Індекс рубрикатора НБУВ: В379.349

Рубрики:

Люмінесценція діелектриків

Шифр НБУВ: Ж16425 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено вивчення різних наноматеріалів на основі вуглецю як фотоакустичних контрастних речовин. Дослідницьку роботу проведено на фантомі тканини на основі агарози, що містить включення з карбоновими наноматеріалами та без них. Включення було створено з більш високою густиною у порівнянні з фантомом з метою імітування пухлини. Для вимірювання рівня фотоакустичного сигналу та його підсилення, спричиненого наявністю нановключень, було використано спеціально розроблений фотоакустичний зонд. Зонд складається з буфера для часового розділення сигналу, що надходить від джерела збудження, п'єзоелектричного перетворювача та підсилювача. Точкові вимірювання сигналу проводилися для одержання двовимірної карти величини фотоакустичного сигналу та фазової затримки реєстрації сигналу. На основі затримки фази реконструювали фотоакустичні 3D зображення шляхом оцінки координати глибини на основі швидкості звуку в тканині. Як джерело збудження було використано світлове випромінювання від Nd:YAG лазера з тривалістю імпульсу 16 нс та довжиною хвилі 1064 нм. Розглянуто тканинний фантом із пухлиною, покритою оксидом графена (GO), як контрольний. Показано, що використання GO призводить до значного поліпшення контрасту зображення. Далі систематично вивчалися пухлини, покриті нанодіамантами (NDs) та наночастинками фтороксиду вуглецю (CFO). Амплітуда фотоакустичних сигналів, зареєстрованих від таких фантомів пухлини, на порядок менша, ніж сигнал, одержуваний від GO. Всі три типи досліджуваних наноматеріалів на основі вуглецю (GO, NDs, CFO) надають стабільний фотоакустичний сигнал, що надає змогу вважати їх хорошими кандидатами для подальших експериментів in vitro у фотоакустичній візуалізації для біологічних застосувань. Залежності рівня сигналу від концентрації наночастинок вимірювали для окремих типів наночастинок. Враховуючи набагато ефективніше проникнення NDs та CFO наночастинок всередину клітин, а також їх надзвичайно низьку цитотоксичність, ці обидва типи вуглецевих наноматеріалів можуть бути використані для подальших експериментів in vivo.

Представлено дослідження фотолюмінесцентних властивостей молекулярних композитів, що складаються з меланіну та електронно-акцепторного матеріалу - похідного фулерену, метилового ефіру [6,6]-феніл-C61-масляної кислоти (РСВМ). Такі молекулярні композити недостатньо вивчено і є перспективними для молекулярної електроніки природних матеріалів, зокрема для органічних сонячних елементів. Новизна даної роботи полягає у дослідженні спектрів фотолюмінесценції цих молекулярних сумішей і нанокомпозитів у різних розчинниках (хлороформі, ацетонітрилі, толуолі), а також у полістирольній матриці. Ці дослідження проводилися за різних температур, зокрема за температури рідкого гелію (4,2 К). Одержані результати надали змогу детальніше розглянути механізми агрегації та донорно-акцепторної взаємодії меланіну та РСВМ.