Пункти збереження радіоактивних відходів (ПЗРВ) є потужним потенційним джерелом тритію у біосфері. Інженерні споруди з використанням бетонних конструкцій не є достатньо надійними, оскільки на подібних об'єктах виявлено протікання зі сховищ в геологічне середовище забрудненої тритієм води. Бар'єрні властивості природного середовища в місцях розміщення сховищ визначаються здатністю поглинати та утримувати значний час цей важкий ізотоп водню і таким чином виключати його з кругообігу у біосфері. У поглинанні тритію приймають участь різні ланки природної екосистеми - геологічне середовище, грунтова органіка, однорічна та багаторічна рослинність, мікро- та макробіота. Певна частина тритію у вигляді газу та аерозолей надходить у повітряний басейн. Найбільші концентрації тритію фіксуються в зоні, наближеній до бетонних сховищ рідіоактивних відходів (РАВ), де шлейф паро-газових еманацій найменш диспергований. З віддаленням від сховищ концентрації тритію в гумусованому шарі грунту суттєво зменшуються внаслідок просторової дисперсії концентрації тритію в атмосферному шлейфі. Тритій, що вилучається з повітря потрапляє на поверхню грунту з атмосферними опадами і частково затримується у гумусованому шарі грунтового перетину. Більша частина тритію з атмосферних опадів переноситься з вертикальним інфільтраційним потоком крізь товщу осадових відкладів, представлених лесовидними супісками та суглинками, де остаточно депонується. У наближеній до сховищ РАВ зоні - більш високий вміст важкого ізотопу водню у вільній - поровій, інтерстиційній та плівковій воді (1 фракція) - до 87 % від його загального вмісту в елементарному блоці. У більш міцно зв'язаних формах (2 і 3 фракції) закріплюються відповідно 9 % і 4 %. З віддаленням від сховищ РАВ в переважному напрямку дії атмоміграційного потоку концентрація тритію у вільній воді зменшується до 75 %. З віддаленням від сховищ РАВ спостерігається більш інтенсивний перерозподіл тритію між структурними позиціями. У більш віддалених точках спостережень (свердловинах) від 25 % до 37 % загального запасу тритію в грунтах перетинів затримується у більш міцно зв'язаних формах в структурі породотвірних, головним чином глинистих мінералів.