенціалів, що розробляється в Інституті чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України (ІЧМ НАНУ). Мета роботи - дослідження можливостей і оцінка шляхів підвищення ефективності використання методу накладення низьковольтного потенціалу при верхній кисневій продувці в конвертері. Матеріали й методи. Випробування проводили на промисловому кисневому конвертері потужністю 160 т, обладнаному пристроєм накладання низьковольтного потенціалу на фурму та металеву ванну з підведенням до фурми негативної чи позитивної полярності протягом усього періоду продувки. Досліджено варіант продувки зверху через п'ятисоплову фурму при виробництві середньовуглецевої марки сталі за технологією з проміжним скачуванням шлаку. Результати. Аналіз масиву дослідних промислових плавок, проведених в 160-тонних конвертерах в умовах накладання низьковольтного потенціалу, дозволив виявити закономірності зміни електричних характеристик ванни від параметрів продувки. Встановлено, що, незалежно від роду й полярності потенціалу на фурмі, величина сили струму та корисної потужності впливу у ланцюзі фурма - металева ванна за періодами продувки залежать: від напруги на джерелі струму та від взаємної висоти розміщення фурми в конвертері відносно металу. Таким чином, необхідною є підтримка положення фурми: з початку продувки залежно від розміщення скрапу, на висоті 0,9 - 1,0 м, в основний період продувки - на висоті 1,0 - 1,2 м, і в заключний період - 1,0 - 1,1 м, що реалізується з урахуванням ефективної підтримки сили струму під час продувки на достатньому рівні для досягнення максимального рівня ефекту від впливу низьковольтного потенціалу. Висновки: промислові випробування рекомендованого режиму продувки в умовах 160-тонного конвертера показали можливість майже подвоїти ефективність методу накладання низьковольтного потенціалу порівняно з розробленим раніше та прийнятим на заводі режимом його застосування.